Ми живемо у світі, де інформація має колосальний вплив не лише на загальне світосприйняття суспільства, а й на суспільно-політичні процеси в державах. Ми бачимо це на прикладі гібридної війни, яку вже 8-ий рік поспіль веде Російська Федерація щодо України, поєднуючи як збройні, так і різноманітні інформаційно-психологічні напади. Тож захищатися нам справді потрібно з обох фронтів, а особливо – зараз.
Про те, які методи інформаційно-психологічного впливу використовує країна-агресор та як саме ми можемо цьому протистояти, «Вголосу» розповів політолог та народний депутат України VII скликання Юрій Михальчишин.
За словами політолога, важливо розуміти, що в сучасному світі ХХІ століття різноманітні інформаційно-психологічні процеси є неминучими. Їх поділяють на два різновиди, які часто ототожнюють між собою – спеціальні інформаційні операції та інформаційно-психологічні спеціальні операції.
Вони, своєю чергою, поділяються на психологічні консолідуючі і на операції формування інформаційних передумов до суспільної дестабілізації. Зараз, на думку Юрія Михальчишина, на Україну з боку Росії спрямований другий вид операцій.
Також інформаційно-психологічні спеціальні операції поділяються за інтенсивністю на періоди. Наприклад, є період поточної роботи інформаційної війни. На цьому етапі, якщо говорити про російсько-українську війну, росіяни вивчали суспільно-політичну ситуацію в Україні.
«Це є накопичення та аналіз інформації про об'єкти впливу – а це для них є український уряд, український парламент, політичні партії, середовища українських ветеранів та добровольців, проросійські середовища. Це організація і планування операцій, підготовка особового складу, технічних засобів», – каже експерт.
Після цього держава, яка використовує методи інформаційно-психологічного впливу, розпочинає період зростання потенційної загрози. На цьому етапі, у нашому випадку, Росія використовує заходи послаблення морально-психологічної стійкості українських військ, а також – презентує свій рівень готовності до участі у воєнних діях. Це робиться з метою продемонструвати загрозу і потенціал своєї військової сили.
«Спеціально дається інформація, яка начебто викриває наміри противника, зокрема візьмімо, до прикладу, демонстрацію усіх тих відеороликів з залізничними ешелонами, які перевозять російську воєнну техніку. Важливо розуміти, що ці ролики знімають самі росіяни та їхні підрізділи інформаційно-психологічних спеціальних операцій. Тому що з тим рівнем контррозвідувального режиму, який є в Росії, вони цілком здатні забезпечити таємницю пересування будь-якого залізничого ешелону, аби там не було випадкової відеозйомки», – підкреслює Юрій Михальчишин.
Як тільки попередні етапи повноцінно завершені, настає період спеціальних інформаційних операцій у воєнний час. Такі операції спрямовують на підрив бойового духу армії та на формування негативного ставлення населення до неї, а також – до уряду та органів влади.
«Йде дезінформування, підбурювання населення до непокори владі, підтримка з боку країни-агресора політичної опозиції. В даному випадку – проросійської. Також країна-агресор забезпечує у населення дружнє ставлення до своєї армії, пропагандує пацифізм і намагається зірвати мобілізацію», – додає він.
Після того, як воєнний конфлікт завершується, з допомогою спеціальних інформаційних операцій країна-агресор здійснює супровід процесу формування колабораціоністської влади, виявляє сили потенційного опору та здійснює інформаційну підтримку окупації.
Ставка на «п'яту колону»?
На думку Юрія Михальчишина, зараз Україна перебуває в переході з періоду зростання потенційної загрози до періоду пропаганди воєнного часу.
"Якщо говорити про принципи, які держава-агресор застосовує до об'єкта ураження – українського суспільства та української влади, – то це чотири Д: дезорієнтація, демотивація, дезорганізація і деморалізація. Крім того, ще один важливий принцип, який здійснює Росія проти України, – примітивізація масової суспільної свідомості.
