Краще один раз побачити, ніж сто разів почути. У невмирущій правильності цього вислову журналісти змогли переконатися минулої неділі, побувавши на зборах громад сіл Малехів та Грибовичі, на яких очікувалася презентація інвестпроекту компанії «Екоінтек». Але вже після початку перших зборів у селі Малехів з’ясувалося, що власник "СЦ-Сервіс-Центр Стрий" Крістіан Чернер хоче повідомити своїм старим добрим знайомим, мешканцям цих сіл, добрі новини. До цього ми лише чули про те, що пан Чернер, так би мовити, "не дружить з правдою", а вчора переконалися в цьому на власні очі.
Насамперед з’ясувалося, що пан Чернер є особою, м’яко кажучи, не пунктуальною. Звичайно, австрійці — не зовсім німці, але все-таки бізнесмени, які поважають себе і своїх партнерів, ніколи не забувають, що точність – ввічливість королів. Недбальство і безвідповідальність простежуються насамперед у дрібницях, таких, наприклад, як неточність у всьому. Як кажуть «видно пана по халявах».
Пан Чернер вочевидь не сильно переймався тим, що його очікують жителі села в якому він, власне кажучи, й збирається «робити свій інтерес» - вочевидь австрієць вважає, що достатньо залагодити справу з керівництвом, а селянам можна просто "навішати на вуха локшини" - і справу зроблено!
Влетівши до зали, пан Чернер у стилі доброго вуйка з Америки повідомив, що він приніс малехівчанам аж дві добрих новини. Перша – що він МАЄ ділянку під нове сміттєзвалище. А друга – що на Миколаївському цементному заводі запрацювала установка по спалюванню сміття. Алілуя!!! Радіймо!!!
Ця новина супроводжувалася показом фоток, на яких було зображено якісь агрегати на кшталт печей крематорію, а також двох пет-пляшок з невідомою речовиною, яка мала засвідчувати тріумф інженерної думки, принесеної австрійцем для тубільних мешканців.
Селяни оторопіли від такого натиску, не знаючи про що й питати спритного австрійця. Та й не було як, бо між ними і паном Чернером штахетою стояв перекладач пан Олег, який своєю фізіономією та комп’ютерною тріскотнею вбивав будь-яке бажання поспілкуватися з Чернером.
Цей спектакль згодом з невеликими відступами повторився й у Грибовичах.
Настрій пану Чернеру цього вечора зіпсували лише журналісти, задавати питання для яких не дивина, а професійний обов’язок.
Отож журналісти звернулися до пана Чернера з елементарним проханням: уточнити, де саме він знайшов ділянку під нове сміттєзвалище. Адже не секрет, що жодна громада на Львівщині не погоджується на відкриття нового полігону ТВП на своїй території. З’ясувалося, що пан Чернер має цю ділянку лише у власній фантазії. Тобто пан австріяк подивився на карту Львівщини і сказав собі: «Отут! Ось це місце, де можна складувати відходи!». Жодного документу чи навіть усного підтвердження від будь-якої з громад чи влади він не отримував і навіть розмови про це ні з ким не вів!
Але на цьому ми не спинилися і сьогодні звернулися до керівництва Миколаївського цементного заводу з проханням прояснити ситуацію навколо установки зі спалювання сміття. Відповідь наводимо повністю:
«ВАТ "Миколаївцемент" впроваджує проект використання автомобільних шин як альтернативного палива. На можливість функціонування даного проекту отримано позитивний висновок від Міністерства охорони здоров'я України (Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 05.03.02-07/ 38296 від 30.07.2007 року).
На даний момент проект проходить стадію затвердження . Обладнання є змонтоване і пройшло механічне випробування. Для того, щоб розпочати експлуатацію обладнання для використання зношених автомобільних шин як альтернативного палива, ВАТ "Миколаівцемент" очікує затвердження проекту та отримання дозволу на експлуатацію цього обладнання. На даний момент ВАТ "Миколаївцемент" не використовує зношені автомобільні шини як альтернативне паливо», — сказано у повідомленні прес-служби заводу.
У прес-службі також наголосили, що дана установка — власність заводу. Крістіан Чернер НЕ МАЄ ДО НЕЇ НІЯКОГО ВІДНОШЕННЯ. Він лише взяв на себе зобов’язання забезпечити в майбутньому поставку шин для переробки.
І останнє. Прощаючись з паном Чернером, ми поцікавилися, скільки років він працює в Україні і чи володіє він українською мовою. Пан Чернер вже 15 років живе в Україні, і українською володіє, почули ми у відповідь. Отож наявність Індуса-перекладача — суто піар-елемент, щоб справити враження і збити слухача з пантелику. А також, наобіцявши довірливим селянам сім мішків гречаної вовни, завжди можна перевести стрілки на труднощі перекладу, сказавши, що його неправильно зрозуміли, він, мовляв, нічого такого не казав – це все перекладач наплутав.
ІА "Вголос": НОВИНИ