Анатолій Ільченко розповів, що з 1991 року почав писати скарги про порушення мовного законодавства в Миколаєві, а з 2005 року почав подавати позови до суду про захист права використовувати українську мову.
Загалом Анатолій Ільченко подав вже 90 позовів, 20 з яких суди задовольнили та набули законної сили. Багато справ знаходяться в судах апеляційної та касаційної інстанцій.
Чоловік розповів, що подавав до суду на міські райвідділи міліції, управління транспорту, ЖКГ, міську раду. Був також позов до Президента, Верховну Раду та ряд інших державних органів.
Чоловік вимагає, аби усі документи йому надавали українською мовою, а державні службовці розмовляли з ним виключно по-українськи, або через перекладача. Анатолій Ільченко вимагає також, щоб усі депутати, якщо не володіють українською мовою, обов’язково користувалися послугами перекладачів.
«Українці – покірні: до них говорять російською, дають їм документи написані по-російськи, а вони це все приймають. У Миколаєві, щоб отримати документ українською мовою, треба боротися, протестувати. Уявіть собі: аби отримати звичайнісіньку квитанцію про оплату комунальних послуг, написану українською мовою, мені довелося пройти 4 суди», - сказав Анатолій Ільченко.
Крім того, Анатолій Ільченко розповів, що його неодноразово штрафували за хуліганство та неповагу до суду.
Останнім часом, за словами жителя Миколаєва, напруга навколо його особи зросла ще більше. У місті стали поширювати листівки про те, що він, начебто, особливо небезпечний педофіл і міліція неспроможна захистити від нього дітей. У листівках вказані місце проживання та домашній телефон чоловіка.
Від імені Анатолія Ільченка направляють скарги на громадян та організації, чим викликають загальну неприязнь до чоловіка. Буває, що погрожують побиттям чи вбивством, при цьому називаючи «бандеровской мордой» та «нацистом».
«Я відчував багато загроз своєму життю, коли жив у Миколаєві. В тролейбусах, коли мене запитували «буду лі я виходіть», а я відповідав «виходитиму», мене називали «бандерівцем» і казали «тобі пощастило, що не вечір». Ще один випадок: двоє молодиків у поїзді мене зловили, коли я виходив, один з них вдарив мене в живіт, сказавши при цьому «бандеровєц нещасний». Коли ж до мене підійшов міліціонер і запитав, чи чекаю я на наркоманів, то я зрозумів, що більше бути в Миколаєві мені не можна. Адже він чітко дав мені зрозуміти, що буде заява від мого імені на наркоточки», - сказав Анатолій Ільченко.
Він також додав, що сильно розчарувався в тому, що національні настрої у Львові практично відсутні. Чоловік розповів, що цієї неділі, з 10 до 17 години, ходив містом із табличкою «Втікач з Миколаєва, побитий та переслідуваний регіоналами за захист української мови». За весь цей час до Анатолія Ільченка підійшов лише один чоловік, який запропонував йому грошей на пиво. Крім того, миколаївець намагався зустрітися з Іриною Фаріон чи керівництвом ВО «Свобода», щоб попросити захисту у них, однак наразі всі спроби виявилися марними.
Сьогодні чоловік звернеться до голови ЛОДА Михайла Цимбалюка з заявою про надання йому статусу біженця, а також стоятиме з плакатом біля Львівського національного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької поки там відбувають урочистості з нагоди 350-ліття ЛНУ ім. І. Франка.
ІА "Вголос": НОВИНИ