Зеновій Бермес – голова Асоціації роботодавців Львівщини, депутат Львівської обласної ради
Пане Бермес, громадськість Львова знає Вас як багаторічного голову Асоціації підприємців Львівщини, а в 2006 році Ви також стали депутатом облради за списком БЮТ. Чи Ваша депутатська робота є продовженням громадської діяльності на захист підприємництва?
В облраді, як депутат, я займаюся питаннями, які на перший погляд, безпосередньо не мають відношення до захисту прав підприємців: працюю секретарем комісії з питань планування території, архітектури, містобудування та ЖКГ. Але в кінцевому підсумку саме ця робота створює важливі передумови розвитку підприємництва в нашому регіоні. Для мого досвіду вона виявилася надзвичайно цікавою та корисною. Перш за все за рахунок того, що виявила багато системних проблем, без вирішення яких не можливо рухати далі економіку області. Назву основні з них. Перше – це розробка інвестиційних проектів розвитку території, в тому числі й тих, які мають особливий статус, як от депресивні території чи малі міста.
Плани підготовки до Євро-2012 в Україні передбачають будівництво восьми нових митних переходів на українсько-польському кордоні на Львівщині. Аналіз, який здійснила наша депутатська комісія, свідчить, що це завдання є нереальним, якщо це будівництво не буде підкріплено спеціальними інвестиційними програмами розвитку територій, де постануть нові митні транскордонні переходи. Скажімо, транскордонний перехід біля с. Боберка в Турківському районі. Це територія, яку мало назвати депресивною, адже в селах залишилися лише старі люди і діти, молоді там немає. Тобто навіть немає кому сьогодні будувати та обслуговувати цей перехід. Цю ж саму ситуації ми спостерігали в малих містах Белзі та Угневі. Тому ми пропонуємо розробити інвестиційні проекти розвитку території, які дозволять створити нові робочі місця і тим самим не лише зупинять відтік робочої сили, але й дозволять тим, хто виїхав за кордон, повернутися додому.
Цей процес повинен відбуватися не тільки за рахунок спеціальних програм уряду, які, між іншим, фінансуються неналежним чином. Про це я нещодавно мав розмову з новим міністром будівництва та регіональної політики Василем Куйбідою. Облрада також повинна максимально включитися в процес пошуку потенційних інвесторів, створюючи їм сприятливі умови для ведення бізнесу саме в нашій області.
Про умови для інвесторів та роль облради в їх пошуку багато говориться, але що конкретно робиться?
Насправді робляться важливі системні речі на рівні прийняття облрадою регіональних програм та стратегічних документів, а також стимулювання їх виконання шляхом виділення бюджетних коштів.
Для мене на початках повним шоком стало усвідомлення факту того, що, наприклад, на Львівщині сьогодні лише одиниці населених пунктів мають визначені межі. Визначення меж населених пунктів – важлива робота, без якої не можна говорити про їх розвиток або, іншими словами, про Генплан, а також про перспективний план забудови. Тобто це – документ, який безпосередньо впливає на рішення інвестора щодо започаткування виробництва чи іншого роду діяльності. Сьогодні облрада виділяє бюджетні кошти на роботи по визначенню меж населених пунктів, тим самим стимулюючи цей процес.
На одній з найближчих сесій облради планується прийняття проекту Регіональних правил забудови територій. Це важливий концептуальний документ, який визначить єдині системні підходи до забудови населених пунктів і не тільки. Він важливий ще з тієї точки зору, що, наприклад, такі великі міста, як Львів, обмежені в просторовому розвитку. Місто вже не зможе збільшити свою територію, хіба що трошки поправити межі, бо земля навколо Львова розпайована між селянами. Отож реально є лише один вихід – створення міст-супутників навколо Львова. Регіональні правила забудови територій покликані виробити систему умов для інвесторів, які готові будувати нові міста-супутники і не тільки на територіях селищних рад, а також визначити їх стосунки з територіальними громадами. Цей документ важливий також з огляду на те, що законодавство України зобов’язує населені пункти мати місцеві правила забудови. Однак жоден населений пункт Львівської області не має місцевих правил забудови. Тобто, прийнявши Регіональні правила забудови територій ми спонукаємо ці процеси, даємо поштовх прийняти такі правила всім.
