«Вголос» зібрав розповіді українців, які зіштовхнулися з дискримінацією за мовною ознакою. Когось відмовились  обслуговувати українською, когось через мову не взяли на роботу, а хтось – став справжньою жертвою булінгу, бо «розмовляє не російською». 

Усі ці люди – з різних міст України, але їх об'єднує одне – любов до української мови і усвідомлення того, що своє право на державну мову потрібно відстоювати завжди. 

Наскільки це «окей», що українська мова в Україні - екзотична?

Полтавець Владислав Семенко до 9 класу спілкувався виключно суржиком. А потім вирішив: потрібно переходити на українську мову. Хлопець зізнається: «Ми якось всі звикли у такому середовищі жити... Але, згодом я зрозумів, що я повинен щось змінювати».

Хлопець розповідає, що з ним нерідко траплялися випадки, коли йому відмовляли в обслуговуванні українською мовою. З такими проявами мовної дискримінації полтавцю доводилось зіштовхнутись і в Києві, і в Одесі, і в інших містах України. А ось у Полтаві, каже, дискримінації, як такої, не відчував. Утім, коли розмовляв там українською мовою – люди дуже дивувались.

У рідній Полтаві відчувалось таке своєрідне відчуження до державної мови. Це коли тебе не засуджують за те, що ти розмовляєш українською, не говорять »фу«, але з тебе дуже дивуються. Мені казали: «Ну шо ти ото видєлуєшся, та абщайся па-нармальнаму, як всі люди». І таке бувало часто. А ще раніше було так, що я, наприклад, їхав у якомусь тролейбусі, розмовляв там по телефону українською, і на мене ніби й пальцем не тикали, «фу» не казали, але такі одразу погляди на мене були, наче це щось екзотичне. І тут якраз запитання виникає: наскільки це »окей«, що українська мова в Україні –екзотична?», - каже Владислав Семенко.

За нашу мову нам постійно потрібно боротися...

Нагадаємо також й про історію журналістки NTA Софії Лепех, яку користувачі соцмереж зацькували через сюжет про прояви дискримінації українськомовних у Львові. Дівчина зробила цілу серію відеоматеріалів про те, як в Україні не дотримуються закону про «Забезпечення функціонування української мови як державної», а після публікації одного із них, зіштовхнулась із хейтом з боку російськомовних громадян.

DuckDuckGo
Unblock video
DuckDuckGo blocked this Facebook video
We blocked Facebook from tracking you when the page loaded. If you unblock this video, Facebook will know your activity. Learn More
Unblock video
У сюжеті йшлося про магазин з товарами для тварин із зовсім неукраїнською назвою – «Зооуголок«» Він розташований у Львові, в  супермаркеті Ашан, що на проспекті Чорновола. Я туди прийшла, спиталась у продавчині, чому обрали для магазину саме російську назву і коли саме її змінять. На що мені відповіли, що це станеться незабаром. Мовляв, це дуже довгий процес і на це необхідно дуже багато грошей. Утім магазин так і залишився «Зооуголком». Також у цьому відео йшлося про інтернет-магазин Sexy Fairy. Я помітила, що інстаграм цього бутика ведеться повністю російською мовою. Після чого зателефонувала власнику, зробила йому зауваження, на що він мені відповів, що веде сторінку так, як хоче. З часом вони таки почали вести свою сторінку державною мовою, проте подекуди продовжують писати російською, у своєму Вайбері, наприклад. І ось що найцікавіше з моєї історії: після виходу цього сюжету мене почали хейтити в коментарях. І, хейтили мене, виключно російськомовні українці, які, на жаль, не розуміють, що потрібно розмовляти державною мовою і бісяться через закон. Через мою україномовність мене називали «бандерівкою» і писали «ми говорили і будемо говорити російською». Одним словом, я не можу зрозуміти, чому за нашу мову нам постійно потрібно боротися!, - розповідає журналістка.

