Як повідомило ІА "Прес Тайм", у п’ятницю, 2 лютого голова Львівської обласної організації партії «Вперед, Україно!», керівник обласної організації ГО «Антикримінальний вибір» Юлія Лукіна розповіла, що на Львівщині до громадського руху Юрія Луценка «Народна самооборона» зголосилися долучитися близько 10 громадських організацій та політичних сил
За словами Лукіної, зараз формується координаційна рада, куди будуть залучені політичні сили і знакові фігури Львівщини. Вона повідомила, що у Львові до руху «Народна самооборона» приєдналися обидві гілки УНА-УНСО, представники ОУН-УПА, Союзу лівих сил, окремі представники «Нашої України», організації ветеранів, чорнобильців та жінок.
Тобто у ковчезі, який будує Луценко, збираються звірі ще більш різноманітні, ніж ті, яких свого часу зібрав біблійний праведник Ной.
Зрозуміло, що усі ці політичні сили докупи збирає те, що вони усвідомлюють наявність спільного супротивника (в даному випадку це навіть не Антикризова коаліція, а просто - Влада. Саме тому разом збираються ОУН-УПА і Союз лівих сил), а також те, що всі ці організації є маргінальними політичними утвореннями.
Соціальний рух Луценка вимальовується досить різношерстним. Однак соціальний рух тим і відрізняється від політичної партії, що об'єднує в своїх рядах найширшу кількість людей, мобілізованих для підтримки або опору якимсь соціальним змінам. Досить згадати хоча б рух "Україна без Кучми", який об'єднав і правих, і лівих.
Соціологи вже давно вивчають такий соціальний феномен як масові суспільні рухи і виділили низку правил за якими вони створюються і функціонують. Може комусь буде цікаво як французький соціолог Ален Турен визначив найістотніші елементи механізму конструювання суспільного руху.
Виявляється, що найдієвішим механізмом консолідації є не єдність мети, а наявність спільного ворога. Тобто першою умовою конструювання суспільного руху є усвідомлення спільного противника.
Наступною важливою практичною умовою мобілізації є формулювання максимально простих, примітивних і привабливих за змістом, але туманних за суттю гасел, які приваблюватимуть максимальну кількість прихильників (Наприклад, Луценко закликає провести навесні у Києві «Марш протесту». Протесту проти чого? Це питання не уточнюється і не конкретизується. Ідея формулюється так, щоб з нею солідаризувалося якнайбільше людей різних поглядів. Як казав Наполеон, головне втягнутися в бій... Але в даному випадку головнішим навіть є просто створення бойової ситуації).
Третьою умовою реалізації механізму соціальної мобілізації є демонстрування сили. Відомо, що за слабким не ідуть. Тому необхідно продемонструвати реальну силу або влаштувати її фальсифікацію. Загалом соціальна сила асоціюється з: 1. багаточисельністю; 2. добре відлагодженою організацією; 3. функціональною монополією; 4. наявністю специфічних ресурсів впливу, тобто владою. З цим, наразі, у Луценка найгірше.
Щоправда, він надто вже надіється на те, що у нього з надлишком є представлена четверта умова мобілізації – в харизматичність лідера. Але остання катастрофічно тане. Рейтинг Луценка, відлученого від електронних ЗМІ, невпинно знижується.
Добавимо, що суспільні рухи виникають тільки тоді, коли диспонують засобами, необхідними для організації і підтримки їхньої діяльності. Такими засобами є люди, гроші, приміщення, засоби комунікації, доступ до електронних та друкованих ЗМІ та ін. Більшість із цих засобів рухи отримують від людей, котрі не є безпосередніми учасниками суспільного руху. Луценко вже згадував, що одним із фінансистів «Народної самооборони» є Давид Жванія. Не виключено, що причетними до спонсорування проекту Луценка є також інші особи з когорти «Любих друзів». І це ще одна проблема Луценка, яка, вірогідно, стане головною перепоною на шляху конструювання широкого суспільного руху під його очільництвом.
ІА "Вголос": НОВИНИ