Чи йдеться про те, що вже є такі потенційні інвестори?
Саме так. Депутати облради допомогли домовитися громаді села Лисиничі з іноземним інвестором щодо будівництва такого першого міста-супутника поблизу Львова. Проект цей, на мій погляд, є взаємовигідним не тільки для них, але й для Львова. Бо мова йде не тільки про будівництво нового житла за європейськими стандартами, але й про створення відповідної інфраструктури. А це – додаткові робочі місця для мешканців Лисиничів, це й сучасні системи комунікацій, соціально-побутова інфраструктура.
Але чи громада Львова підтримає такий проект, адже вже звучала думка про те, що поява таких міст-супутників – це додаткове навантаження перш за все на сам Львів?
А по-вашому краще, якщо й далі буде ущільнюватися забудова Львова, знищуватися парки, сквери, дитячі майданчики? Альтернативи появи міст-супутників Львів сьогодні немає. Влада Львова повинна прогнозувати саме такий розвиток і адекватно відповісти на виклики, пов’язані з ним.
Чи не буде ця ініціатива облради потрактована як лобізм інтересів інвестора?
Якщо облрада і виступає лобістом, то передусім інтересів територіальних громад. Ми виробляємо систему умов їхнього розвитку, все інше залежить виключно від ініціативи на місцях.
Цього року облрада прийняла Правила поводження з твердими побутовими відходами на території області. Чи можна говорити про позитивні його наслідки для територіальних громад?
Програма, яка була прийнята, на мій погляд, потребує суттєвого допрацюваня і доповнення в частині моделювання нової поведінки громадян з відходами. Також необхідно підсилити відповідальність чиновників за її виконання. Тому говорити про якісь конкретні системні позитивні досягнення - завчасно.
Не можу також не наголосити на тому, що минулого року облраді не вдалося досягнути реальних успіхів й у вирішенні конкретної екологічної проблеми, пов’язаної із закриттям Грибовицького сміттєзвалища. Більшість пунктів рішення обласної ради по цьому питанню не виконанні. До того ж слухання цього питання було перенесено, бо на сесійне засідання не з’явився міський голова Львова Андрій Садовий. Але Садовий не прийде і в лютому, він не прийде ніколи. Бо тільки від міської влади Львова залежить виконання головного пункту – закриття сміттєзвалища. Саме тому ми пропонуємо звернутися до прокурора на предмет оцінки чиновниками дотримання законодавства, які ведуть ці питання. За невиконання цього рішення ми пропонуватиме прокуратурі вжити заходів відповідальності.
Які пріоритети Ви ставите перед собою у своїй депутатській роботі на цей рік?
Пріоритети не зміняться. Я і наша комісія продовжуватиме роботу по створенню системних передумов розвитку територій і громад.
ІІ.
Як ви оцінюєте ситуацію з розвитком підприємництва в Україні?
Сьогодні клімат для розвитку інвестицій і, зокрема, підприємництва є несприятливий. Цьому є декілька причин. Перша пов’язана з діями, а точніше з бездіяльністю в цьому напряму центральної влади. Нажаль, ми черговий раз стаємо на ті ж самі старі граблі.
Нещодавно вступив у силу закон, відповідно до якого перевірка суб’єктів підприємницької діяльності всіма контролюючими органами здійснюється один раз на п’ять років. Підприємці щиро вітали прийняття цього закону, адже до цього часу Україна займала найгірші місця у свободі підприємництва, бо за рік перевірялися близько 95% суб’єктів бізнесу. Проте закон про держбюджет 2008 року пропонує не поширювати дію цього закону на стосунки підприємців з податківцями! І це не може нас не бентежити. Тим більше, що Конституційний суд заборонив Законом про бюджет вносити зміни в інші закони.
