Літо 2016 – початок сміттєвої кризи у Львові. Пожежа на Грибовицькому сміттєзвалищі та подальша бездіяльність місцевої влади перетворили Львів з «культурної» на «сміттєву столицю України». З того ж часу Андрій Садовий обіцяє збудувати сміттєпереробний завод.
«На мої переконання орієнтовно 3 роки часу, щоб ми усі тут присутні могли приїхати і перерізати стрічку нового комплексу, нового заводу. Якщо ми цього не зробимо – «грош нам ціна», тоді нема що мені тут робити і вам немає що тут робити, шановні колеги», - заявив тоді міський голова Львова Андрій Садовий.
З того часу минуло 7 з половиною років, а заводу як не було, так і не має. За цей період львівське сміття мандрувало всією країною. Майже кожна область від Заходу й до Сходу отримала свою «частинку» Львова. Щоб врятуватись від поховання під власними ж відходами, з міського бюджету витрачають сотні мільйонів гривень.
«Як на мене оця вся історія від початку, від заяви Андрія Івановича про те, що маємо «другий Чорнобиль», потім трагедія, потім сьогоднішній день – це є свідченням якоїсь такої дуже великої корупційної складової некомпетентності міської влади», - впевнений громадський діяч Юрій Ситник.
За дивним збігом обставин, тоді ж у Львові з’являється новий гравець сміттєвого ринку, фігурант нашого попереднього розслідування – «Грінера Україна».
«У нас у Львові це не просто компанія з вивезення сміття. В нас у Львові це є компанія із забезпеченням сміттєвих мандрів. Це наше львівське явище, яке є мемом для цілої країни», - іронізує активістка Олеся Дацко.
Сам засновник Грінери Богдан Михалусь обмовився, мовляв у Ратуші під час сміттєвої кризи, «Гроші ніхто не рахував».
«Я був з першого дня Грибовицької трагедії і ще до Грибовицького сміттєзвалища. Я знаю всю історію Грибовицького сміттєзвалища: як це відбувалось, що відбувалося, знаю які гроші були витрачені. Знаю, чому возили, знаю, де ми возили, знаю, як ми возили і тоді це не була проблема, тоді стояла одна проблема – щоб місто було чисте. Зовсім ніхто не дивився скільки це коштує», - заявив засновник ТОВ «ГрінЕра Україна» Богдан Михалусь.
Очевидно, що колишньому позаштатному раднику Андрія Садового добре відомі деталі сміттєвої кризи у Львові, адже саме новоствореній компанії у 2017 році дали необмежений доступ на вивезення перенакопиченого на той час сміття, а це близько 12 млн. тон.
«Усі компанії-перевізники сьогодні отримали ліміти щодо вивезення та захоронення ТПВ з міста Львова на полігони у Львівській області, окрім ТзОВ «Грінера Україна», - йшлося у повідомленні Львівської міської ради.
«Бюджет Львова є одним з найбільших бюджетів міст України. Це дуже великий бюджет, це часом більший бюджет, ніж більшості областей України, але на що тратять ці гроші, хто їх розподіляє, а, по-друге, ми розуміємо, що нічого не відбувається, в нас і ніхто не доходить до цієї годівнички без зв’язків з нашим мером», - впевнена активістка Олеся Дацко.
Шалені видатки на вивезення сміття переросли в гучний корупційний скандал. Екс-директор ТОВ «ГрінЕра Україна» Олексій Карнаушенко разом із поплічниками завищували ціну на вивезення сміття зі Львова. Ця схема завдала збитків міському бюджету щонайменше на 2 мільйони гривень.
«Львівське сміття знаходили на стихійних звалищах по всій Україні. Сміття, яке по документах йшло в Дніпропетровську область чи Полтавську знаходили в Кам’янко-Буському районі і там показували якісь чеки, ще там щось. Тобто було надто багато свідчень, щоб говорити, що це якийсь поодинокий випадок», - розповів громадський діяч Юрій Ситник.
«Там, я так розумію, не тільки по них. Там фактично по всіх підрядниках були питання стосовно використання бюджетних коштів, які були отримані на компенсацію довезення в інші місця далі за Львівську область, але знову ж таки інформації про вироки якісь немає», - зазначив юрист Юлій Рудницький.
