Про четвероногих, і не тільки, друзів нашої рідної, львівської еліти навіть нам, львів’янам, нічого не відомо. Тому ми вирішили виправити ситуацію, запропонувавши нашим політикам, бізнесменам, творчій інтелігенції розповісти про цей бік свого життя.
Нам видається несправедливим той факт, що світова спільнота знає не тільки майже всі родинні секрети американського президента Джорджа Буша, але й милі подробиці про його улюбленців: скочтер'єра Барні та кицьки Індії (Уллі). Як і те, що російського президента Путіна його лабрадор Коні супроводжує на офіційних зустрічах частіше, ніж дружина.
Отож, львівська еліта й у своїх уподобаннях до тваринок демонструє традиційний консерватизм. Маємо на увазі, що серед тих, з ким нам вдалося поспілкуватися на цю тему, абсолютна більшість тримає в себе вдома передусім собак чи котів. Якихось екзотичних тваринок на кшталт ящірок, змій чи мавп знайти нам не вдалося.
Хоча очевидці розповідають, що декілька років тому взимку на одній із вулиць біля Стрийського парку бачили на власні очі на подвір’ї одного нуворишського особняка справжнього маленького лева. Він прогулювався, як звичайний собака… Але це радше виняток, аніж правило.
Собака став вірним другом:
Петра Адамика, депутата Львівської міськради, голови фракції ГП «Пора»
Йоркширський тер’єр Жан Жак – улюбленець Петра Адамика. Цей маленький красень не знає ні в чому відмови, якщо звертається до свого господаря. Депутат-ресторатор Петро Адамик зізнається: „я не можу йому відмовити, коли він до мене підбігає і просить їсти”. В певний період це навіть відчутно відбилося на фігурі Жан Поля. Але зараз йому вже два роки, зайві кілограми він давно скинув, оскільки вдома в нього багато роботи: він доглядає за маленьким сином Петра Адамика Дмитром, допомагаючи в цьому господині і дружині Петра Адамика чарівній Тамарі, стереже будинок, зустрічає гостей. Отож бігати за день доводиться чимало.
Олега Мацеха, лідера Громадського форуму Львова
Куртцхаар Ксена напрочуд витончена і розумна. Їй, якщо бути справедливим, не дуже пасує войовниче ім’я Ксени. І вона це розуміє. Але що поробиш, якщо саме Ксена – одна з найулюбленіших телегероїнь дітей твоїх господарів. Легко зрозуміти, що Ксену люблять і пестять. І вона охоче це дозволяє робити.
Маркіяна Іващишина, депутата Львівської міськради, голови ЛМО ГП „Пора”
Галицький шпіц Буркут – повноцінний господар Марека Іващишина. Один з нечисленних представників єдиної української породи, визнаної Асамблеєю Міжнародної Спілки
кінологічних клубів. Пращурі, перші з приручених людиною тварин, жили на території України 10–12 тисяч років тому. Бабця Курва проживала на Далекій Півночі; мама Ляля мешкає в Самборі, при бажанні говорить слово „мама”. Буркут за характером та „по життю” – гуцул.
Ростислава Новоженця, депутата Львівської облради, голови УРП (Лук’яненка)
Її звати Стелла. На запитання про породу, пан Ростислав не досить впевнено відповідає: мабуть, тер’єр. Стелла з’явилася в родині Новоженців з ініціативи матері пана Ростислава. Проте швидко зуміла завоювати серце нашого палкого республіканця. Отож, вертаючись додому після важкого робочого дня, часто змучений політичними дискусіями і мітинговими баталіями, пан Новоженець знаходить в собі сили і йде на прогулянку зі своєю улюбленицею.
Не виключено, що саме під час цих прогулянок, пан Новоженець ділиться зі Стеллою своїми враженнями і пережитим за цей день. Без сумніву, Стелла не тільки уважно слухає, але й активно реагує на почуте. Адже всім відомо, що маленькі песики дуже бурхливо проявляють свої емоції.
Мирослави Бичишин, депутата Львівської міськради, голови ЛМО ВО „Батьківщина”
Ірландський сетер на кличку Діна з’явився в родині Бичишин з ініціативи пані Мирослави. Пані Мирослава поставилася до цього з усією серйозністю і відповідальністю: довго готувала рідних до появи нового члена сімейства. Дині вже сім років і опікуються нею не тільки пані Мирослава, але й її чоловік та діти.
