24-30 вересня 2006 року у Львові «СОЦІОІНФОРМ» провів опитування з метою з’ясування громадської думки населення міста Львова щодо розважальних закладів». Опитування проводилося на замовлення ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТОДАВЦІВ В ГАЛУЗІ ІНДУСТРІЇ РОЗВАГ.
Метод опитування — інтерв’ю. Вибірка — 800 респондентів віком від 18 років і старше. Помилка репрезентативності становить +/- 2,3%.
До категорії розважальних закладів (розважальна індустрія) віднесено: дискотека, більярдний зал, комп’ютерний клуб, нічний клуб, зал гральних автоматів, гральні автомати на вулиці, казино.
Згідно результатів опитування 42% опитаних львів'ян в тій чи іншій мірі позитивно ставляться до існування індустрії розваг. При цьому трохи більше опитаних львів'ян (46,12%) в тій чи іншій мірі негативно ставляться до існування цієї індустрії, а ще 11,88% опитаних не визначились у своєму ставленні. Отож перевага негативного ставлення до розважальні закладів є незначною — 4,12%.
Щодо відвідування розважальних закладів, то більше половини опитаних (60,25%) не відвідувала жодного з перелічених розважальних закладів.
Найбільш відвідуваними були вказані: дискотека (23,13%), більярдний зал (22,00%), комп'ютерний клуб (19,25%) та нічні клуб (19,13%). Менш відвідуваними виявилися зали гральних автоматів (7,75%), гральні автомати на вулицях (6,50%) і казино (5,88%).
За умови вікового обмеження на вхід (після 18 років) дві третини львів'ян (66%) позитивно ставляться до всіх розважальних закладів (і навіть до залів гральних автоматів — 44,12%). А щодо позитивного ставлення до розважальних закладів без вікового обмеження на вхід, то загальний порядок цифр не перевищує 36% і лідерами при цьому є комп'ютерні клуби, дискотеки та більярдні зали. Лише 6-10% опитаних позитивно ставляться до нічних клубів, казино та гральних автоматів навіть без умови вікового обмеження на вхід до закладу.
Негативне ставлення до розважальних закладів має ту ж структуру що і позитивне. За умови вікового обмеження на вхід до закладу (після 18 років) негативно ставляться до розважальних закладів близько чверті опитаних (близько третини у випадку гральних автоматів).
Найбільше зацікавлені у існуванні індустрії розваг молоді люди віком від 18 до 29 років — 72,50% молоді в тій чи іншій мірі позитивно ставляться до цієї індустрії. Зі зростанням віку позитивне ставлення зменшується аж до 16,77% серед старшої категорії віком 60 років і старші. Те саме стосується і відвідуваності розважальних закладів: не відвідали жодного розважального закладу 16% молоді віком від 18 до 29 років, при цьому не відвідували жодного розважального закладу 94,41% людей віком 60 років і старші. Лише 4% молоді вважає, що жодні розважальні заклади не повинні існувати. Той самий показник серед старшої вікової категорії становить 34,16%. У ставленні до вікового обмеження на вхід та оцінках зв'язку розважальних закладів з різними соціальними проблемами істотної різниці у відповідях різних вікових категорій немає.
Опитування засвідчило, що мешканці Львова у своєму ставленні до індустрії розваг багато в чому керуються усталеними негативними суспільними стереотипами.
На думку опитаних, всі розважальні заклади в тій чи іншій мірі мають негативний вплив на суспільство. Враховуючи той факт, що 60% опитаних не відвідували особисто жодного з перелічених розважальних закладів, потрібно зазначити, що у багатьох випадках такі оцінки є суто стереотипними. Так, серед закладів, відвідування яких має негативний вплив на психічне здоров'я людини, найчастіше згадувались зали гральних автоматів, казино і комп'ютерні клуби. Розважальними закладами, функціонування яких сприяє поширенню злочинності в суспільстві, частіше називали ті ж зали гральних автоматів, казино, а також нічні клуби. Вживання наркотиків, насильство, хуліганство, проституція та надмірне вживання алкоголю, на думку опитаних, найчастіше трапляється в нічних клубах і дискотеках. А грабунки найчастіше трапляються в залах гральних автоматів.
Якщо ж сфокусувати результати опитування на проблемі ставлення мешканців Львова до залів гральних автоматів, то слід виокремити наступні моменти:
1. Кількість тих, хто відвідує зали гральних автоматів є незначною, в порівнянні з іншими закладами індустрії розваг — лише 7,75% опитаних особисто відвідували цього року зали гральних автоматів.
