У Львові є понад сто проблемних забудов
Львівська міська рада, яка б мала виявляти та контролювати незаконні забудови створила лише інтерактивну карту вже готових проблемних об’єктів. Хоча з 2009 року, за даними заступника голови громадської ради при Львівській ОДА Олесі Дацко, у міськраді повинні вести журнал незаконних забудов.
Так, на карту незаконних забудов Львова нанесено всього 16 об’єктів, проте за словами громадських активістів, у Львові є понад сто проблемних забудов, сорок з яких зведені з суттєвим порушенням будівельних норм та законодавства.
Заступник голови громадської ради при Львівській ОДА Олеся Дацко вважає, що проблеми існують через те, що у Львові й досі не розробили містобудівних умов та норм.
«Первинно виконавчі органи мають встановити містобудівні умови і обмеження. І вони мають бути в абсолютних величинах: метрах, опис, що наявний колектор, пам’ятка архітектури, інший житловий будинок. Департамент містобудування замість тих даних пише: згідно ДБН 360-92. Але цей ДБН і так обов’язковий до виконання. То де тут конкретне обмеження? Нема. Тобто сам забудовник не має обмежень і опису конкретних умов. Тому проектує, що хоче і як хоче, бо його, фактично, ніщо не обмежує», - розповідає активістка.
Основна причина незаконної хаотичної забудови у Львові – це те, що немає затверджених історико-архітектурних планів, міська рада не надає у відкритому доступі всю інформацію про зонування Львова, а «червоні лінії» меж міста, на думку активістки Олесі Дацко, перемальовуються так, як комусь вигідно.
«У Львові не має затвердженого містобудівного плану щодо забудови в історичній частині міста, чим користуються забудовники. Генеральний план міста не можливо подивитись через погане розширення. Немає планів забудови районів міста. Так, у ХХ столітті до Львова було приєднано багато сіл, які зараз забудовуються, як окремі мікрорайони, а тому поміж висотками стоїть одноповерховий будинок. І це через те, що немає правил, як би мали розбудовувались ті чи інших райони. Тим, що не затверджені межі історичного ареалу в місті, зловживають будівельники. Галицький та Личаківський райони й досі не мають розроблених зонінгів. В центрі більше 15 метрів будувати не можна, але контрольний орган реєструє будівлі висотою 30-40 метрів», – додала заступник голови громадської ради при ОДА.
«Ми дійдемо до того, що через 20 років у нас будуть мікрорайони наркоманів і алкоголіків»
Зводячи цілі мікрорайони, у Львові не розбудовується соціальна сфера: дитячі садки, школи. Саме так порушують закон не тільки тих, хто житиме у новобудовах, а й місцевих мешканців, які там жили.
«Здійснюючи забудову, треба думати і про права людей, які порушуються таким чином, а це не тільки безпека в новозбудованому житлі, а й наявність соціальної інфраструктури. Будова на Масарика,14, де багатоповерхівку звели впритул до дитячого садка, на вулиці Чорновола у багатоповерхівках немає при будинкової території. Де молодим мамам гуляти? На Грінченка – все йде під забудову, забуваючи про парковки. Здійснюється тиск на соціальну інфраструктуру. Будуть ж багатоповерхові житлові будинки, але не будують, шкіл, дитячих садочків, місць, де молодь може ходити та розвиватись. Ми дійдемо до того, що за 20 років у нас будуть мікрорайони наркоманів і алкоголіків», - розповіла Олеся Дацко.
Незаконні новобудови можна легалізовувати
У міській раді свою бездіяльність в сфері незаконних забудов пояснюють тим, що подібні новобудови можна зареєструвати у будь якому місті України, тому вплинути на ситуацію вони не можуть, недосконалою судовою системою та неспроможністю впливати на забудовників
«Для прикладу, на вулиці Снопківська, 18 дев’ятиповерховий будинок, який звели без жодних дозвільних документів хочуть здати в експлуатацію за допомогою суду, а право власності на це будинок, зведений без жодного документу, намагаються оформити через рішення суду. Так, триває судовий процес щодо знесення будинку на Личаківській, 259. Забудовник програв усі суди, але знести не можемо, бо забудовник оскаржує рішення про знесення. Така сама ситуація на вулиці Остроградській, де є судовий припис щодо демонтажу двох поверхів будинку», - пояснила начальник юридичного управління Львівської міської ради Гелена Пайонкевич.
Однією з причин того, що у Львові збільшується кількість незаконних забудов є й державна політика, яка лояльно ставиться до узаконення нелегальних забудов, це так звана, будівельна амністія. Так, 13 січня 2015 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт».
Цей закон дозволяє до 31 грудня 2015 року узаконити самочинно побудовані громадські будинки, індивідуальні та садибні житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські й присадибні будівлі і споруди. Такі об'єкти будівництва приймаються в експлуатацію без дозволу та за результатами технічного обстеження.
До того ж до власників земельних ділянок, які відповідно подали документи про прийняття в експлуатацію збудованих без дозволу об’єктів будівництва, штрафні санкції за виконання будівельних робіт без отримання документів не застосовуються.
У Києві з нелегальними забудовами вже почали боротись із застосуванням сили, у Львові активісти та пересічні люди, які стали жертвою незаконної забудови поки відстоюють свої права у судах, готуючи касації та позови, у яких за словами Олесі Дацко їм часто відмовляють.
Юрист громадської організації «Розвиток громади», яка відстоює права людей щодо незаконних забудов, Юрій Татомир зазначає, що найефективніше із новобудовою можна боротись на стадії її виникнення.
«Ми допомагаємо мешканцям прилеглих будинків, поблизу яких розпочинаються будівельні роботи. Дозвільні документи на будівництво видаються департаментом архітектурно-будівельного контролю шляхом декларування. Так, декларант – це керівник або директор будівельної компанії заповнює в електронному вигляді декларацію із 12 пунктів, починаючи від мети, чому він там хоче будувати закінчуючи іменем архітектора. Коли вже видаються містобудівні умови, то ми їх аналізуємо. Так, був прецедент, коли туди внесли відомості, які не є правдивими, а це кримінальна відповідальність. Некомпетентність чи навмисна хитрість забудовника призводить до того, що за скаргами нашої організації ми скасовуємо це будівництво через той самий департамент», - розповідає юрист.
Найважче боротись із незаконною забудовою у судах, зазначає Юрій Татомир.
«Суди – це вже завершальний етап і громадська організація туди не може втручатись, це прерогатива прокуратури та департаменту архітектурно-будівельного контролю, мешканців із прилеглих територій. Але щодо мешканців це вже може закінчитись нічим, бо потрібно оплатити судовий збір, найняти кваліфікованого юриста та витратити свій особистий час. Тому це не закінчується успіхом», - зазначив Юрій Татомир.
Марія Чижевська, «Вголос»
ІА "Вголос": НОВИНИ