До кола любителів собак також належить заступник голови Львівської облради Левко Захарчишин, який є власником лабрадора, у сім’ї керівника прес-служби Львівського автобусного заводу Олени Муляк живе вівчарка-інтернаціоналіст Лев (німець+кавказець), а журналіст співвласник і керівник піар-агентства „Прайм-тайм” Уляна Сурмай вже 13 років опікується ердель-терьером на призвісько Гапа, якій 1 квітня виповниться 13 років.
Голова ЛОО СДПУ(О) Ігор Шурма переконаний, що собака – найкращий друг. Його чорний вівчур Діксі не так давно помер. Ігор Михайлович тяжко переживає цю втрату. Адже багато журналістів, напевно, пам’ятають, як пес нерідко супроводжував Шурму на роботу і слухняно чекав, поки господар закінчить займатися політикою і повернеться до спілкування з ним. Ігор Шурма також є, наскільки пам’ятаємо, єдиним керівником партійної організації, що свого часу реально займався проблемами захисту тварин у Львові, він допоміг львівським громадським організаціям реалізувати низку відповідних проектів. Сьогодні ж у домі Шурми живуть дві кицьки. Але це, як зізнається Ігор Михайлович, вони – улюблениці його дружини.
Коти є повноправними господарями в родинах:
Андріана Кліща, заступника начальника управління культури та туризму Львівської ОДА
Разом з сім’єю мешкає кіт Муфлон, він же – Муфлик, вона ж – Муфа. Тієї ж породи, що й Шарік з „Собачого серця”, тільки в смужечку. Для того, щоб „розмити жіноче царство” (дружина і дві дочки), господар кооптував у родину кота Муфлона, який, проте, при уважнішій експертизі виявився Муфою. Рахунок: 4:1.
Андрія Білоуса, депутата Львівської міської ради та журналістки Ірини Сандуляк
Дім Ірини Сандуляк і Андрія Білоуса – повна чаша: троє дітей і кіт. Пухнастого звіра Боні люблять всі. Єдина проблема: деколи шерсті забагато. Отож, час від часу його стрижуть як новобранця.
Щасливими власниками котів є також Сергій Смірнов, депутат Львівської міської ради, телеведуча Оксана Колодрубець, заступник міського голови Львова Василь Косів і журналіст „Вголосу” Олександр Ковальчук. Останню звати Інді, і, мабуть, саме їй ми багато в чому завдячуємо появі цього матеріалу.
РЕДАКЦІЯ „ЛЬВІВСЬКОЇ ГАЗЕТИ” ВИХОВУЄ КІШКУ АСЬКУ
Аська з'явилася в редакції у квітні 2003-го року дво-тримісячним кошеням (можливо, жила в підвалі офісного будинку). Названа на честь ICQ, оскільки мандрувала з верстальницької до літредакторської, з одного крісла – на інше, вділяючи всім потроху радості спілкування. Змалечку навчилася позувати перед фотооб'єктивом, не раз ставала в нагоді, коли треба було проілюструвати якийсь текст.
Вона змусила забути першого редактора "Газети" про до цього існуючу алергію на кішок. І ніколи сама не забувала нагадувати, "хто в домі господар", і хто має право першим зайняти крісло:)))
Постійним фіксатором пригод Аськи є фотограф Віталій Грабар. І , нарешті, найважливіше – завдяки Асьці в "Газеті" з'явилася рубрика, присвячена життю тварин і догляду за ними.
Як кішка з Собакою?
Богдан Козак, голова ЛОО УНП, депутат Львівської обласної Ради
На утриманні Богдана Козака перебувають: собака Берта – німецька вівчарка, кіт Панько – персидський екстримал (саме так: екстрИмал називається порода) і 8 рибок-безіменок. Панько вважає своїм найближчим другом 13-річну доньку господаря Марту (собаку – за гороскопом), Берта віддана синові Володимиру (котові за гороскопом). Рибки – самі по собі. Панько претендує на роль господаря в хаті, тому за столом постійно займає місце Головного.
