Сьогодні минає 7 років з дня смерті легендарного виконавця, громадського діяча, лідера гурту «Скрябін» Андрія Кузьменка. Крім того, що він був чудовим виконавцем його запам'ятали, як гарну, добру людину, яка завжди казала правду.

Рівно сім років тому, 2 лютого 2015-го, у трагічній ДТП загинув відомий український співак, лідер гурту «Скрябін» Андрій Кузьменко (Кузьма Скрябін). У пам'яті шанувальників він залишився харизматичною, чесною, артистичною та мудрою людиною.

Андрій Кузьменко народився в місті Самбір, Львівської області 17 серпня 1968 року у сім'ї вчительки музики та інженера. З самого дитинства Кузьма вирішив, що з'єднає життя з творчістю. Він закінчив музичну школу по класу фортепіано і навіть створив свою панк-групу, яка виступала на шкільних дискотеках.

Група з'явилася у 1989 році та з того часу Кузьма був її постійним членом. Його пісні просякнуті духом патріотизму і є припущення, що саме спроби кинути виклик суспільству зіграли зі співаком злий жарт.

Кузьма мав активну громадянську і політичну позицію – завжди говорив щиро і не підбирав слова.

У річницю смерті музиканта ми пропонуємо згадати найкращі його висловлювання про Україну, війну, український народ та про життя.

Про український народ

«Я дуже багато їжджу по країні. І так багато тямущих, розумних, інтелігентних людей є в народі, а нами чомусь мають керувати хами, грабіжники, злодії, бандити. Чому воно так? Напевно, ми самі в цьому винні.»

«Українці хворіють на відсутність власної гідності. Бо ми »терпили«, думаємо, хамство само собою куди подінеться. Всі біди на нас сиплються від того, що ми терпимо і мовчимо, поки дуже не припече.»

Про ставлення до життя

«Треба дякувати Боженьку, що ти ходиш на двох ногах і у тебе нічого не болить. Не розумію тих, хто говорить: »О, голова болить« чи »Не знаю, в яких туфлях у театр йти«. Брав би мухобійку і по лобі. Сходіть в »Охматдит« і подивіться на тих дітей, які ще не прийшли у світ, а вони вже з тих списків викреслені.»

«Міняйте світ на краще, піклуйтеся про нього, тому що ви в ньому живете!»

Про війну

«Я у свої 46 років розумію, що нейтральним бути не можна. Після місяців війни виходить, що є два паралельні світи: в одному йде війна, а в іншому – вона не йде. Причому на території однієї країни. В одному – гинуть люди, а в другому – абсолютно не змінили свій спосіб життя: ведуть світські бесіди, витрачають гроші й абсолютно не турбуються ні матеріально, ні духовно. Війна не може бути на якійсь певній частині території. Якщо вона заходить, то це біда для всіх. І тому нейтральним бути не можна.»

Про Росію та Крим

«Я зненавидів Росію, до якої завжди ставився толерантно. Ніколи в житті не поїду до Криму. Для мене це зрада з боку Криму. Ніби взяли та вивернули назовні старі солдатські кальсони.»

Про патріотизм

«Я не люблю взагалі спекуляції на тему патріотизму. Патріотичні пісні потрібно писати весь час, а не тоді, коли щось сталося і їх треба писати.»

«Невже за стільки років ви достатньо не нажили, щоб заробляти гроші, копаючи могили. Чому ви всі живете, як голубці в сметані, тоді коли всі люди скидаються солдатам копійками, які ви ще в них не встигли відібрати?»

ІА "Вголос": НОВИНИ