Які ризики нападу?
Як повідомив глава управління розвідки Міноборони Кирило Буданов, у листопаді 2022 року Росія зібрала близько 95 тисяч військових біля кордону з Україною. Окрім цього, і значну частину техніки. Відтак експерти одразу повідомили про можливе вторгнення Росії вже на початку 2022 року. Зокрема у лютому.
Сталося це на тлі того, що Росія переміщає свої війська в ході навчань під назвою «Союзна рішучість». Що не могло не збентежити міжнародну спільноту. Розвідка якої оприлюднила план можливого наступу на Україну вже на початку 2022 року. Більше того, наголошують експерти, для вторгнення Росія може застосовувати авіацію, артилерію та навіть бронетанкові війська.
«Загрози, безперечно, є реальними. Варто пам’ятати, що у нас вже 8 рік іде війна. Фактично Білорусь вже давно втратила свою незалежність і, по суті, підвладна Росії. Тому кордон Білорусі можна вважати українсько-російським. Він зовсім неподалік від Львова. І напад з боку Росії може відбутися в будь-який момент», – наголошує депутат від ВО «Свобода» Любомир Мельничук.
Те, що загроза вторгнення є, підтверджує і політолог Олександр Атнонюк. Втім зауважує, зокрема Львів, у разі наступу, зможе втримати оборону. Тому піддаватися паніці не варто.
«Загроза нападу з боку Росії практично є щодня. Але слід пам’ятати, що зараз до війни ми значно більше підготовлені, ніж у 2014 році. Ну і, звісно, не варто забувати про сусідні області. Адже у разі наступу на Львів опір буде шаленим», – зауважує політолог.
Чи готовий до нападу Львів?
З метою посилення безпеки по всій Україні, зокрема і у Львові, розгорнули територіальну оборону, сили якої стрімко збільшуються. Окрім цього, у планах збільшити місця для укриття у разі небезпеки хоча б удвічі. Утім, заявляють експерти, це можна було зробити і значно раніше.
Олександр Антоняк переконаний, що Росія не ризикне напасти на Західну Україну. Адже це той напрямок, де російські військові отримають найбільшу відсіч.
«Західна Україна у питанні війни є глухим тилом. Тому переконаний, що у разі найгіршого ми зможемо дати гідну відсіч, як зробили це у 2014 році. Львів розташований у прикордонній зоні. Тому, враховуючи підвищення градуса, ми готові забезпечити цілу бойову готовність», – каже політолог Олександр Антонюк.
Також наголошує і на тому, що спроба напасти на Львів означатиме, що Росія буде мати безпосередню справу з Польщею.
«Навряд чи ворог буде застосовувати авіацію на Львів, якщо взяти до уваги наших польських сусідів. Думаю, якщо в небі щось з’явиться, воно буде збите. Маю надію, що їхня підтримка буде не лише на словах», – продовжує політолог.
Бездіяльність влади
Найбільше невдоволення у експертів викликає те, як реагує на ризик нападу влада. Йдеться і про державний рівень, і про місцевий. Зокрема, акцентують на тому, що безпека українців знову залежатиме лише від них самих.
Олександр Антонюк вважає, що влада не використовує реальних можливостей у боротьбі з Росією. А будь-який ефективний шанс втрачає.
«Мене дуже сильно обурює бездіяльність влади. Коли ми втрачаємо будь-які можливості накласти ще більші санкції на Росію. Це пов’язано насамперед з тим, що безліч працівників організацій стали партійними. Наявність цих партій говорить про те, що Росія присутня як політична інституція. Тому я боюсь, що все знову ляже на плечі громадян, а не політиків», – вважає політолог.
Водночас Любомир Мельничук наголошує, що не краща ситуація і з місцевою владою Львова. Яка за безпеку львів’ян почала думати лише зараз і зовсім не достатньо.
«Проблема полягає насамперед у владі, яка лише намагається замовчувати ці теми. Не робиться жодних дій для протидії реальним загрозам. У нас було 8 років, щоб підготуватися. Але влада не зробила абсолютно нічого. В мене враження, що за цілісність України переживають українська та міжнародна спільнота. А державній та міській владі – байдуже», – зазначає Любомир Мельничук.
Олександр Антонюк зауважує, що варто насамперед пройти курси з цивільної оборони.
«Одним із найважливіших завдань, на мою думку, що має зробити кожен, – пройти курси з цивільної оборони. Та визначити, в якому стані у нас наші об’єкти, зокрема критичної інфрастуктури. Це два найголовніші завдання зараз, щоб убезпечити себе», – вважає політолог.
Також експерти вважають, що через погану комунікацію з громадянами потрапив під шквал обурень і закон про розширення переліку професій для жінок, яким доведеться стати на військовий облік.
«Та ж сама історія з тим, що жінки повинні ставати на військовий облік. Через те, що влада не може грамотно донести меседжі, утворюється така прірва у розумінні. Адже йшлося насамперед про можливість жінок повноцінно будувати військову кар’єру», – зазначає Олександр Антонюк.
Зокрема, закон пропонує збільшити список до 35 нових напрямів та професій. До нього увійшли соціальні працівниці, бібліотекарки, журналістки та ін. Однак закон швидко розкритикували та навіть почали збиратися підписи для його скасування.