При появі останнього дуже неохоче залишає тепленьке місце. Берта зранку завжди отримує щось смачне від господаря. Є два типи поведінки після перекуски. Перший – Берта віддано проводжає шефа до хвіртки: у домі все спокійно. Другий – Берта незалежною ходою ретирується до вольєру: вхідний килимок в черговий раз закопаний десь на території.
Рибки, птахи та гризуни також прикрашають життя і працю нашої еліти
Рибки, як на наш погляд, суто декоративні „тваринки”. Хоча, швидше за все, ми помиляємося. Бо їх власники зовсім іншої думки і ставляться до своїх підопічних, як до особистостей: кожна рибка має власне ім’я, свою історію, свій характер. Останнім часом стало „бомондним” тримати великі акваріуми в офісах. Вони не тільки прикрашають, але й урізноманітнюють інтер’єр кабінетів, заспокійливо впливаючи на власників та відвідувачів.
Думаю, що багато хто з нами погодиться, що найкрасивіші акваріуми у Львові є в кабінеті президента корпорації „Артор” Миколи Рогуцького. Акваріумів є два – прісноводний і з морською водою. Рибки, зрозуміло, мають свої імена. Наприклад, одна з них зветься Немо. Прісноводні рибки – хижаки, тому вони такі надзвичайно яскраві та великі. Годують їх м’ясом. Червоні за кольором – це „папуги”, порода спеціально виведена для акваріумів. Компанію „папугам” складає астронотус („присоска”), також хижак.
Морський акваріум, як стверджує його власник, єдиний у Львові. Адже тільки півроку знадобилося на те, щоб відтворити в ньому відповідну флору. Тільки опісля в ньому змогли появитись барвисті представники морської фауни. Очевидно, що завести акваріум, як і доглядати за ним – недешеве задоволення. Бо роблять це фахівці, які один раз на два тижні спеціально приходять до офісу й замінюють воду у акваріумах.
Несподіванкою для нас стало те, що в офісі компанії „Артор”, окрім рибок, як виявилося, вже 5 років живе папуга Катерина. Вона з сімейства „жако”. Пан Рогуцький запросив Катю на фотосесію, та одночасно поспілкуватися з журналістами. Адже Катя – папуга, яка вміє говорити. Розмовний запас – перш за все слова і звуки, яка вона чує у офісі. Отож легко імітує телефонні і вхідні дзвінки, офісний сленг. Ніжності Катя дозволяє собі тільки в спілкування з Миколою Богдановичем, якого називає „папа” і охоче цілує.
Повертаючись до рибок. Як нам відомо, прісноводні акваріуми також утримують: в офісі – Богдан Дубневич, вдома – Петро Адамик (на фото) і Богдан Козак. А от ще про двох журналістів – рибкофілів та акваріумістів хочемо розповісти спеціально.
Любов до рибок відомого львівського, а тепер уже київського журналіста Олега Базара ледве не призвела до летального кінця. Одного разу, коли в будинку вчергове вимкнули світло, і вода в акваріумі довгий час не підігрівалась, Олег якимсь хитрим чином старався обігріти своїх рибок. Раптом стінки акваріуму тріснули, і скло порізало Олегові руку. Почалася сильна кровотеча, тільки вчасний приїзд „швидкої” запобіг трагедії.
Пристрасним акваристом є також журналіст Олександр Сирцов. Подейкують, що колись він навіть купив квартиру „для рибок”, адже стара, в якій він жив до цього, була замала, і в ній неможливо було розмістити великі сучасні акваріуми. Ось тільки дивно, що Сашко жодного разу не згадує про цю свою пристрасть у віршах, які нам, до речі, сподобалися. Проте, уважно прочитавши першу збірку талановитого поета, зі здивуванням виявили, що Сашко зі всіх тварин „опоетизував” лише левів (тричі), собачий ланцюг (1 раз), джмеля (1 раз), та, якщо допустити бастіарне походження бісів – „бісики в очах” (1 раз).
А от редактор газети „Ратуша” Микола Савельєв щиро зізнався нам, що не заводить вдома ні кішок, ні собак, тому що не уявляє собі, як зможе перенести розлуку з ними. Тому свій вибір він зупинив шиншилі, милій звірючці, яка живе понад 20 років. Ой, вибачте, це не шиншила (самка), а шиншил. Звати його Шпонька.
