За вісім років війни України з Росією однією з найзапекліших битв все ж залишається оборона Донецького аеропорту. 242 дні українські бійці виявляли незламну силу духу та боронили летовище до останнього знищеного об’єкта. Оборону у 2014-2015 роках назвали героїчним подвигом, а самих вояків – «кіборгами». Редакція «Вголосу» пропонує згадати, як це відбувалося.

Як все починалось

Перші спроби захопити аеропорт російські ворожі сили здійснили 17 березня 2014 року. Тоді до оборони летовища залучили військовослужбовців ЗСУ з 3-го складу окремого полку. У відповідь українські військові лише посилили свій контроль на території аеропорту. 

У ніч проти 26 травня російські окупанти захопили частину Донецького аеропорту. Нашим військовим поставили ультиматум: скласти зброю та здатися. Український уряд натомість висунув свої вимоги. Обидві сторони проігнорували домовленості, так і почався бій. Вже незабаром значна частина російської бригади «Восток» була знищена авіацією сил АТО. А в рядах бойовиків почалася паніка. Так українські бійці змогли закріпитися в зоні аеропорту. 

Згодом, упродовж червня, військові обстріли притихли. Вже 10 липня від куль противника загинув наш один воїн. Згодом ще один. Українські кіборги почали зазнавати перших бойових втрат. 

«Дуже вдалим є слоган «Ти вистояв, не вистояв бетон». Це про тих хлопців, які  були в терміналі, а особливо в новому. Які змогли пережили це пекло та штурми безперестанку. Ми показали, що готові боротися за кожен клаптик землі, і за це ворог дуже дорого заплатив. Адже єдине, що може зупинити нашого ворога, – це непомірна плата матеріальними ресурсами за кожен квадратний метр української землі. І те, що ми поки що відступили, – це питання часу», – розповідай учасник бойових дій, «кіборг» та директор львівського «Будинку воїна» Олег Височанський.

 

Олег Височанський

 

Галицькі «кіборги» на варті східних кордонів

Вже восени у зоні бойових дій розпочалися запеклі бої. Українським військовим довелося утримувати одразу старий та новий термінали. Допомогти «кіборгам» відгукнулися добровольці з «Правого сектору». Серед них і «кіборг» Денис Гайда. 

«Боронити Донецький аеропорт мені довелося два рази. Першого разу я провів там 19 днів. Ситуація була напруженою. Часто доводилося ходити у розвідку. Не рідше ми розуміли, що наші життя тримаються лише на волосині. На щастя, було достатньо зброї та боєприпасів. Єдине, з чим виникали проблеми, – постачання їжі. Часто її нам не вистачало». 

 

Денис Гайда

Окрім «Правого сектору», на оборону Донецького аеропорту стало чимало батальйонів. Зокрема, бійці 79, 80, 81, 95 батальйонів, бійці полку «Дніпро-1» та бійці Добровольчого українського корпусу.

«Звісно, нашими кіборгами повинні пишатись. Зокрема, наш 3 батальйон 80-тої бригади якраз і був основою останнього місця оборони Донецького аеропорту. І більшість з цих людей – галичани, що є для нас ще однією причиною для гордості», – наголошує Олег Височанський.

Як розгорталися події далі 

Після загострення подій «ДНР» заявило, що Донецьке летовище, згідно з Мінськими домовленостями, має бути передано їм.  Проте Міністерство закордонних справ України одразу це заперечило. Адже в домовленостях про аеропорт не йшлося.

Відтак для обох сторін питання аеропорту стало пріоритетним. Для нас він став символом героїзму, а для сепаратистів бажаною ціллю. 

«Оборона Донецького аеропорту була надзвичайно важливою для усіх нас. Адже це необхідний стратегічний об’єкт. Захопивши його, супротивнику відкривалася змога зайти повністю у місто. Тому ми докладали так багато зусиль для цього», – акцентує Денис Гайда. 

Сили АТО зосередили своє призначення у селі Піски. Саме тут наші військові отримали зброю, боєприпаси та іншу допомогу від волонтерів. Звідси ж і почали розгортати вогонь. 

Боронячись, «кіборги» отримували від окупантів понад 50 обстрілів щодня. Попри це, їм вдалося взяти у полон офіцера-артилериста. А також 7 офіцерів російської армії. 

 

Важливі бої

Один з важливих боїв відбувся на позиції «Єнот». На ньому закріпилися бійці того ж таки «Правого сектору». Тоді від зброї противника загинуло кілька наших військових. 

А наступного дня, 15 вересня, ворожі сили вбили 15 українських вояків. 