«Але наразі політики самі не до кінця розуміють, що їм робити з цим законом. Адже вони його запропонували, але не узгодили алгоритму дій. Навіть елементарний медогляд, який має бути пройдений упродовж дня, а не тижня, як це зазвичай робиться в нас», – розповідає політолог.
Зазначають, що не краща ситуація і у випадку настання чергової міграційної кризи. До якої міська влада не готова.
В нас є відомості СБУ щодо переселенців, і ці всі речі мають пропрацьовуватися на рівні держави, а у нас це робиться на рівні ветеранів. Тому, на жаль, головну роботу будуть виконувати, як завжди, ветерани та добровольці. І я не впевнений, що влада має план. Принаймні ні разу про це не йшлося, чи готові ми приймати мігрантів. На 8 рік війни в нас не розроблено ні плану, ні механізмів», – розповідає Любомир Мельничук.
Підтримка з боку інших країн
Як повідомляє Радіо «Свобода», вже у 2022 році український ВПК обіцяє суттєво посилити оборону українського узбережжя. Навесні до війська має надійти перший дивізіон протикорабельних ракетних комплексів «Нептун», що зможе вражати цілі на відстані до трьохсот кілометрів.
«Перспектива масштабної війни буде «маячити» до тих пір, поки Україна буде слабкою, вразливою мішенню. А для того, щоб Україна перестала бути вразливою, потрібен вагомий рівень переозброєння, починаючи з крилатих ракет «Нептун». І якщо брати дивізіони, то там треба три-чотири дивізіони щонайменше, щоб мати певний паритет з ракетними силами Чорноморського флоту», – розповідає Валентин Бадрак, директор Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння.
Наразі країни готові допомогти Україні лише зброєю. Тому воювати доведеться самостійно. Відтак США та Захід активно обговорюють, яким озброєнням можуть посприяти Україні у випадку масштабного вторгнення Росії.
Упродовж останнього тижня не вщухають розмови про створення альянсу між Україною, Польщею та Англією. Основана мета якого – протидія російській загрозі та гарантування безпеки.
Як інформує ВВС News Україна, Британія стає дедалі серйознішим союзником України: це і угода про стратегічне партнерство, і домовленості на два мільярди доларів, і постачання протитанкової зброї, будівництво кораблів та морських баз.
Співрозмовники ВВС News Україна в дипломатичних колах вказують, що новий тристоронній формат взаємодії Лондона, Варшави та Києва Україна ініціювала не так давно – на початку грудня.
Це має стати частиною ширшої стратегії України зі створення малих альянсів: «Люблінський трикутник» (Україна-Польща-Литва), «асоційоване тріо» (Україна, Грузія, Молдова) і «квадрига» (Україна-Туреччина).
«Триває обговорення створення союзу України, Польщі та Англії. І гріх такою історією не скористатися. Це дуже важливий союз для нас зараз, формування якого може дати цілковиті підстави для створення безлічі інших», – зазначає Олександр Антонюк.
Експерти закликають не панікувати
Попри загрозу наступу російських військ на Україну, експерти радять не панікувати. Адже залякування населення – теж одна з частин пропаганди ворога.
«Звісно, панікувати ні в якому разі не варто. Адже паніка – далеко не найкращий помічник. Просто так вже склалося, що у нас завжди існує два паралельні світи – з одного боку влада, з іншого боку – реальні люди. За безпеку у нас дбають волонтери та добровольці набагато більше, ніж представники влади. Про безпеку міста лише починають говорити. Про територіальну безбеку, про бомбосховища... А де вони були раніше? Я вважаю, що така бездіяльність – це злочин», – зазначає Любомир Мельничук.
«Варто менше слухати диванних експертів. Адже, якщо вони у вас викликають емоцію, це означає, що ви стали жертвою маніпуляції. Маємо розуміти, що зараз до війни ми набагато більше підготовлені, ніж в 2014 році. Варто ставитися критично до позицій того, кого ми обираємо. Якщо це загальні фрази, то мусимо робити гіркі висновки, не кидатися в популізм», – підсумовує Олександр Антонюк.
Нагадаємо, раніше «Вголос» вже інформував, чому меседжі про можливе повномасштабне вторгнення російських військ на терени України впливають на ментальне здоров'я українців та як за таких умов зберігати здоровий глузд. Про це «Вголосу» розповіла психотерапевтка Анна Бєлих.
З кінця 2021 року в українському інформаційному просторі не вщухають розмови про наміри президента РФ Володимира Путіна розпочати повномасштабну війну. Відмежувати себе від цього практично неможливо: кожен українець, так чи інакше, думає про те, як розвиватиметься сценарій далі.
Додамо, Росія продовжує здійснювати інформаційні атаки на все українське. Класичні для російської пропаганди наративи особливо загострились зараз, на тлі інформації про ймовірний напад путінських військ на Україну в лютому 2022-го року.
Редакція «Вголосу» проаналізувала низку найпопулярніших російських інтернет-видань та з’ясувала, яку риторику вони використовують стосовно ймовірного нападу РФ на Україну.
ІА "Вголос": НОВИНИ