2. 44,12% опитаних позитивно ставляться до діяльності залів гральних автоматів за умови вікового обмеження на вхід (після 18 років). В той же час можемо припустити, що значна частина не лише опитаних, але й взагалі мешканців Львова достеменно не володіють інформацією про те, що таке вікове обмеження на вхід вже встановлено законом і діє у всіх залах гральних автоматів.
3. Зали гральних автоматів, як і інші види індустрії розваг, асоціюються у опитаних з негативними соціальними явищами. Однак, їх вплив на суспільство в частині розповсюдження таких негативних явищ, як наркоманія, проституція, розбій, на думку опитаних, значно менший, ніж, таких закладів, як дискотеки, нічні клуби та казино. І лише щодо негативного впливу на психічне здоров'я людини найчастіше згадувались зали гральних автоматів поряд з казино і комп'ютерними клубами.
4. Опитування засвідчило, що мешканці Львова не володіють правдивою інформацією про те, що заклади індустрії розваг, і перш за все зали гральних автоматів, є елементом розвитку економіки міста, а власники цих закладів сплачують суттєві податки до бюджету Львова. Для демонстрації цього було задане питання: «Якби зали гральних автоматів сплачували у міський бюджет Львова відрахування у розмірі (5 млн. грн. — 25 млн. грн..), то чи покращилося б Ваше ставлення до цих закладів?» У чверті опитаних ставлення до залів гральних автоматів покращилося б, яки вони (зали) сплачували у міський бюджет 5 млн. грн. Зі зростанням суми відрахування зростає і відсоток тих. чиє ставлення покращилося б до залів гральних автоматів — аж до 51,62% опитаних при відрахуваннях у розмірі 25 млн. грн.
З ПРОХАННЯМ ПРОКОМЕНТУВАТИ РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ МИ ЗВЕРНУЛИСЯ ДО ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНСЬКОЇ АСОЦІАЦІЇ ДІЯЧІВ ГРАЛЬНОГО БІЗНЕСУ СЕРГІЯ ТРЕТЯКОВА.
Сергію Івановичу! Чому, на Ваш погляд, в українському суспільстві, нехай і в незначній мірі, домінує негативне ставлення до грального бізнесу?
Якщо посилатися на результати опитування, то напевно буде вірніше говорити про те, що суспільна думка по відношенню до грального бізнесу містить в собі багато парадоксів і взаємозаперечуючих положень. Однак це не стало для мене чимось неочікуваним. Така ситуація — наслідок достатньо хаотичного, можна сказати, дикого розвитку цієї галузі протягом багатьох років. І лише в останні роки, багато в чому завдяки зусиллям і ініціативам нашої Асоціації на ринку індустрії розваг держава і місцева влада почали вживати заходів, скерованих на те, щоб привести діяльність закладів грального бізнесу до світових і європейських стандартів.
Отож перше, що необхідно усвідомити, це те, що сьогодні реально в Україні існує гральний бізнес, який діє виключно в рамках закону, який жорстко підконтрольний державі, який справно сплачує немалі податки державі і міським бюджетам. Але поруч з ним, нажаль, існує також все ще дуже велика ніша «тіньового» грального бізнесу, діяльність якого неналежно контролюється. Боротьба з тіньовим гральним бізнесом — це основна проблема і для суспільства, і для держави, і для легального грального бізнесу.
Насправді, мешканці і міська влада повинні розуміти, що власник залів гральних автоматів, який лише за ліцензію на право займатися цим видом комерційної діяльності сплачує 1 млн. грн., перший зацікавлений у дотриманні усіх вимог ліцензування. Бо якщо порушити ці умови, він не лише втратить гроші, але й весь цей бізнес. В умовах же ліцензування чітко зазначено, що тим, кому не виповнилося 18 років, вхід в зали гральних автоматів заборонений. Звідси запитання: чи буде власник залів гральних автоматів, який працює на умовах ліцензування, ризикувати і допускати дітей до гри? Не думаю.
Опитування засвідчило, що ставлення мешканців до грального бізнесу значно покращується в залежності від розміру суми відрахувань до міських бюджетів. А чи в Асоціації є данні про те, скільки реально власники залів гральних автоматів сплачують податків державі і місцевим бюджетам?
