Про це вона у понеділок в Брюсселі по завершенні зустрічі повідомила українським журналістам, передає УП з посиланням на УНІАН.
"Я зустрічалася з послами країн-членів НАТО та представниками країн альянсу і дуже рада цій можливості, тому що ми змогли донести багато аргументів на користь саме такого закону про освіту і пояснити, що на відміну від тверджень, які розповсюджують деякі країни, ми не звужуємо права дітей національних меншин, а розширюємо їх", - сказала міністр.
Гриневич в деталях розповіла про проблеми зі знанням української мови в місцях компактного проживання національних меншин.
За словами міністра, в ході зустрічі вона побачила, що є країни, які підтримують українську позицію, є ті, які сумніваються, і є ті, які почули наші аргументи і змінили свою точку зору.
"Чи змінив свою точку зору посол Угорщини? Важко сказати. Він висловив невдоволення законом і переконання, що він звужує права угорської меншини. Я аргументувала, що ці права насправді розширюються в доступі до освіти і в забезпеченні конституційних прав", - наголосила вона.
При цьому Гриневич підкреслила, що для України питання володіння власною мовою є "питанням національної безпеки, тому що створення територій, де не функціонує державна мова, і де територія фактично відокремлюється через те, що користується зовсім іншою мовою, є загрозою територіальній цілісності".
"Ми вже маємо гіркий досвід незаконної анексії Криму, де була всього одна українська школа, решта - російські, і було гомогенне функціонування російської мови", - підкреслила міністр.
Нагадаємо, глава МЗС Угорщини Петер Сіярто раніше заявив, що Угорщина наклала вето на скликання грудневого засідання Комісії Україна-НАТО через український освітній закон.
Однак в НАТО стверджують, що не мали планів провести у грудні засідання Комісії Україна-НАТО.
Угорщина наполягає, що новий освітній закон порушує права угорської меншини в Україні, та обіцяє блокувати зближення України та ЄС.
ІА "Вголос": НОВИНИ