Про це пише у Facebook глава ВО «Свобода» Олег Тягнибок.
Олександр Чирцов - командир стрілецького відділення Окремої добровольчої чоти «Карпатська Січ». Свободівець. Загинув 15 квітня 2015 року в селищі Піски під час мінометного обстрілу від уламкового ураження в серце, коли допомагав у мобільному шпиталі.
Олександр народився в багатодітній родині 24 травня 1977 року в селищі Десна Козелецького району Чернігівської області.
Після повернення батьків з воєнної служби в Німеччині родина оселилася в Артемівську, де батько був відряджений до танкової частини. Тут Олександр закінчив школу, технікум. Жив на Донбасі до 2009 року - аж доки не зустрів свою дружину, що родом із Полтавщини, як і мама Сашка.
Здобув освіту в галузі харчової промисловості. З 2005 до 2015 років працював кухарем.
Був дієвим патріотом. Вступив до Донецької обласної організації ВО «Свобода».
«Він дуже вболівав за революцію. З посиленням російської агресії став до лав полтавської самооборони. Чергував на блокпостах, не відпочиваючи після роботи. Всі свої сили віддавав на те, щоби вберегти полтавський край від ворога.
На парламентських виборах восени 2014-го дуже допомагав мені в Артемівську. Разом ми створили штаб та вели агітацію. Тоді він облишив справи в Полтаві та приїхав у місто нашого дитинства. Агітувати в Артемівську - це не така вже проста задача, він її робив щиро і самовіддано - як і все, за що брався.
Кілька разів звертався до військкомату, аби вступити до війська. Але йому відмовили, адже Сашко не служив. Тоді він без жодного мого втручання приєднався до «Карпатської Січі». До цієї справи підійшов серйозно і готувався. У Полтаві пройшов медкурси, потім, крім стрілецьких обов'язків, виконував функцію санінструктора в Пісках та допомагав медикам. Мав псевдо «Піонер».
Відколи він взимку приїхав у Піски - жодного дня не залишав лінії фронту. Планував поїхати у відпустку у травні на свій день народження, аби побачитися з донькою Софійкою», - говорить брат Олександра, боєць батальйону «Січ», перший в'язень Грушевського, свободівець Андрій Лоза.
«Він казково співав дитячі пісні, вмів проводити екскурсії закинутими будинками і цікаво розповідати навіть про радянські сигарети. І смажив смачнющу картоплю на всіх…»
Олександра було поховано 18 квітня 2015 року в Кобеляках на Полтавщині.
Пам'ятаємо!
ІА "Вголос": НОВИНИ