«Пришла тут відітєлі, на мовє она гаварит...».

З мовною дискримінацією зіштовхнулася й мешканка Києва Єлена Старкова. Вона розповіла на своїй сторінці у Facebook про випадок, який трапився із нею прямо поблизу центрального вокзалу столиці України.

Була на центральному вокзалі в столиці України і оскільки до поїзда було ще кілька годин, то зайшла в перший заклад який попався і де не було запахів. Ним виявився «Варенична Катюша». Заходила туди в навушниках і майже годину в них же і сиділа, а потім на хвилинку зняла. Першою, що почула «мой адрес нє дом і нє уліца, мой адрес совеєтский союз». Я здивувалась і спитала офіціанта чи це випадково. Ніт, за репертуар відповідає адміністратор закладу. Добре, я попросила покликати адміністратора. Поки чекала, зрозуміла, що весь! репертуар який звучить, це пісні російською мовою і часів радянського союзу", - обурюється жінка.

На цьому історія не закінчилась. Згодом до неї підійшла адміністратор закладу і тоді між жінками заточилась тривала суперечка: щодо культури, музики, війни та... мови.

Прийшла адміністратор Людмила (прізвище назвати відмовилась) і ... Далі почалось незрозуміле. Першу хвилину все було наче і добре, вона не поділяла мою думку щодо того, що звучить, казала, що це наше прекрасне спільне минуле, але розмова була спокійною. Та після мого зауваження щодо того, що сьомий рік війна і така музика не доречна в публічному закладі вона відповіла щось типу, що не відповідає за те, що хтось там за щось воює, а потім просто полилось....і про те, що я хвора, і про те, що вона мене викине, і про те, що вона мені ще щось там зробить. Звучало і таке, як »пришла тут відітєлі, на мовє она гаварит..., - пише киянка у своєму дописі.

«Мене побили... за українську мову!»

А ось киянина Володимира Олівця не просто зацькували за українську мову, а ще й побили. Інцидент трапився у київському ботанічному саду імені Олександра Фоміна. Про обставини того, що трапилось чоловік розповів на своїй сторінці у Facebook.

Мене побили за українську мову! Не думав, що доживу до такого, але сьогодні таки сталося. Продавчиня в ботсаду імені Фоміна навідріз відмовляється обслуговувати українською, а її чоловік-напарник, з характерним татуюванням на плечі, ще й б'є. Після виклику мною поліції сміливець переховується навколо, перетелефоновуючись з однодумицею за холодильником», - пише Володимир.

Чоловік обурюється: патрульних довелось чекати 50 хвилин. А коли вони прибули на місце події, то відмовились вирішувати інцидент і сказали, що поспішають на важливіший виклик.

Словом довелося втретє набирати 102 для реєстрації скарги на патрульних . Відразу після цього зателефонував мені оперативний черговий з Прорізної і сказав, що чекає на мене, бо я ніби патрульним обіцяв до нього прийти. Прийшов для чистоти експерименту, що робити. Заяву зареєстрував, направлення на зняття побоїв, всупереч анонсу патрульних, ніхто й не запропонував. Певно українськомовних в них б'ють постійно, реакція поліцейських- як на білий день і повітря навколо. Словом, усі мої плани на вечір накрилися мідним тазом, навіть шкідливого морозива не спробував. Так що, думайте, шановні українці, якою мовою краще говорити в центрі столиці на 30-му році самостійности. Або якими методами захищатися. Як українізацію втілити лагідно... - скаржиться чоловік.

Нагадаємо, у січні 2021 року набула чинності стаття мовного закону, яка передбачає перехід усієї сфери обслуговування на українську мову. Також, з 16 липня запрацювала ще низка нових норм закону про державну мову. Зокрема, українська мова стала обов'язковою у сфері театру та кіно, книговидавництві, екскурсійному бізнесі та туризмі.

ІА "Вголос": НОВИНИ