«Звісно, страх завжли присутній. Утім, найголовнішою мотивацією є людина збоку. Коли ти дивишся на свого побратима, який стоїть зі зброєю в руках, теж, мабуть, боїться, але, попри це, виконує свою справу. Ти починаєш розуміти, що не можеш по-іншому. Ти водночас і захоплюєшся ними, і сам стаєш частиною цих людей», – наголошує Денис Гайда. 

Черговий штурм розпочався вже 3-6 жовтня, коли бойовики здійснили наступ на аеропорт. Тоді загинули 11 наших вояків.

«Доводилося бачити всяке. Особливо коли дізнаєшся про поранення чи смерть побратима, у тебе з’являється не лише співчуття, а й бажання помститися ворогу. Такі моменти було переживати найважче», – ділиться Олег Височанський. 

Битва за старий термінал

Битва за старий термінал відбулася у ніч з 8 на 9 жовтня. Вночі з пропуску «Узварине» надійшла чергова колона техніки російських військ. 

Як інформує «АрміяInfom», 12 жовтня п’ятий Президент України Петро Порошенко повідомив:

«Наші відважні воїни героїчно тримають оборону Донецького аеропорту, який вже став символом мужності і героїзму. З вражаючими мужністю і відвагою. Українськими кіборгами прозвали вороги цих героїв. Карбувати їхній подвиг в літописі української бойової слави треба буде золотими літерами…»

 

Бої в Донецькому аеропорту восени 2014-го

Перебував у цей час у зоні бойових дій і Денис Гайда. Цього разу вже вдруге. 

«Другого разу я був вже у старому терміналі аеропорту. Це була більш точкова війна. Тоді і почалися найнебезпечнішы обстріли. І відчути всі боротьбу за аеропорт сповна», – пригадує «кіборг». 

Завершення оборони

Найжорстокішы бої почалися напередодні Нового року. 

«Починаючи з 4 грудня 2014 року, до кінця оборони Донецького аеропорту всі десантники, які були на ротації, забирали поранених, загиблих і привозили свіжих бійців. Це досить нелегка справа. І цим займалися саме 14 хлопців-водіїв з нашого батальйону», – акцентує Олег Височанський. 

13 січня, після кількох місяців обстрілів, була зруйнована вежа, де майорів український прапор.

У «ДНР» заявляли, що з летовища та Пісків українські сили обстрілюють житлові райони Донецька. Сепаратисти навіть говорили, що готові гарантувати безпеку «кіборгам», які б погодилися мирно відійти з аеропорту.

Втім українські сили такі звинувачення заперечували та не погоджувалися на пропозиції й ультиматуми супротивників.

Як повідомляє АрміяInform, 19 січня в Генштабі ЗСУ заявили: ситуацію в аеропорту контролюють «кіборги». Президент Порошенко заявив, що дав доручення одноразово відповісти на атаку ворога, оскільки ті не давали винести загиблих і поранених з-під обстрілу. Того дня бойовики підірвали частину перекриття другого поверху, де перебували українські військові. Станом на першу половину дня в бою загинув один український воїн, ще 10 зазнали поранень.

Згодом було вщент зруйновано диспетчерську вежу керування польотами, яку героїчно тримали всього шестеро «кіборгів» 90-го окремого аеромобільного батальйону. Після вибухів у новому терміналі розпочався сильний масований наступ з усіх боків. Утім українські захисники продовжували героїчно захищати руїни вежі.

Диспетчерська вежа Донецького аеропорту – один з символів оборони летовища

 

Довелося відступити 

Українська армія сміливо відповідала на всі наступи. Завдяки цьому вдавалося зберігати та навіть відвоювати частину територій. 

«Бійця фізично підготувати можна. Не спати, витримувати постійні фізичні навантаження, ставати міцнішими – цього можна набратися з часом. Але з моральним станом бійця все набагато важче. Найперше повинна бути мотивація, яка у наших хлопців відчувалася дуже добре», – розповідає Олег Височанський. 

Ситуація почала ставати вже критичною, а саме 20-21 січня, коли з'явилися повідомлення про полонених та вбитих «кіборгів».  

Вже наступного дня, 22 січня, у Міністерстві оборони повідомили, що українські військові вийшли з терміналу. Через те, що їхні позиції були зруйновані та прострілювалася. А також не було вже жодного укріплення, яке б давало можливість захищатися нашим військовим. 

У Міністерстві оборони наголошували, що в обох терміналах не залишилося жодного укріплення, яке б давало захист військовим від снайперів та танків.

Попри це, частина будівель залишилася таки за українськими силами. Зокрема оборона в пожежній частині, залишках диспетчерської вежі та деяких інших спорудах. 

 

ІА "Вголос": НОВИНИ