Є ще хвилястий папуга Кропик, черепаха Сплюха, хомячиха Василина. Був ще джунгарський хомячок Хвостик, але він відійшов у кращий світ через поважний вік. Доглядає за усім цим царством Миколина дружина Ярина (вона у звірів авторитет). Сам же редактор „Ратуші” здійснює загальне керівництво. Від себе додамо, що Ярина працює у „Львівській газеті”.
Тримає морську свинку вдома і Олег Мацех. Спочатку він нам в цьому не зізнався. Але коли його свинка народила маленьку свинку, не втримався і надіслав нам це чудове фото.
На завершення цього розділу не можемо не згадати ВАТ „Львівобленерго” – компанію, яка опікується лелеками. Впродовж кількох років, до прильоту птахів львівські енергетики готують лелекам приємний подарунок – встановлюють платформи для гнізд на опорах повітряних ліній електропередач. Лише за зиму, що минула, на Львівщині енергетики переобладнали 70 лелечих домівок, встановивши платформи для гнізд на опорах повітряних ліній електропередач.
Аристократи
Щоб погладити, пригостити морквою-яблуками, вигуляти своїх pets, задіявши при цьому 300 груп власних м’язів, пану Доскічу доводиться їхати в кінець вул. Стрийської до Кінно-спортивного клубу „Вікторія”. Хоч назвати Тандема, Оперу та Оксфорда домашніми тваринами та й просто тваринами – дуже важко. Це – коні. Тандем, якому десять років, найулюбленіший і перший в житті Віктора кінь. На чемпіонаті України з кінного триборства травмувався, припинив спортивну кар’єру і зараз вигулює Доскіча та займається суто чоловічою справою: продовженням роду.
Оксфорду, учаснику юнацької збірної з конкуру – 8 років, йому пророкують яскраве майбутнє. Має характер і просто красень! Опера – наймолодша, вона жагуча брюнетка. Майбутня чемпіонка з кінного триборства. Її шкодують, тому переважно тренує і вигулює Оперу не статурний Доскіч, а худенькі дівчатка.
Нам видається несправедливим той факт, що світова спільнота знає не тільки майже всі родинні секрети американського президента Джорджа Буша, але й милі подробиці про його улюбленців: скочтер'єра Барні та кицьки Індії (Уллі). Як і те, що російського президента Путіна його лабрадор Коні супроводжує на офіційних зустрічах частіше, ніж дружина.
Отож, львівська еліта й у своїх уподобаннях до тваринок демонструє традиційний консерватизм. Маємо на увазі, що серед тих, з ким нам вдалося поспілкуватися на цю тему, абсолютна більшість тримає в себе вдома передусім собак чи котів. Якихось екзотичних тваринок на кшталт ящірок, змій чи мавп знайти нам не вдалося.
Хоча очевидці розповідають, що декілька років тому взимку на одній із вулиць біля Стрийського парку бачили на власні очі на подвір’ї одного нуворишського особняка справжнього маленького лева. Він прогулювався, як звичайний собака… Але це радше виняток, аніж правило.
Собака став вірним другом:
Петра Адамика, депутата Львівської міськради, голови фракції ГП «Пора»
Йоркширський тер’єр Жан Жак – улюбленець Петра Адамика. Цей маленький красень не знає ні в чому відмови, якщо звертається до свого господаря. Депутат-ресторатор Петро Адамик зізнається: „я не можу йому відмовити, коли він до мене підбігає і просить їсти”. В певний період це навіть відчутно відбилося на фігурі Жан Поля. Але зараз йому вже два роки, зайві кілограми він давно скинув, оскільки вдома в нього багато роботи: він доглядає за маленьким сином Петра Адамика Дмитром, допомагаючи в цьому господині і дружині Петра Адамика чарівній Тамарі, стереже будинок, зустрічає гостей. Отож бігати за день доводиться чимало.
