Вуллі з'ясувала, що твердження етолога Річарда Докінза, що така віра дає дітям еволюційну перевагу, не зовсім вірне. Прсихолог не згодилась з Докінзом в тому, що діти неусвідомлено прислухаються до порад своїх більш життєздатних батьків. Вуллі з'ясувала, що діти насправді раціонально сприймають інформацію і відфільтровують її, так само як і дорослі.
Дослідження психолога показало, що діти зіставляють джерела отриманої інформації, як і дорослі, і не вірять в розповіді, якщо не знаходять підтвердження у інших людей, яких вважають "компетентними".
Так, п'ятирічним дітям розповіли про нібито новий вид рибок в фантастичному і науковому контексті. Однак маленькі слухачі прийняли на віру лише "наукову" версію історії. Психолог порівняла такі дії дітей з діями дорослих. Адже доросла людина, читаючи про тих же рибок в популярному авторитетному журналі і, наприклад, в таблоїді, теж повірив би статті в науковому журналі.
Отже, діти, як і дорослі, фільтрують інформаційні джерела і вірять інформації лише тоді, коли знаходять її підтвердження в більш компетентних для них джерелах.
Тому, на думку психолога, причина віри дітей в Санту полягає в тому, що батьки і навколишній світ роблять все, щоб підтримати цю чарівну казку про бородатого чарівника – листи до Санти, які "виконує" бородатий дідусь, рекламні ролики найбільших компаній, в яких присутній вічний Санта, оточений ельфами, оленями, подарунками.
Насправді діти не такі довірливі, як може здатись, вони не вірять дорослим на слово, їм потрібні докази. Тому діти більше повірять залишеному недоїдженому печиву і недопитому молоку в вітальні після "візиту" Санти, ніж непідтвердженим словам батьків. Психологи вважають, що фантазії про життя чарівника корелюють з творчим началом.
ІА "Вголос": НОВИНИ