Попри те що «сміттєва криза» у Львові закінчилась, багатомільйонні витрати – ні. Мало хто знає про це, але навіть по сьогодні з міського бюджету виділяють десятки мільйонів на компенсацію перевізникам додаткових витрат за вивезення сміття.
«Кілька років тому, один з депутатів Львівської міської ради стверджував, що вже на той час пішло з міського бюджету більше мільярда гривень додаткових витрат на перевозку сміття. Адже до Грибович близько, а сміття вивозили в Дніпро, Полтавщину, на полігони Львівської області», - розповів Юрій Ситник.
«До тепер міська рада по суті в межах того, що покриває тариф на вивезення ТПВ, тобто машини вивозять те, що в межах тарифу – те, що платять люди. Решту компенсовує бюджет», - зазначив юрист Юлій Рудницький.
Уже другий рік українці закликають місцеву владу оптимізувати бюджет, аби збільшити витрати на оборону країни, втім у Львівській міській раді певно думають по-іншому. Цьогоріч з бюджету міста виділили 99 млн гривень на відшкодування додаткових витрат компаніям перевізникам. Втім ані інформації про перевізників, ані про місця, куди везуть ТПВ зі Львова, у відкритому доступі не знайти.
«Тобто ми своїми грошима, податками оплачуємо щось, ми не знаємо що. Ми не знаємо куди це сміття вивозять. Зрозуміло, що в умовах війни вони вам відпишуть, що є «підстави» для засекречення інформації. Бо це ж дуже стратегічна інформація куди ж Львів діває сміття», - припустила активістка Олеся Дацко.
Також у мерії не афішують інформації, що крім додаткових виплат перевізникам, Львів щомісячно сплачує субвенції містам, які приймають сміття зі столиці Галичини.
«За які це кошти, щоб я собі могла хоча б приблизно уявити порядок цифр, які витрачаються з бюджету і чи вони співставні і тоді я отримала відповідь, що ми вам не скажемо, ця інформація є не для розповсюдження. Тому що вони дуже переживали, що мешканці тих полігонів на які вивозять сміття будуть перекривати рух і в них виникне ситуація, коли багато міст блокувало ввезення сміття до них на полігони», - зазначила громадська активістка Мар’яна Куц.
За інформацією з меморандумів про співпрацю, стає зрозумілим, що львівське сміття офіційно потрапляє на звалища у Бориславі, Буську та Стрию. Та найцікавіше те, що і в Бориславі, і в Стрию управителем місцевих полігонів з твердими побутовими відходами є власник Грінери Богдан Михалусь. Власне туди і вивозять левову частку львівського непотребу. А з рішень виконавчого комітету стає зрозуміло, що мова йде про мільйонні суми. Лише у червні цього року Стрий отримав від Садового майже 2,5 млн грн. субвенцій.
«Привозять львівське сміття і за кожну тону окрім того, що вони за захоронення платять, ще є субвенція до міського бюджету на розвиток міста. Узгоджуєм ту суму, на цю суму 200 гривень на тону і вони розраховують і нам оплачують щомісяця, що два місяці і поступають в наш бюджет в спецфонд і ми можемо використовувати для розбудови міста, доріг», - заявив начальник житлово-комунального управління Стрийської міської ради Ігор Пастущин.
В управлінні «ГрінЕри» стрийський полігон перебуває з 2021 року. Тоді ж востаннє Держекоінспекція провела перевірку сміттєзвалища, де виявила низку критичних порушень і недотримання вимог.
«В ході позапланової перевірки було виявлено ряд порушень природоохоронного законодавства, зокрема за засмічення земель посадова особа притягнена до адміністративної відповідальності. Сказати, чи виправляються ці порушення, потрібно провести позапланову перевірку, на даний час провести перевірку не можливо», - розводить руками начальник відділу поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами Держекоінспекції у Львівській області Ігор Ярема.
Річ у тім, що через дію воєнного стану проводити перевірки наразі заборонено. А це значить, що полігон залишається без жодного екологічного контролю. Разом з тим із електронної системи закупівель дізнаємося, що «ГрінЕра Стрий» приймає сміття не лише з Львівщини, а й навіть із Полтави. Втім у міськраді Стрия запевнили, мовляв все під контролем.