В нашому розпорядженні такі данні є. В 2005 році в Україні було видано загалом 81112 торгових патентів на встановлення гральних автоматів на суму приблизно 420 млн. грн., тобто місцеві бюджети отримали 420 млн. грн. У міський бюджет Львова минулого року власники гральних автоматів перерахували 21,5 млн. грн., сплативши за 4412 торгових патентів. Тобто у Львові 2005 року легально працювали 4412 гральних автомати.
У першому півріччі цього року в Україні видано 90825 торгових патентів, що більше, ніж за весь 2005 рік. У Львові за 1 півріччя 2006 року — 4755 патенти, отже в міський бюджет поступило 12, 5 млн. грн.
Данні цифри свідчать, що в легалізації діяльності грального бізнесу повинні бути зацікавлені і міська громада, і влада.
Проте в багатьох містах України міська влада проводить політику заборони грального бізнесу, ніж приведення його діяльності у відповідність до законодавства. В тому числі популярні пропозиції винести гральний бізнес за межі міст. Чому, на Ваш погляд, це відбувається?
Справді, інколи влада на місцях намагається самочинно регулювати діяльність легального грального бізнесу, приймаючи положення і рішення, що суперечать українському законодавству, а також тиснучи на підприємців незаконними методами. Ми не підтримуємо таких дій з боку влади і в такому випадку Асоціація вживає всіх законних методів на захист представників індустрії грального бізнесу. Асоціація виграла 18 судових процесів, в тому числі 13 — в місті Києві.
Хочу відзначити, що на мій погляд, саме влада Львова усвідомлює, що проблеми подальшого розвитку легального грального бізнесу та регламентації його діяльності необхідно вирішувати лише в законодавчому полі, шляхом діалогу і консультацій. Асоціація готова взяти участь у таких дискусіях. Разом з тим хотів би відзначити виважену позицію представників львівського грального бізнесу, які, опонуючи міській владі і доводячи її представникам власну позицію по окремих питаннях, роблять це обґрунтовано, спираючись на наукові данні, а також світовий і європейський досвід.
Що ж до пропозицій винести азартні ігри за межі міста, то виникають запитання і застереження на рахунок цього. Наприклад, що робити з приміщеннями, які сьогодні займають зали гральних автоматів? Хто відшкодує їх вартість теперішнім власникам? Адже ці приміщенні перебувають в приватній власності. Я також не чув про те, щоб якась сільрада або ж райрада є готовою виділити землю під гральний бізнес. Отож де буде розташована така земельна ділянка? Цікаво також, чи врахувала влада те, що винесення легального грального бізнесу за межі міста призведе до того, що для багатьох гравців виникне спокуса скористатися послугами підпільного грального бізнесу, який неодмінно лишиться у місті. Ми вже маємо негативний досвід введення «сухого закону» — заборони на легальне виготовлення і продаж горілки. Пити менше не стали, проте саме в ці роки розквітло підпільне самогоноваріння.
Якщо ж говорити про можливо заборону саме грального бізнесу, то наведу лише один приклад. На початку цього століття Італія таку заборону ввела і діяла вона до 2003 року. Державна комісія італійського уряду підрахувала, що бюджет недоотримав 14 млрд. Євро внаслідок дії цієї заборони. В то же час лише маленька Словенія отримала 4 млрд. Євро.
Голова представництва Держпідприємництва України у Львівській області Ярослав Кашуба вважає, що міська влада Львова, впорядковуючи гральний бізнес, вдається до прийняття рішень, які порушують закон і права підприємців.
«Я, як посадова особа і голова представництва Держпідприємництва, повинен захищати підприємництво і тому хочу наголосити на тому, що ухвала Львівсько міської ради за № 331 від 22.06.2006 р. „Про впорядкування розміщення закладів грального бізнесу у м. Львові” була прийнята з рядом процедурних порушень. Ця ухвала є регуляторним актом, а отже повинні були бути внесені зміни до плану проектів регуляторних актів на 2006 рік та здійснено оприлюднення цих змін. Цього не було зроблено.
Також не було проведено аналітично-економічного обґрунтування необхідності прийняття саме такого регуляторного акту — ухвали Львівської міської ради. Це є порушенням законодавства України.
Львівська міська рада перевищила надані їй законодавством повноваження, які вичерпно встановлені ст.26 Закону України про місцеве самоврядування в Україні, та перевищили надані законодавством повноваження по ст.24 Закону України Про забезпечення санітарного благополуччя населення. Тобто, порядок встановлює для суб’єктів грального бізнесу м. Львова непередбачені законом додаткові обмеження в частині території розміщення гральних закладів, що завдає суттєвої шкоди інтересам суб’єктів господарювання м. Львова, тобто, підприємцям.
