Відповідна публікація вийшла в журналі Cell Metabolism, передають РИА «Новости».
Стівен Клівер з Університету Техасу в Далласі розповів, що його наукова група та інші молекулярні біологи давно знали про існування цього гормону, однак усі вчені припускали, що він був пов'язаний не з потягом до солодкої їжі, а з тим, як організм реагує на інсулін, «готуючи» його до припливу глюкози та інших поживних речовин.
Експерименти показали, що насправді цей гормон синтезується в печінці в ту мить, коли рівень глюкози в організмі сягає якоїсь досить високої позначки, після чого він впливає не на інсулін, а на апетит «власника» тіла.
Молекули FGF21 потім потрапляють у кров і з неї в мозок, де починають впливати на роботу гіпоталамуса, що є «харчовим центром» мозку і одним із ключових елементів ендокринної системи тіла. Впливаючи на рецептори, які відповідають виключно за споживання солодкої їжі, він змушує їх вважати, що організм отримав достатню кількість цукру.
Учені перевірили, що станеться, якщо тіло мишей не вироблятиме цього гормону чи, навпаки, отримуватиме його надлишок. У першому випадку гризуни не могли зупинитися, поїдаючи солодку їжу, а в другому - введення навіть невеликої кількості FGF21 цілковито позбавляло їх потягу до солодкого. Аналогічні результати були отримані під час експериментів на мавпах.
За словами Клівера, аналогічним чином цей гормон впливає на потяг до алкоголю, що дозволяє в принципі використовувати цю речовину для боротьби з ожирінням, алкоголізмом і діабетом.
ІА "Вголос": НОВИНИ