«В них є ліміт 300 тон. Стрийська територіальна громада продукує від 50 – 70, тобто вони мають це забезпечити беззаперечно, це в угоді прописано все, що решта чи це буде Львів, чи це буде Полтава вони ж теж мають здійснювати свою діяльність, це їхнє прибуткове. Ми маємо знати звідки це, ми це бачимо нам цю інформацію подають, але вони не повинні перевищувати 300 тон», - розповів Ігор Пастущин.
Відтак, контролю за дотриманням лімітів у місцевої влади немає. Водночас є імовірність, що навіть існуючі обмеження можуть змінити, якщо погодять перетворити Стрийське смітисько на регіональний полігон. Таким свого часу було і Грибовицьке сміттєзвалище. Зокрема за створення регіонального полігону активно виступає його управитель Богдан Михалусь.
«На всіх сміттєзвалищах, які існують, зробити перевантажувальні станції. Можливо там зробити так само станції сортування і це все звозити на один регіональний полігон і не засмічувати всю Україну, або нашу область», - зазначив Богдан Михалусь.
Щоденно Львів продукує близько 600 тон сміття. Вивезенням більшої його частини займається саме компанія Михалуся – «ГрінЕра», що раптово з’явилась на ринку, та попри російське коріння на диво швидко заволоділа його значною частиною.
«ГрінЕра» для нас теж з’явилась випадково тому що ми по факту дізнались, що є якесь підприємство, яке на Богданівській здійснює сортування сміття і туди звозиться сміття», - дивується активістка Мар’яна Куц.
Та якщо раніше «ГрінЕра» звозила відходи на вулицю Богданівську, то тепер компанія змінила місце накопичення ТПВ. Сьогодні сміття з усього міста везуть на вулицю Конюшинну. При цьому у публічній площині про це ніхто не заявляв. Не попереджали про таке рішення ані громадськість, ані активістів.
«По тій кількості сміття, яке завозиться зараз на «ГрінЕру», вони би мали згідно законодавства проходити обговорення з громадою. Тому що вони є надзвичайно близько до мешканців міста і розміщення таких підприємств, при такій потужності, як вони зберігають. Тоді було близько 100 тон щоденно, вони би мали проходити громадські слухання і з нами узгоджуватись, але на жаль ніхто з нами не узгоджував», - зауважила Мар’яна Куц.
За адресою Конюшинна 28 компанія облаштувала офіс та ангари для зберігання і ремонту техніки. Поруч – на сусідній ділянці, де розташовані будівлі заводу ЛОРТА, оператор облаштував перевантажувальне смітисько. І це всупереч тому, що цільове призначення землі ніхто не змінював. А відтак дії перевізника поза законом. Хоч місце й нове – сморід такий же, як на старому. Такому сусідству ні мешканці, ні навколишні працівники звісно ж не раді.
«Сюди злітаються птахи, їх тут тисячі. Це зараз тут похолодало. Я ж кажу: море, чайки. Коли вітер повіє в цю сторону, дихати немає чим, смердить…», - розповів чоловік, який працює неподалік перевантажувальної станції.
Втім скаржитись немає кому, адже у зв’язку з воєнним станом держава скасувала усі перевірки. Тому Держекоінспекція лише розводить руками.
«Щоб стверджувати по Конюшинній, так само щодо порушень умов природоохоронного законодавства необхідно провести перевірку тоді відповідно сказати чи там порушення чи не має. На даний час ми не володіємо оскільки не можливо провести перевірку через дію постанови», - зазначив Ігор Ярема.
На новому місці нам вдалось зустріти заступника директора «ГрінЕра Україна» Тараса Колодія, втім той відмовився коментувати діяльність компанії.
«Чесно кажучи, я не дуже хочу давати інтерв’ю. Я розумію, що це зараз іде ближче з політичною діяльністю може зв’язано. Ну, швидше за все, бо чому ви стали цікавитись, що відбувається», - відповів Тарас Колодій.
Нагадаємо, що у попередній програмі ми з’ясували, що у компанії Грінера російське коріння. Ба більше, у її власника, Богдана Михалуся, ми знайшли родинні зв’язки з бізнес партнером російського олігарха Михайла Фрідмана. Сьогодні Грінера головний гравець на сміттєвому ринку Львівщини. І, схоже, на досягнутому зупинятись не збирається.
ІА "Вголос": НОВИНИ