Уявіть собі Львів 2000-х років. На Площі Ринок практично немає ресторанів та туристичних крамничок, а на Сихів ще не їздить трамвай… Роки йдуть, місто стає іншим, а, разом із ним, іншими стаємо й ми. Що змінилось з того часу у Львові та які події сколихнули місто у другому деситилітті незалежної України, читайте у матеріалі ІА «Вголос».

Новий погляд на місто

За 9 років незалежності у Львові поволі розвивається туризм. Міська влада приділяє все більше уваги історичному центру міста: відчиняються двері храмів, поступово з’являються ресторани та кав’ярні. Місто наче оживає після затяжного та похмурого радянського сну.

У 2000 році відкривається оглядовий майданчик львівської Ратуші. Якщо раніше оглянути Львів із цього ракурсу мали змогу лише чиновники, то тепер це може зробити кожен охочий. 

Підійматись нагору тяжко, але передчуття неймовірних краєвидів мотивує крокувати вище. Ми долаємо 408 сходинок Ратуші та відкриваємо для себе новий погляд на Львів. 

Остання пісня Ігоря Білозіра

На 9-му році незалежності все ще продовжується боротьба за українську мову та ідентичність. А у Львові за це проливається кров.

8 травня 2000 року. У маленькій кав’ярні «Цісарська кава», що на проспекті Шевченказустріч лідера музичного гурту ВІА «Ватра» Ігоря Білозіра з товаришами. Вони святкують день народження колеги та наспівують українських пісень. Це не влаштовує компанію російськомовних відвідувачів, що сидять поруч. Назріває конфлікт. Після чого Ігоря Білозіра жорстоко б’ють, а за 20 днів – він помирає. 

Понад сто тисяч львів'ян приходять провести в останню путь видатного українського виконавця. Трагічна подія, що стається у самому серці Галичини, пробуджує всю Україну.

Ми здобули власну державу, але все ще змушені боротись із наслідками довготривалої русифікації. У незалежній Україні все ще вбивають за українську мову та українську пісню. Жорстоко, нахабно, без жалю. 

Папа Римський – у Львові

Початок 2000-х все ж дарує нам надію. У червні 2001 року попри спротив Москви, Української православної церкви Московського патріархату та багатьох проросійських політиків, в Україну прибуває Папа Іван Павло ІІ. 

Місто Лева зустрічає Понтифіка 25 червня. Навіть негода не зупиняє львів'ян вийти на вулиці, аби зустрітися зі Святішим Отцем. Нас знову єднає віра. 

Перед своїм від'їздом 27 червня Папа благословляє Україну. Його промову львів'яни не забудуть ніколи...

"Дякую Тобі, Україно, що оборонила Європу своєю невтомною та героїчною боротьбою проти загарбницьких орд… Висловлюю тобі побажання, щоб Україна як повноправний член увійшла до Європи, яка охопить увесь континент від Атлантичного океану до Уральських гір… Єдність та злагода! Ось таємниця миру та умова справжнього й стабільного соціального прогресу. Завдяки цій взаємодії намірів та дій Україна, батьківщина віри та діалогу, зможе побачити визнаною свою гідність у колі інших Народів..." 

 

Папа Іван Павло ІІ, Львів, 27 червня 2011 рік

Зустрінемось біля «коня» о 18:00...

29 жовтня 2001 року у Львові – урочисте відкриття пам'ятника Данилу Галицькому. 

Безліч спроб спорудити монумент засновнику міста робили ще з середини ХХ століття, і ось, нарешті, остання увінчується успіхом. Спорудження пам'ятника присвячують 800-тій річниці від дня народження Данила Романовича.

Бронзова скульптура короля Данила, що сидить на коні, стає для львів'ян місцем зустрічей, побачень та прощань. 

Перший супермаркет 

Львів поетапно оговтується від тяжких 90-х років. Полиці маленьких магазинів наповнюються товарами, з'являється все більше імпортної продукції. Важливою подією для всієї Західної України стає відкриття у Львові першого продуктового супермаркету. 

2002 рік. Величезний натовп людей гуртується на Сихові. Тут, поблизу церкви Різдва Пресвятої Богородиці, відкривають «Арсен». Львів'яни, здивовані різноманіттям асортименту продуктів, не можуть повірити своїм очам. 

«Уяви собі, тут навіть продають вареники. Вже зліплені, готові, уявляєш!» - лунає із уст старшої жіночки, яка щойно відвідала «диво-магазин».

Скнилівська авіакатастрофа

27 липня 2002 року історія Львова назавжди розділиться на «до» та «після». В цей день понад 10 тисяч львів'ян збираються на військовому летовищі «Скнилів». Своє 60-річчя відзначає 14-й авіаційний корпус Військово-повітряних сил України.

Мешканцям міста обіцяють яскраве, а головне — безпечне видовище. Високо піднявши голови, глядачі спостерігають за складними повітряними трюками залізного птаха Су-27.

Утім військовий літак невдало виконує «напівпетлю», зачіпає крилом дерево та падає у натовп глядачів. Під його уламками гине 77 людей, 27 з яких — маленькі діти. 

У цю криваву суботу місто завмирає. 

«Разом нас багато»

Наприкінці 2004 року українці знову виходять на вулиці. Початком нових революційних подій у країні стають результати другого туру президентських виборів 21 листопада 2004 року.

Сфальсфікована «перемога» Віктора Януковича стає причиною масових акцій та протестів і у Львові. Місто, разом з усією країною, забарвлюється у помаранчевий колір. Над Ратушею вітер плавно розвиває помаранчевий стяг. 

На мітингах у центрі міста збирається близько 200000 людей. Разом. Нас. Багато.

Місто обирає «вічного мера» 

Навесні 2006 року львів'яни дізнаються, хто очолить мерське крісло. Лунає прізвище Андрія Садового. 

«Прийшов світлий празник Великодня, а з ним не менш світлий для Андрія Івановича, день його інавгурації з клятвами на острозькій Біблії та фуршетом в Італійському дворику», — згадають потім про цей день львівські ЗМІ.

Львову —  750 років

У 2006 році Львів урочисто відзначає ювілей. Місту виповнюється 750 років.  Центральною частиною міста прогулюються тогочасний Президент України Віктор Ющенко, польський президент Лєх Качинський та Президент Литви Валдас Адмакус. Гостями свята стають й інші політичні персоналії, серед яких — Юлія Тимошенко, Юрій Луценко, Віталій Кличко... 

Поблизу Львівської Опери лунають пісні переможниці «Євробачення» Руслани Лижичко. А на фасаді будівлі показують «феєричне» лазерне шоу. Щоправда, у натовпі щось розгледіти важко...

Далі буде...

 

ІА "Вголос": НОВИНИ