Як розповів «Вголосу» начальник групи піротехнічних робіт другого спеціального центру швидкого реагування ДСНС України майор служби цивільного захисту Віктор Гаранюк, це один з найбільших складів ворожих боєприпасів, які йому доводилося знешкоджувати.
Ворог стер з лиця землі цілі села
Майор Гаранюк згадує, що 24 лютого 2022 року він перебував у місті постійної дислокації групи. І про широкомасштабне вторгнення дізнався з повідомлень по радіо зраненька.
Попри те, що надзвичайник неодноразово протягом цих восьми років їздив у зону бойових дій на розмінування, але відразу почутому не повірив.
«Протягом цих восьми років було відчуття, що це колись станеться. Але тоді я не міг повірити, що цей момент настав», - зізнається він.
У попередні роки йому доводилося розміновувати Авдіївку, Красногорівку та інші населені пункти Донеччини. Але такої кількості російських вибухових боєприпасів відразу в одному місці він не зустрічав, оце як побачив у Бородянці та Вишгородському районі Іванківської ОТГ.
Рятувальник каже, що на початку війни, в Авдіївці йому доводилося знешкоджувати снаряди та міни, які з певних причин не вибухнули після бомбардувань. А ось у Київській стикнулися з протипіхотними та протитанковими мінами, якими росіяни «щедро» мінували українську землю. Хоча були й ракети, якими бомбардували українські населені пункти. А також доводилося знешкоджувати боєприпаси з розбитої ворожої техніки.
«Касетні боєприпаси дуже часто бачив. На сході України ми їх дуже рідко зустрічали. А тут їх було багато», - говорить він.
Півтора місяця львівські піротехніки розміновували визволені населені пункти у Київській області після того, як українські військові відігнали російського ворога.
Віктор Гаранюк вже зараз порівнює руйнування у Бородянці та Іванкові.
«Сама Бородянка була зруйнованою. А села навколо менш-більш збереглися. А ось в Іванкові мало руйнувань. А ось навколо були такі села, що їх стерли з лиця землі, живого місця там не залишилося», - каже рятувальник.
Фахівець зазначає, що росія використовує старі боєприпаси, які тривалий час накопичувала на складах. І вони не вибухали під час прильотів. Тому їх багато залишилося, то ж і знешкоджувати їх доведеться дуже довго.
Росіяни крали телевізори й тягли їх собі в окопи
Надзвичайник згадує, що до Бородянки підрозділ саперів другого спеціального центру швидкого реагування ДСНС України заїхав вже 5 квітня, тобто буквально за кілька днів після того, як ЗСУ офіційного оголосили, що місто звільнене.
Дорогою бачив розбомблену та зруйновану техніку ворога: бронетранспортери, танки та вантажні автомобілі російських військ. А також багато зруйнованих будівель.
«Вразило, що ворог цілеспрямовано обстрілював саме житлові будинки і цілі житлові квартали. Зруйнованих багатоповерхівок було так багато, що тільки через місяць після звільнення міста вдалося розібрати завали та дістати тіла загиблих цивільних», - каже сапер.
День надзвичайників розпочинався з виконання чергового завдання: поїхати й оглянути певну територію. А якщо там виявляються ракети чи міни, які не вибухнули, то знешкодити їх.
Віктор Гаранюк каже, що чи не всі домогосподарства в тому районі були розграбовані: двері виламані, речі та їжа винесені. Дещо з них просто зіпсоване-побите.
Аби впевнитися, що окупанти не залишили мешканцям вибухових «подарунків», рятувальники заходили у приватні помешкання з дозволу господарів чи представників господарів та обстежували кожен міліметр: зазирали до кожної шухлядки, до кожної тумбочки, перевіряли кожен куточок.
«Потім багато вкрадених речей ми знаходили на ворожих позиціях, з яких вони відступили. А речі – телевізори, ноутбуки, інше вкрадене – розламане та постріляне. Я не знаю для чого вони ці речі тягли собі в ліси та в окопи», - говорить надзвичайник.
І додає, що наші сапери ретельно обстежували місця, де росіяни жили. В основному це були окопи у лісах.
А найбільший склад ворожих боєприпасів, який виявили наші фахівці, налічував понад десять тисяч одиниць. Віктор Гаранюк вважає, що росіяни, перед втечею, звезли сюди свої боєприпаси різного калібру і різного призначення і мали намір їх знищити. Але втікали так хутко, що не встигли. То ж нашим піротехнікам довелося прибирати за окупантами це сміття. Робота тривала два тижні.
В іншому випадку окупанти накивали п’ятами й залишили свої позиції артилерії разом з технікою та боєприпасами. Там сапери знешкодили близько 200-300 снарядів великого калібру, які, на щастя, рашисти не встигли скинути на голови українців.
«Це було таке поле гектарів зі сто, де вони обладнали свої артилерійські позиції. А наші збройні сили дали їм добре прикурити. То ж вони втекли та все позалишали там. А ми вже збирали ті боєприпаси та передавали на знешкодження», - згадує сапер.
Огляньте мій город, бо бульбу час садити
Після визволення окупованих сіл, туди почали повертатися місцеві мешканці. Хоча в деяких випадках люди не встигла виїхати і їм довелося пережити жах окупації.
«Я спілкувався з одним фермером. Він розказував, що питав росіян чому вони сюди прийшли. Відповідь жахає. Вони казали: «А кто вам разрешил жить лучше чем мы?», - говорить Віктор Гаранюк.
Але українці хочуть жити краще. Тому, як тільки окупанти втекли, беруться за роботу. Більшість селян чи не відразу пішли копати городи. Але побоювалися мін, то ж зверталися до саперів з проханням оглянути обійстя і знешкодити небезпеку.
Щоправда, як зазначає надзвичайник, є й такі, які не дуже зважають на небезпеку. І розказує як на замінованій росіянами дорозі на протитанковій міні підірвалося авто з цивільними. За ним їхало інше авто, пасажири якого, замість того, аби розвернутися і не їхати замінованим шляхом, вирішили спробувати щастя і нарвалися на міну поруч. А насамкінець до цих машин підійшли люди, які нарвалися на протипіхотні міни.
«Це невелика ділянка, але на цьому місці сталося стільки випадків підриву», - каже він.
Також, за його словами, надзвичайно насичені вибуховими пристроями ліси у Київщині. В багатьох випадках на цих вибухівках підривалася лісова звірина. Сапер говорить, що лісники часто їм сповіщали про вибухи в лісі.
«Шкода тварин, але ж їм не розкажеш, що туди йти не можна», - говорить Віктор Гаранюк.
Завершуючи нашу розмову, надзвичайник зазначає, що у невеличкій місцевості Іванків-Бородянка працювало чотири підрозділи саперів ДСНС з різних областей України. А скільки ще таких місцевостей у всій Україні. То ж, після нашої перемоги надзвичайникам буде роботи з розмінувань на кілька десятиліть.
«Ми досі знаходимо боєприпаси з першої та другої війни. А після цієї війни думаю, що допомагати розміновувати Україну приїдуть іноземні підрозділи», - говорить сапер.
Читайте також у «Вголосі»:
Як відомий львівський режисер та актор став бійцем 80-ї ОДШБ
Як артист цирку відмовився поміняв арену на службу в Нацгвардії.
Як службові собаки зі Львова допомагали розміновувати Київську область.
ІА "Вголос": НОВИНИ