Олега Мацеха, лідера Громадського форуму Львова
Куртцхаар Ксена напрочуд витончена і розумна. Їй, якщо бути справедливим, не дуже пасує войовниче ім’я Ксени. І вона це розуміє. Але що поробиш, якщо саме Ксена – одна з найулюбленіших телегероїнь дітей твоїх господарів. Легко зрозуміти, що Ксену люблять і пестять. І вона охоче це дозволяє робити.
Маркіяна Іващишина, депутата Львівської міськради, голови ЛМО ГП „Пора”
Галицький шпіц Буркут – повноцінний господар Марека Іващишина. Один з нечисленних представників єдиної української породи, визнаної Асамблеєю Міжнародної Спілки
кінологічних клубів. Пращурі, перші з приручених людиною тварин, жили на території України 10–12 тисяч років тому. Бабця Курва проживала на Далекій Півночі; мама Ляля мешкає в Самборі, при бажанні говорить слово „мама”. Буркут за характером та „по життю” – гуцул.
Ростислава Новоженця, депутата Львівської облради, голови УРП (Лук’яненка)
Її звати Стелла. На запитання про породу, пан Ростислав не досить впевнено відповідає: мабуть, тер’єр. Стелла з’явилася в родині Новоженців з ініціативи матері пана Ростислава. Проте швидко зуміла завоювати серце нашого палкого республіканця. Отож, вертаючись додому після важкого робочого дня, часто змучений політичними дискусіями і мітинговими баталіями, пан Новоженець знаходить в собі сили і йде на прогулянку зі своєю улюбленицею.
Не виключено, що саме під час цих прогулянок, пан Новоженець ділиться зі Стеллою своїми враженнями і пережитим за цей день. Без сумніву, Стелла не тільки уважно слухає, але й активно реагує на почуте. Адже всім відомо, що маленькі песики дуже бурхливо проявляють свої емоції.
Мирослави Бичишин, депутата Львівської міськради, голови ЛМО ВО „Батьківщина”
Ірландський сетер на кличку Діна з’явився в родині Бичишин з ініціативи пані Мирослави. Пані Мирослава поставилася до цього з усією серйозністю і відповідальністю: довго готувала рідних до появи нового члена сімейства. Дині вже сім років і опікуються нею не тільки пані Мирослава, але й її чоловік та діти.
До кола любителів собак також належить заступник голови Львівської облради Левко Захарчишин, який є власником лабрадора, у сім’ї керівника прес-служби Львівського автобусного заводу Олени Муляк живе вівчарка-інтернаціоналіст Лев (німець+кавказець), а журналіст співвласник і керівник піар-агентства „Прайм-тайм” Уляна Сурмай вже 13 років опікується ердель-терьером на призвісько Гапа, якій 1 квітня виповниться 13 років.
Голова ЛОО СДПУ(О) Ігор Шурма переконаний, що собака – найкращий друг. Його чорний вівчур Діксі не так давно помер. Ігор Михайлович тяжко переживає цю втрату. Адже багато журналістів, напевно, пам’ятають, як пес нерідко супроводжував Шурму на роботу і слухняно чекав, поки господар закінчить займатися політикою і повернеться до спілкування з ним. Ігор Шурма також є, наскільки пам’ятаємо, єдиним керівником партійної організації, що свого часу реально займався проблемами захисту тварин у Львові, він допоміг львівським громадським організаціям реалізувати низку відповідних проектів. Сьогодні ж у домі Шурми живуть дві кицьки. Але це, як зізнається Ігор Михайлович, вони – улюблениці його дружини.
Коти є повноправними господарями в родинах:
Андріана Кліща, заступника начальника управління культури та туризму Львівської ОДА
Разом з сім’єю мешкає кіт Муфлон, він же – Муфлик, вона ж – Муфа. Тієї ж породи, що й Шарік з „Собачого серця”, тільки в смужечку. Для того, щоб „розмити жіноче царство” (дружина і дві дочки), господар кооптував у родину кота Муфлона, який, проте, при уважнішій експертизі виявився Муфою. Рахунок: 4:1.
Андрія Білоуса, депутата Львівської міської ради та журналістки Ірини Сандуляк
Дім Ірини Сандуляк і Андрія Білоуса – повна чаша: троє дітей і кіт. Пухнастого звіра Боні люблять всі. Єдина проблема: деколи шерсті забагато. Отож, час від часу його стрижуть як новобранця.
