Через кілька годин після того, як Рада Безпеки ООН ухвалила резолюцію, що передбачає 30-денне припинення вогню, наступ посилився: сухопутні війська почали штурм на п'яти фронтах, а джерела опозиції повідомили, що хлорний газ був використаний принаймні на одній території, пише аналітик Том Толс в статті для видання The Washington Post, передає Голос Америки.
Це останнє сирійське звірство стало можливим, як і багато інших перед тим, за допомогою Володимира Путіна. Російські військові підтримують наступ на Гуту, а російські дипломати забезпечили, щоб резолюцію Ради Безпеки затягували впродовж кількох днів, а відтак внесли до неї цілу низку додаток, що дало привід для продовження різанини.
У понеділок Путін запропонував замість режиму припинення вогню щоденну «гуманітарну паузу», яка дозволить провести евакуацію цивільних осіб та надати допомогу. Москва заявила, що це розпочнеться у вівторок, але – ніхто не здивувався, коли цього не сталося, і наступальна операція продовжується.
Сирія стала руїною війни, яка притягнула низку зовнішніх сил, включаючи Сполучені Штати, які розмістили там близько 2 000 військовослужбовців. Але більшість конфлікту ведеться, підтримується та маніпулюється Путіним, який прагне використати Сирію для відновлення Росії як потужної сили на Близькому Сході – за рахунок Сполучених Штатів. Крім надання допомоги і підтримки кампаній «спаленої землі» режиму Асада, Кремль, за ознаками, одобрив атаку 7 лютого нерегулярних російських сил на американські та союзницькі позиції біля річки Євфрат на сході Сирії. Наступ вдалося відбити і Росія зазнала важких втрат. Однак це продемонструвало зухвалість Росії ризикнути розв’язати прямий конфлікт із США.
Росія нещодавно зазнала кілька невдач у Сирії: не тільки на Євфраті, але й в односторонній спробі посередництва для мирного врегулювання становища поза рамками давнього дипломатичного процесу в ООН. Однак Путін, за ознаками, не вражений. Зараз він відкрито зневажає Раду Безпеки, допомагаючи режиму Асада завоювати регіон, з 390-тисячним населенням, за допомогою бомбардування лікарень та застосуванням хімічної зброї. Він не проявляє інтересу до переговорів ООН, які передбачають формування нового сирійського уряду, прийнятного для всіх сторін, після чого мають відбутися вільні вибори.
Після кількох місяців вагань, адміністрація Трампа нещодавно окреслила політику США стосовно Сирії, яка підтримує процес ООН, і закликає до ліквідації терористичних груп; чиновники кажуть, що американські війська залишаться в країні, що надає Вашингтону певний дипломатичний важіль. Але Путін уникає співпраці з Вашингтоном. Натомість, він робить все можливе для того, щоб блефувати і залякувати Трампа, розраховуючи на те, що американський президент виведе війська США з Сирії. В умовах відсутності твердої відповіді США на його останні злочини – і поки що немає жодної ознаки, що така відповідь готується – Кремль навряд чи змінить курс.
ІА "Вголос": НОВИНИ