Ситуація ця до болі нагадує нам минулорічну історію, коли підприємцям довелося постати проти дії статті законну про держбюджет, якою дозволялося збільшувати ставки за оренду комунальних приміщень для підприємців. Нам вдалося тоді добитися, що ФДМУ реально не застосовував дію цієї статті. А от на місцях, наприклад, влада Львова, збільшила ставки орендних платежів. А коли підприємці почали масово подавати заяви на приватизацію цих приміщень, то влада Львова просто заблокувала цей процес, не беручи такі заяви до розгляду. Така ситуація реально працює на знищення підприємницької діяльності у Львові.
Нажаль, Україна сьогодні не має стратегічного бачення розвитку економічних процесів. Наша економіка сьогодні є заручницею політичних обіцянок. Отож реально всі дії уряду підпорядковані одному завданню – наповненню бюджету задля виконання соціальних обіцянок. Мінфін в Україні відіграє домінуючу роль, а от Міністерство економіки в цих процесах поводить себе пасивно. Таке враження, що воно існує лише на папері.
Підприємці готові співпрацювати з новим урядом і подавати певні пропозиції, як робити кроки, щоб, з одної сторони, забезпечити наповнення державного бюджету і, відповідно, давати можливості владі виконувати передвиборчі обіцянки, а з іншого боку – створити умови для економічного розвитку. Наприкінці минулого року у Києві відбулася нарада представників підприємницьких кіл, на якій було запропоновано відродити роботу Ради підприємців при Кабінеті міністрів. Її мета – проведення постійних консультацій з урядом з метою забезпечення сприятливого клімату для розвитку підприємництва в Україні.
Особливо такі консультації важливі з огляду на наближення дати вступу України в СОТ. Це потрібно робити, але треба усвідомлювати й запобігти ризикам, пов’язаними зі знаттям обмежень на доступ в Україну зарубіжних товарів, робіт і послуг. Дії влади повинні бути спрямовані на те, щоб українські товари сьогодні стали максимально конкурентноспроможні на світовому ринку. А ми поставили за самоціль вступ в СОТ, нічого не зробивши для захисту внутрішнього ринку. Це може означати, що ми можемо загубити на початок 40% власної економіки.
Як один із кроків, який сьогодні дозволив би Україні покращити інвестиційний клімат і конкурентоспроможність вітчизняних виробників, ми, підприємці, лобіюємо прийняття закону про переробку сировини на митній території України. Ми пропонуємо скасувати ввізне мито на сировину для підприємств, які її переробляють та експортують товари. Не оподатковувати ПДВ обладнання, яке ввозиться в якості основних фондів, адже Україна потребує сучасних технологій. Застосовувати авальовані векселя при ввезенні сировини. Також необхідно зняти обмеження кількості днів для розрахунку за імпорт сировини.
Якщо говорити про Львівщину й Львів, то які проблеми у розвитку підприємництва Ви бачити?
Асоціація роботодавців зараз готує аналіз розвитку підприємництва на Львівщині, бо нас не може не покоїти ситуація, коли в області реально відбувається зменшення темпів розвитку малого і середнього бізнесу.
Якщо ж говорити про ситуацію у Львові, то, на мій погляд, вона потребує вже не незалежного аналізу, а активного втручання, реакції з боку правоохоронних органів. Влада Львова систематично порушує права людини, в тому числі й підприємців. Це інакше, як злочин, назвати не можна. Влада не має права встановлювати мораторій на підприємницьку діяльність, як це сталося у випадку з МАФами. Проте два роки реально триває знущання над людьми, а прокуратура на це не реагує. Влада Львова не виконує судових рішень, але й це нікого не обурює. Такі дії є злочинні.
ІА "Вголос": НОВИНИ