Щасливими власниками котів є також Сергій Смірнов, депутат Львівської міської ради, телеведуча Оксана Колодрубець, заступник міського голови Львова Василь Косів і журналіст „Вголосу” Олександр Ковальчук. Останню звати Інді, і, мабуть, саме їй ми багато в чому завдячуємо появі цього матеріалу.
РЕДАКЦІЯ „ЛЬВІВСЬКОЇ ГАЗЕТИ” ВИХОВУЄ КІШКУ АСЬКУ
Аська з'явилася в редакції у квітні 2003-го року дво-тримісячним кошеням (можливо, жила в підвалі офісного будинку). Названа на честь ICQ, оскільки мандрувала з верстальницької до літредакторської, з одного крісла – на інше, вділяючи всім потроху радості спілкування. Змалечку навчилася позувати перед фотооб'єктивом, не раз ставала в нагоді, коли треба було проілюструвати якийсь текст.
Вона змусила забути першого редактора "Газети" про до цього існуючу алергію на кішок. І ніколи сама не забувала нагадувати, "хто в домі господар", і хто має право першим зайняти крісло:)))
Постійним фіксатором пригод Аськи є фотограф Віталій Грабар. І , нарешті, найважливіше – завдяки Асьці в "Газеті" з'явилася рубрика, присвячена життю тварин і догляду за ними.
Як кішка з Собакою?
Богдан Козак, голова ЛОО УНП, депутат Львівської обласної Ради
На утриманні Богдана Козака перебувають: собака Берта – німецька вівчарка, кіт Панько – персидський екстримал (саме так: екстрИмал називається порода) і 8 рибок-безіменок. Панько вважає своїм найближчим другом 13-річну доньку господаря Марту (собаку – за гороскопом), Берта віддана синові Володимиру (котові за гороскопом). Рибки – самі по собі. Панько претендує на роль господаря в хаті, тому за столом постійно займає місце Головного.
При появі останнього дуже неохоче залишає тепленьке місце. Берта зранку завжди отримує щось смачне від господаря. Є два типи поведінки після перекуски. Перший – Берта віддано проводжає шефа до хвіртки: у домі все спокійно. Другий – Берта незалежною ходою ретирується до вольєру: вхідний килимок в черговий раз закопаний десь на території.
Рибки, птахи та гризуни також прикрашають життя і працю нашої еліти
Рибки, як на наш погляд, суто декоративні „тваринки”. Хоча, швидше за все, ми помиляємося. Бо їх власники зовсім іншої думки і ставляться до своїх підопічних, як до особистостей: кожна рибка має власне ім’я, свою історію, свій характер. Останнім часом стало „бомондним” тримати великі акваріуми в офісах. Вони не тільки прикрашають, але й урізноманітнюють інтер’єр кабінетів, заспокійливо впливаючи на власників та відвідувачів.
Думаю, що багато хто з нами погодиться, що найкрасивіші акваріуми у Львові є в кабінеті президента корпорації „Артор” Миколи Рогуцького. Акваріумів є два – прісноводний і з морською водою. Рибки, зрозуміло, мають свої імена. Наприклад, одна з них зветься Немо. Прісноводні рибки – хижаки, тому вони такі надзвичайно яскраві та великі. Годують їх м’ясом. Червоні за кольором – це „папуги”, порода спеціально виведена для акваріумів. Компанію „папугам” складає астронотус („присоска”), також хижак.
Морський акваріум, як стверджує його власник, єдиний у Львові. Адже тільки півроку знадобилося на те, щоб відтворити в ньому відповідну флору. Тільки опісля в ньому змогли появитись барвисті представники морської фауни. Очевидно, що завести акваріум, як і доглядати за ним – недешеве задоволення. Бо роблять це фахівці, які один раз на два тижні спеціально приходять до офісу й замінюють воду у акваріумах.
Несподіванкою для нас стало те, що в офісі компанії „Артор”, окрім рибок, як виявилося, вже 5 років живе папуга Катерина. Вона з сімейства „жако”. Пан Рогуцький запросив Катю на фотосесію, та одночасно поспілкуватися з журналістами. Адже Катя – папуга, яка вміє говорити. Розмовний запас – перш за все слова і звуки, яка вона чує у офісі. Отож легко імітує телефонні і вхідні дзвінки, офісний сленг. Ніжності Катя дозволяє собі тільки в спілкування з Миколою Богдановичем, якого називає „папа” і охоче цілує.
