Хоробрі. Надійні. Дисципліновані. Впевнені в собі. На своїх плечах вони мужньо винесли важкий тягар війни. А зараз, повернувшись додому, віднайшли себе у підприємництві та всіма силами зміцнюють економіку нашої держави.
Спеціально до Дня захисників і захисниць України – «Вголос» розпочинає цикл матеріалів про неймовірні історії успіху ветеранів російсько-української війни, яким вдалось віднайти себе у мирному житті та відкрити власну справу у Львові.
«Ніхто крім нас», з якого все розпочалося
Історія Миколи Стецьківа – це історія про те, як ветеран АТО та доброволець батальйону «Львів» встав на захист українських кордонів, а потім – вирішив змінювати державу зсередини та присвятив себе власній справі.
Адже сьогодні він є власником та засновником одного з найбільш відомих ягідних підприємств на Львівщині – ФайнаBerry, що спеціалізується на вирощуванні полуниці.
Війна у життя Миколи прийшла приблизно так само, як і у життя багатьох інших українських захисників – раптово. І він, як і тисячі інших, не зміг залишитися осторонь.
Потребу стати суспільно-корисним чоловік відчув під час Революції Гідності. А потім Росія окупувала Крим...
«Після завершення Революції розпочалися загострення у Криму. Колись, коли я був молодший, я відслужив срочну службу в аеромобільних військах, в десантах. У нас було гасло: «Ніхто крім нас». Воно, мабуть, певним чином завжди впливало на мене і на моє життя... Тож коли відбулася ситуація з Кримом і мені прийшла повістка, я одразу вирушив туди. Щоправда, потім нас відпустили... » – розповідає Микола Стецьків.
А згодом, коли розпочалися активні військові дії, чоловік самостійно вирішив встати на захист рідної землі. Спочатку він навіть отримав відмову: на той момент Микола був батьком 4 синів, тож на контрактну службу його взяти не захотіли. Всупереч цьому, чоловік таки знайшов вихід – добровольчі батальйони.
«Якось по телебаченню передали, що набирають людей у добровольчий батальйон «Львів». Довго не вагаючись, я подав документи і вже в липні 2014 року вирушив на схід. Так я опинився у Северодонецьку, Лисичанську. Моєю останньою критичною точкою була Станиця Луганська, там я був до 7 березня 2015 року, а потім – повернувся додому», – зазначає захисник.
Рішення повернутись з війни додому схвалив, у першу чергу, заради дружини та дітей. Окрім цього, як розповідає чоловік, на той момент розпочався період так званого «перемир'я».
«Все, що я хотів зробити, я зробив. Це не лише я зрозумів тоді, багато хто з нас. Тому що все інше нам робити не дозволяли», – додає він.
З лінії фронту – у підприємництво
Микола розповідає, що повернувшись додому психологічно йому було трохи важко. Туристичне місто Львів та спогади про схід України, де війна та розруха, викликали у нього певний дисонанс.
Але потім, таки вдалось успішно соціалізуватись та звикнути до мирного життя. А незабаром – чоловік звернувся у Центр зайнятості, де йому й запропонували стати підприємцем та відкрити власну справу.
«Я одразу загорівся. А саму ідею озвучила моя дружина: полуниця. Таким чином, ми, будучи львів’янами, які не мають жодного відношення до села, які не мають ані досвіду, ані знань, ані техніки, ані грошей, вирішили розпочати власну справу. Бо грошей у нас справді практично не було. Ми мали лише одноразову виплату від Центру зайнятості – 28 тисяч гривень. З цього й розпочали», – зазначає ветеран.
Підприємство з вирощування полуниці Миколи Стецьківа існує вже з 2017 року. За весь час з моменту його створення чоловік разом із дружиною Іванною зміг запустити безліч напрямків реалізації. Крім цього, за його словами, його підприємство – єдине в Україні, яке продає полуницю наперед.
«За цих 5 років ми стали справді інноваційним фермерським господарством на Львівщині. Ми запустили дуже багато напрямків реалізації: це B2B, B2C, туризм, переробка. А тобто, ми зробили те, що ніхто не робив в Україні до нас», – підкреслює колишній доброволець.
Бізнес, як і війна. Це завжди ризик
На думку Миколи Стецьківа, для того, аби розпочати власну справу в Україні, необхідно, в першу чергу, порахувати, скільки необхідно грошей. Потім цю суму слід помножити на 3 та додати до неї ще 20% зверху на різноманітні форсмажорні обставини. За його спостереженнями, лише тоді вийде рухатися вперед та досягнути успіху.
«А ще, ніколи не слухайте тих, хто нічого не має і каже, що й у вас нічого не вийде. Ті, що справді чогось досягли вам ніколи такого не скажуть. Оточуйте себе людьми, до яких ви хочете тягнутися. Соціум формує особистість. То ж, змінюйте оточення ну і, звісно ж, ризикуйте!», – каже Микола Стецьків.
Адже бізнес, як і війна, за словами ветерана, – це завжди ризик. Тож до форс-мажорів та непередбачуваних обставин у підприємництві завжди слід бути готовим, у першу чергу, психологічно.
«Крім цього, ви маєте розуміти, що інколи доведеться жертвувати особистим часом, сім'єю. Бо у нас в Україні, на жаль, стартапи та підприємництво не дуже підтримуються. Але не бійтеся пробувати», – зазначає захисник.
Довідка. ФайнаBerry – це фермерське господарство з вирощування полуниці, засноване колишнім добровольцем Миколою Стецьківим та його дружиною Іванною у селі Раківець Львівсьої області в 2017 році. До слова, цьогоріч подружня пара відкрила ще одну локацію – у селі Гончари, що на Львівщині. Там росте полуниця, малина, лохина та лавандові поля.
Також, просимо взяти до уваги, що журналістський матеріал редакції «Вголос» не є рекламою. Його створено, аби підтримати бізнес тих, хто колись захищав наше мирне небо.
ІА "Вголос": НОВИНИ