Згідно пункту 10 даної ухвали Львівської міської ради щодо грального бізнесу, передбачено створення комісії, яка повинна вирішувати питання налагодження ситуації в гральному бізнесі, де немає спеціального уповноваженого органу з питань ліцензування, тобто представництва Державного комітету регуляторної політики та підприємництва. Натомість, останнім пунктом записано: Запропонувати спеціально уповноваженому органу з питань ліцензування та іншим дозвільним органам постійно інформувати міську раду про суб’єктів господарювання, які придбали торгові патенти для розміщення грального обладнання, в тому числі гральних автоматів та вживати заходів щодо впорядкування розміщення грального обладнання, в тому числі гральних автоматів у м. Львові. Дане положення також суперечить законодавству.
Держпідприємництво, як структура, яка працює для забезпечення прав підприємців, хвилюється за ситуацію, яка складається навколо грального бізнесу у Львові. Слава Богу, що позабирали незаконно встановлені кіоски з гральними автоматами з вулиць, біля яких стояли неповнолітні, бабці, дідусі. Це справді дуже добре. Але, з іншого боку, якщо суб’єкти підприємницької діяльності діють відповідно до ліцензійних умов, право перевіряти, чи діє цей суб’єкт згідно ліцензійних умов, має або Мінфін, той хто видав ліцензію, або спеціально уповноважений орган з питань ліцензування, тобто ми.
Ми переживаємо, що сьогодні, наприклад, вибрали гральний бізнес, а завтра міському голові чи Львова, чи Борислава, чи Стрия, не сподобаються аптеки і він вирішить боротися з аптеками. Потім вирішить боротися, умовно кажучи, з продуктовими магазинами і т.д. Держпідприємництво повинно забезпечити, щоб органами влади не порушувалися права суб’єктів підприємницької діяльності. І ми на цьому стоїмо. Тому що апетити зростають під час їди.
Голова Асоціації роботодавців Львівщини Зеновій Бермес
В Україні можна займатися тією підприємницькою діяльністю, що не заборонена законом. Асоціація роботодавців представляє інтереси бізнесу, а ми маємо понад 1200 членів, які є законослухняними платниками податків. Коли ми говоримо про роль владу і особливо роль органів самоврядування, про місто Львів, то в першу чергу розуміємо, що міська влада, як орган самоврядування, в першу чергу повинна визначати інтереси територіальної громади. Вона провинна своїми рішеннями задовольняти інтереси територіальної громади. У Львова є безліч проблем, де сьогодні чітко можна вести політику щодо вдосконалення бізнесу, бо мова йде про гроші. Але що ми сьогодні бачимо? Половина економіки сьогодні в тіні й не виходить з неї. Але влада пішла тим шляхом, де легше, де можна боротися і, очевидно, мати з того якийсь певний інтерес.
Якщо ми говоримо про відпочинковий, гральний бізнес, то ми сьогодні могли б мати у Львові більше гральних закладів у вигляді боулінгів, більярдних залів. Адже подивіться, що в сусідніх країнах усе робиться для того, щоб громадянин міста міг відпочити.
Я не належу до тих, хто користується послугами гральних закладів, бо у мене немає на це ні грошей, ні інтересу, ні часу. Але ми сьогодні будемо захищати тих, чиї права порушені. А в даному випадку я вважаю, що якщо міській владі Львова не подобається чимось діючий закон, вона може подати до нього пропозиції і тоді ми будемо сперечатися. Будемо працювати з верховною Радою, будемо вирішувати, як краще зробити, щоб цей вид господарської діяльності був вигідний громадянам України і був вигідний державі. Бо було б не логічно заперечувати й те, що гральний бізнес може шкодити здоров’ю людини. Проте не варто заперечувати також й те, що значно більше здоров’ю людини шкодять сьогодні алкоголь і тютюн. Дехто своїми діями спричиняє, щоб ці види діяльності переводили в тінь. Отже, ми будемо захищати тих, хто сьогодні відчуває тиск з боку держави, властиво, не держави, а тих людей, які сьогодні представляють державу. А ті, хто сьогодні свої дії прикриває голослівними заявами, — ідіть в ліс і там розвивайте бізнес, може з зайцями. Хто в такому випадку буде отримувати ті кошти, які сьогодні потребує наше місто. Сподіваюсь, що спільно ми будемо робити все, щоб у державі процвітали законність і порядок.
ІА "Вголос": НОВИНИ