Купальний сезон у розпалі. У спекотні дні всі поспішають поближче до води. Але не варто забувати, вода – це завжди небезпека. Як захистити себе та допомоги іншим, у разі нещасного випадку розповідає “Вголосу” Тарас Білошицький, майстер спорту України зі спортивного туризму та президент туристичного клубу “Манівці”
В Україні від початку року на водоймах потонуло понад 700 людей, тоді як за минулий рік - 1 тисяча 469 осіб. І це неповна статистика.
За словами Тараса Білошицького, такі цифри - це зафіксовані утоплення, або утоплення, які відбулись на рятувальних постах. А ще до цієї цифри треба додати осіб, які внаслідок того, що тонули - померли в лікарні.
“ У 2001-2002 роках на державному рівні було прийнята постанова, що кожна селищна громада, де є стихійний відпочинок зобов’язана організувати пляжну зону з рятувальним постом. Наразі ж маємо шість рятувальних постів на всю Львівську область. Державні проблеми я вирішити не можу, а от локальні - так”, - каже Тарас Білошицький.
Семінари з порятунку на воді для дорослих і дітей у туристичному клубі “Манівці” проводяться вісім років. І, як каже Тарас Білошицький, під час навчання намагається змінити стереотипне уявлення слухачів, що таке утоплення.
“Нам завжди казали, що людина, яка тоне має розмахувати руками і кричати “допоможіть”. Це неправда У 95% випадків людина йде на дно непомітно, тихенько. Здається, що вона плаває на спині, але якщо ви не бачите її ніг, це означає, що вона робить останній ковток повітря”.
Семінари з порятунку на воді
Усе що пояснює пан Тарас під час семінару це його власний досвід та практичні навички.
“Вперше курси я почав проводити в 2013 році. Мене до того спонукав випадок, коли я сам рятував дитину на озері, на Погулянці", - говорить він.
"Навички в мене були, оскільки я плавець 1 розряду, і колись проходив навчання ще в совєтській громадській організації “ Товариство спасання на водах”. Тоді більше звертали на це увагу, наприклад я, як плавець, отримував додаткові добові і мусів два тижні на рік пропрацювати в місцях санкціонованого відпочинку. Це мені дало можливість побачити трагедії на власні очі. Був присутній при реанімації десь тринадцяти людей”, - розповідає Тарас.
Майстер спорту розповідає, що в своєму семінарі робить більший акцент на емоції, аніж на знання. Бо знання можна вкласти в 15 хв, але вони не засвояться. Допоки емоційно не переживеш це в розповіді, не зрозумієш наскільки це страшна річ.
“Дітям недостатньо сказати не роби цього, бо це звучить як заохочення до дії. Поки не опишеш, чим може завершитися ситуація, як вона розвивалася, як її переживали, доти вони не зрозуміють”, - наголошує Тарас Білошицький.
Він пояснив, як у випадку біди, можна з підручних матеріалів змайструвати засоби порятунку.
“Є таке практичне заняття. На березі розкидане сміття. От ви маєте собі зробити 5-7 діючих моделей, якими б можна було врятувати. Для прикладу навіть коли нема нічого під руками, ви ж йдете купатись в майці та капцях. Одна пара капців не врятує, а зв'язані вісім пар це вже рятувальний жилет. Зламана гілка, навіть гнила - це шанс витягнути людину”, - розповів пан Тарас.
Як рятуючи потопельника не втонути самому
Але, як каже Тарас Білошицький, не варто намагатися врятувати потопельника, якщо не маєш досвіду чи не впевнений, що зможеш допомогти.
“Не наближайся до потопельника, бо якщо він в “стані активному”, то шансів, що ти будеш одним з 25%, які тонуть, згідно з статистикою, рятуючи когось - це факт. І, як правило, це групові утоплення. Таким був випадок два роки тому в Києві. Хлопець святкував день народження, пішов плавати, почав тонути і його кинулись рятувати друзі і всі вісім втопилися. Це могло статись тільки через неусвідомлення ситуації", - поділився деталями історії пан Тарас.
!Рятуючи - подбай про свою безпеку. Лізти в воду і рятувати можна лише в тому випадку, коли ти впевнений не на 100, а на 120%, що ти вернешся живий. І розуміти, що всіх врятувати не зможеш”, - наголосив він.
Та додає, що на березі у людини є більше шансів, щоб допомогти. Для прикладу - викликати швидку.
“Якщо на швидкій не відповідають, викликайте поліцію, нема поліції, викликайте пожежників - у них є свої горизонтальні методи комунікації. І якщо хтось не відреагує на виклик, то буде притягнутий до відповідальності.Ми боремося не за порятунок людини, а за шанси на порятунок людини і кожна дрібниця може бути вирішальною”
Ще один стереотип, як каже співрозмовник - це глибина. Вважається, що потонути можна тільки далеко від берега.
“Тонуть здебільшого на відстані до 6-ти метрів від берега на глибині до 1м 80см. Тому, під час семінару, намагаюсь звернути увагу на те, що утоплення тут, поруч з тобою”.
Як стверджує Тарас Білошицький, 90% випадків утоплення пов’язано з алкоголем.
“Під дією алкоголю розфокусовується увага. Тому я кажу “випив - за кермо не сідай, випив - в воду не лізь, випив - витягуй дитину з води”
Як підсумок розмови, пан Тарас каже, що намагається, щоб його розповіді і поради діти під враженням почали розповідати далі і в такий спосіб пірамідальною структурою доносили здобуті знання до інших.
ІА "Вголос": НОВИНИ