2 березня в Старобільськ зайшли лнрівці та почали впроваджувати свої правила і закони. Історія молодої журналістки про своє місто.

Окупація

Старобільськ завжди був українським. 7 травня 2014 року в місті пройшов проросійський мітинг, але ніякого результату сепаратистам він не приніс. Тероборона Старобільська гідно трималась, тому «рускій мір» оминув старобільчан.

відео з проросійського мітингу 7 травня.

З початком повномасштабного вторгнення доля Старобільська склалась інакше. Вогонь по місту почався о п’ятій ранку 24 лютого.  Місто відважно виявляло супротив, точились бої. Місцеві виходили на мітинги, перший такий відбувся 2 березня. Тоді старобільчани власноруч намагались зупинити колону російських танків, але окупанти розганяли натовп пострілами в повітря. Другий масовий мітинг був 6 березня, під час якого активіст зірвав прапор ЛНР та спалив його на центральній площі міста. Зараз «генеральна прокуратура ЛНР» порушила кримінальну справу і чоловікові загрожує до року позбавлення волі.

Мітинги показали незламність народу та справжню його душу, але окупація все ж таки відбулась.  Від другого березня «нова влада» почала впроваджувати свої правила. Всім мешканцям Старобільська та району прийшли листи, в яких були зазначені такі зміни:

  1. Комендантська година з 21:00 -5:00 ( порушення на одну годину і більше несе за собою адміністративну відповідальність, передбачену статтею 20.36 кодексу ЛНР);
  2. З 14 березня на території Старобільського району впроваджується Московський час;
  3. Дозволяється продаж спиртних напоїв (на території України це заборонено під час воєнного стану).

Третій пункт «про продаж спиртних напоїв» яскраво показує, без чого не може вижити «рускій народ».

Поховання загиблих

В перші дні березня відбулося поховання українських воїнів на чмирівському кладовищі (Старобільський район). Це були 13 чоловіків з різних містечок Луганщини. Тіла військових були дуже понівечені, більшість опізнати було неможливо. «Червоного хреста» не було, тому розбирали тіла загиблих чоловіки-односільчани (за словами очевидців, це було сортування кінцівок до кінцівок, замерзлі шматки тіл). Героїв відспівав священник. 

Ми подзвонили доньці загиблого. Повідомили про те,  що батько загинув у бою. Вона в це не вірила, кричала, що це якась помилка  і просилась приїхати опізнати спочатку, а після забирати тіло. Але це не можливо було зробити, від лиця не залишилось нічого. Ми це зробили тільки завдяки паспорту і мобілці в кишені», - розповідав односельчанин.

Пропаганда та насадження свого

Свою пропаганду окупанти почали через пенсіонерів. Від першого березня в пенсійному фонді почався збір даних про людей: паспорта, ідентифікаційного коду, свідоцтва для оформлення пенсії. Обіцяна сума була 7500 рублів. Треба зазначити, що виплата української пенсії не припинялась, і люди, які побігли за «лнрівською» просто хотіли більше. Станом на середину квітня, ні пенсії 7500 рублів, ні обіцяної одноразової виплати 2000 рублів люди  досі не отримали.

Російську пропаганду окупанти спробували насадити через «культурні» заходи. На офіційній сторінці Старобільського будинку культури з’явилось оголошення, що 25 березня відбудеться «патріотичний концерт військового ансамблю армійського корпусу ЛНР «Новоросія»».

На концерт працівників бюджетних установ зганяли насильно: райдержадміністрацію,  пенсійний фон, відділ соціального захисту населення. Якщо люди відмовлялись йти -  їм погрожували розправою над родичами. Звільнитись працівникам не давали і відповідали на це прохання так: «не будете работать на нас, отвезем на подвал на обнуление».

Відео, опубліковане на каналі пропагандиста Романа Разума, яке було зняте після концерту 25 березня.

На відео насильно зігнані люди кричать «нас міліони рускіх», розмахуючи прапором росії, а після, по завченому тексту, дякують окупантам «за спасєніє». Цікавий момент, що старобільчани не впізнають  своїх же городян. Як з’ясувалось пізніше, на захід було зігнано ще й переселенців, яким насильно не дали виїхати на сторону, підконтрольну  Україні.

Дефіцит продукції

Відразу з приходом «нової влади» був заблокований підвіз української продукції. Що залишилось на полицях – люди швидко розкупили. Почалось завезення російських продуктів, які до сьогодні продовжують поставлятись в окуповані міста.

Вони завезли свій товар і ввели рубль. Але швидко зрозуміли, що в нас тих рублів немає. Почали ставити подвійну ціну, і в гривнях, і в рублях. Але ви бачили які там цифирки намальовані? Цукор – 70 грн за кг, гречка досягала навіть 100 грн в деяких магазинах.  Почалась проблема з ліками в аптеках. Особливо  від цього страждають люди, які п’ють певні ліки по життєво. В Старобільську ти їх ніяк не дістанеш. Можна їх передати якось або з росії, або автобусом з Дніпра. «Нова пошта» не працює з перших днів війни», - розповідає мешканка Старобільська

Допити у підвалах

«Не будете работать на нас – повезём на подвал на обнуление», - фраза,  якою окупанти погрожують робітникам стратегічних установ і підприємств, які їм потрібні. Таким самим способом вони намагаються виманити у людей інформацію про айдарівців та азовців ( «Айдар» - 24-й окремий штурмовий батальйон, в 2014-2015 році займався теробороною міста). Відомо про ситуації, коли людей насильно забирали з дому, одягали мішки на голову і везли на той самий підвал. Якщо ти не знаєш, хто зі знайомих айдаровець – то посидь ще деньок, подумай. Під таким моральним тиском у людей немає інших варіантів, ніж сказати.

Що чекає Старобільськ далі

На цей момент у місто приїхало дуже багато біженців з Рубіжного, Лисичанська, Сєвєродонецька. Живуть люди в спортзалі ДЮСШа. Місцеві допомагають чим можуть: одягом, їжею, іншими життєво важливими речами. Виїхати з окупованого Старобільську досить складно – 13 квітня у місті Сватово обстріляли два автобуси, які везли людей до Дніпра, відомо про двох загиблих. Старобільчани з острахом, але з надією на повернення під контроль України чекають пророкованої «битви за Донбас». І хай над Старобільськом знову замайорить синьо-жовтий стяг.

Зараз Старобільськ Луганської області виглядає ось так: 

Проте, залишиться у пам'яті мешканців та й цілої України саме таким:

Читайте на сайті ІА «Вголос»:

ІА "Вголос": НОВИНИ