Повертаючись до рибок. Як нам відомо, прісноводні акваріуми також утримують: в офісі – Богдан Дубневич, вдома – Петро Адамик (на фото) і Богдан Козак. А от ще про двох журналістів – рибкофілів та акваріумістів хочемо розповісти спеціально.
Любов до рибок відомого львівського, а тепер уже київського журналіста Олега Базара ледве не призвела до летального кінця. Одного разу, коли в будинку вчергове вимкнули світло, і вода в акваріумі довгий час не підігрівалась, Олег якимсь хитрим чином старався обігріти своїх рибок. Раптом стінки акваріуму тріснули, і скло порізало Олегові руку. Почалася сильна кровотеча, тільки вчасний приїзд „швидкої” запобіг трагедії.
Пристрасним акваристом є також журналіст Олександр Сирцов. Подейкують, що колись він навіть купив квартиру „для рибок”, адже стара, в якій він жив до цього, була замала, і в ній неможливо було розмістити великі сучасні акваріуми. Ось тільки дивно, що Сашко жодного разу не згадує про цю свою пристрасть у віршах, які нам, до речі, сподобалися. Проте, уважно прочитавши першу збірку талановитого поета, зі здивуванням виявили, що Сашко зі всіх тварин „опоетизував” лише левів (тричі), собачий ланцюг (1 раз), джмеля (1 раз), та, якщо допустити бастіарне походження бісів – „бісики в очах” (1 раз).
А от редактор газети „Ратуша” Микола Савельєв щиро зізнався нам, що не заводить вдома ні кішок, ні собак, тому що не уявляє собі, як зможе перенести розлуку з ними. Тому свій вибір він зупинив шиншилі, милій звірючці, яка живе понад 20 років. Ой, вибачте, це не шиншила (самка), а шиншил. Звати його Шпонька.
Є ще хвилястий папуга Кропик, черепаха Сплюха, хомячиха Василина. Був ще джунгарський хомячок Хвостик, але він відійшов у кращий світ через поважний вік. Доглядає за усім цим царством Миколина дружина Ярина (вона у звірів авторитет). Сам же редактор „Ратуші” здійснює загальне керівництво. Від себе додамо, що Ярина працює у „Львівській газеті”.
Тримає морську свинку вдома і Олег Мацех. Спочатку він нам в цьому не зізнався. Але коли його свинка народила маленьку свинку, не втримався і надіслав нам це чудове фото.
На завершення цього розділу не можемо не згадати ВАТ „Львівобленерго” – компанію, яка опікується лелеками. Впродовж кількох років, до прильоту птахів львівські енергетики готують лелекам приємний подарунок – встановлюють платформи для гнізд на опорах повітряних ліній електропередач. Лише за зиму, що минула, на Львівщині енергетики переобладнали 70 лелечих домівок, встановивши платформи для гнізд на опорах повітряних ліній електропередач.
Аристократи
Щоб погладити, пригостити морквою-яблуками, вигуляти своїх pets, задіявши при цьому 300 груп власних м’язів, пану Доскічу доводиться їхати в кінець вул. Стрийської до Кінно-спортивного клубу „Вікторія”. Хоч назвати Тандема, Оперу та Оксфорда домашніми тваринами та й просто тваринами – дуже важко. Це – коні. Тандем, якому десять років, найулюбленіший і перший в житті Віктора кінь. На чемпіонаті України з кінного триборства травмувався, припинив спортивну кар’єру і зараз вигулює Доскіча та займається суто чоловічою справою: продовженням роду.
Оксфорду, учаснику юнацької збірної з конкуру – 8 років, йому пророкують яскраве майбутнє. Має характер і просто красень! Опера – наймолодша, вона жагуча брюнетка. Майбутня чемпіонка з кінного триборства. Її шкодують, тому переважно тренує і вигулює Оперу не статурний Доскіч, а худенькі дівчатка.
ІА "Вголос": НОВИНИ