Йдеться насамперед про сіяння невпевненості, недовіри до всього і формування передумов до паніки. Тому що паніка – це один з головних компонентів інформаційної війни як частини гібридного протистояння", – наголошує політолог.
Головними цілями таких інформаційно-психологічних спеціальних операцій, за словами експерта, є ослаблення обороноспроможності держави, підрив боєготовності та боєздатності її військ, непохитності авторитету військових, моральне розкладання і порушення нормальної роботи тилу.
"Щодо тилу. В цьому контексті в Україні якраз і відбуваються постійні масові замінування. Це є тестуванням з боку російських підрозділів інформаційно-психологічних спеціальних операцій, наскільки легко буде дестабілізувати український тил. А тобто – паралізувати систему оповіщення та систему реагування на надзвичайні ситуації ДСНС. Крім того, вони звертають увагу й на те, як активно в соцмережах поширюється паніка. Все це вони заміряють і, як параметри, враховують при розробці наступних операцій", – стверджує він.
Крім того, за словами Юрія Михальчишина, Росія постійно приховує власні цілі і масштаби підготовки війни. Це робиться для того, аби провокувати у нас антивоєнні настрої, а також – сформувати образ ворога серед російської цільової аудиторії. Цим ворогом для російського суспільства, вочевидь, принаймні останні 10 років, є Україна – її політична еліта, збройні сили та громадянське суспільство.
Тож про те, що Росія веде проти України інформаційну війну, знають усі. Висловлювання пропагандистів на РосТБ щодо нашої держави стають все абсурднішими, і загалом у багатьох людей, які здатні критично мислити, виникає запитання: як хтось взагалі може в це вірити?
Втім наша держава в такому випадку має діяти рішуче та впевнено. Ми також повинні вести інформаційну війну. Якщо з боку Росії є пропаганда, ми маємо застосовувати методи контрпропаганди і здійснювати протидію.
«Інформаційне протиборство передбачає абсолютно адекватний тому, що застосовується проти нас, об'єм інформації і дезінформації. Але не варто плутати пропаганду і дезінформацію. Вони часто поєднуються, втім люди не розуміють різниці. Дезінформація – це просто створення фейкових подій. Наприклад, рухи російських ешелонів, які знімають на відео, – це елемент дезінформації. Елементом пропаганди є твердження, що «Україну покинули всі зовнішньополітичні європейські партнери», – наголошує він.
Нагадаємо, як повідомляв "Вголос", президент США Джо Байден припустив введення особистих санкцій проти російського президента Володимира Путіна у випадку вторгнення російських військ в Україну.
Досі жодні санкції з боку Заходу не поширювались особисто проти російського президента. Його прессекретар Дмитро Пєсков раніше говорив, що це було б рівносильно повному розриву дипломатичних стосунків.
Заяви Байдена з'явились після того, як інші західні лідери ще раз попередили, що Росія заплатить велику ціну за вторгнення в Україну.
Додамо, що у США в підвищену бойову готовність приведені 8,5 тисячі військових, яких у будь-який момент можуть перекинути в Європу.
За словами голови Пентагону Джона Кірбі, це станеться, щойно надійде запит з боку НАТО, чи, як висловився Кірбі, «у разі низки інших ситуацій».
Ідею мобілізації висунув міністр оборони США Ллойд Остін. Рішення про перекидання військ має схвалити Джо Байден. Якщо до цього дійде, всі 8,5 тисячі військових опиняться у Європі протягом п'яти днів, кажуть у Вашингтоні. Раніше на перекидання військ відводили 10 днів.
Зазначимо також, що НАТО розширює свою присутність у Болгарії, Румунії та Країнах Балтії. У ці країни направили військові кораблі та винищувачі.
Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що у Кремлі занепокоєні тим, як США нагнітають напругу. Він сказав, що у Москві ретельно слідкують за ситуацією та мобілізацією американських військових і можливим перекидання їх у Європу. Москва все ще чекає письмових відповідей від НАТО та США на російські безпекові вимоги.
ІА "Вголос": НОВИНИ