Андрій Парубій – голова партії Народний Союз „Українці”, заступник голови Львівської облради
Пане Андрію, чи могли б Ви розповісти про процес реєстрації партії Народний Союз „Українці”. Чому, на Вашу думку, партію так і не було зареєстровано?
Після Помаранчевої революції багато активістів Майдану, прийняли рішення про необхідність самоорганізації. Деякий час велися дискусії щодо формату організації, але зрештою було вирішено зайнятися створенням політичної партії, тоді, до речі, ще навіть до кінця не було відомо, що робитиме „Пора”. І от 29 січня ми провели установчий з’їзд, на якому прийняли рішення реєструвати політичну партію. На той час було встановлено, що ті політичні партії, які хочуть зареєструватися до останньої неділі березня, і взяти участь у парламентських виборах, згідно з законом повинні подати документи на реєстрацію до 28 лютого.
Ми вирішили не затягувати процес реєстрації і в дуже короткий термін зібрати підписи. Буквально через десять днів після з’їзду за рекордно короткий термін ми зібрали підписи в 21 регіоні, оформили необхідні документи, оплатили держмито і 15 лютого подали все до Мінюсту. Спочатку ми вважали, що все пройде легко і без проблем, але вже через кілька тижнів почали надходити перші тривожні сигнали. Перш за все, перевіряючі з Мінюсту у регіонах, дзвонячи до людей, які підписувались на підтримку партії, запитували чи ці люди є членами партії. Хоча за законодавством, людина, яка ставить свій підпис на підтримку партії, може не бути її членом. Багатьох людей таке запитання ставило в дивну ситуацію, чимало з підписантів, не писало заяв на вступ до партії, вони навіть могли бути позапартійними людьми, і просто своїм підписом підтверджували, що не заперечують проти створення нової партії. Окрім того, мали місце ситуації, коли від людей вимагали відмовитися від свого підпису. У нас є офіційно зафіксований випадок, який мав місце в Криму: до людей, які підписалися на підтримку партії подзвонили і запропонували приїхати в район, щоб письмово підтвердити свій підпис, що вже є порушенням законодавства. Коли ж родина приїхала в район, їх почали переконувати в тому, що краще відмовитись від цих підписів. Причому такі факти мали місце по цілій Україні, найбільші проблеми виникали в Криму і на Півдні України, але і в Тернополі був випадок, коли зателефонували до голови районної організації УНП, і почали розпитувати як він міг підписатися на підтримку партії Народний Союз „Українці”, він звичайно перелякався і відкликав свій підпис. Він офіційної заяви не писав, але я з цією людиною говорив і можу цілком авторитетно говорити про факти порушення.
З огляду на те, як проходив процес реєстрації, ми написали скаргу на ім’я міністра Юстиції, Романа Зварича, окрім того я кілька разів намагався зустрітися з ним, але в приймальній мені відповідали, що він їде в відрядження і повернеться не скоро. Ми написали офіційного листа, в якому виклали всю інформацію про порушення, які мали місце під час перевірки підписів. Ми сподівалися, що всі проблеми, які виникли на той час, є звичайним непорозумінням, що можливо в обласних та районних відділах управління юстиції, залишилися представники старої влади, які болісно реагують на саму назву Народний Союз „Українці”, і без вказівки зверху виявляють власний ентузіазм. Ми сподівалися, що Роман Зварич швидко внесе корективи і справу буде врегульовано. Проте жодної відповіді ми так і не отримали. Більше того, нам не давали жодної інформації про хід перевірки, перші відомості про процес реєстрації ми отримали за місяць після подання документів.
Після 15 березня, коли вже було зареєстровано партію Народний Союз „Наша Україна”, нам сказали, що перевірка наших підписів та документів вже завершується, але, на жаль, є один регіон де не підтвердився жоден підпис. Як виявилося, мова йшла про Севастополь. В Севастополі ми мали лише дев’ять підписів, і цього було достатньо, і всі дев’ятеро підписантів повідомили, що до них ніхто не звертався. Намагаючись якось прояснити ситуацію ми звернулися до Мінюсту, проте нам відповіли, що ми не можемо жодним чином реагувати на це, доки не отримаємо всіх документів.
Офіційно для перевірки документів поданих на реєстрацію партії потрібно 30 днів, проте було прийнято рішення про продовження терміну перевірки ще на 15. І от лише на 45 день, повністю вичерпавши ліміт часу, нам дали офіційну відмову у реєстрації. У цій відмові зазначалося, що 31% з тих, хто підписався на підтримку партії відмовилися від свого підпису, окрім того в низці районів підписи не підтвердилися. Ми почали перевіряти цю інформацію по своїх активістах, і на сьогодні ми мамо щонайменше 12 письмово підтверджених фактів, коли перевірка проводилася не просто халатно, а незаконно. Всі ці випадки почали наштовхувати нас на певні політичні оцінки, які стосуються дій Мінюсту та дій нової влади.
Нам свого часу не лише пропонували вступити до НСНУ, але й намагалися схилити до зміни назви партії. Коли ми 29 січня створили свою партію і взяли назву Народний Союз, ніхто й не говорив про те, що партія Ющенка може називатися Народний Союз. Ми вважаємо, що це був просто вдало перебраний формат назви партії, трохи грубо і некоректно перебраний. Коли самим авторам назви настійливо пропонують змінити назву, це не може не наштовхнути на певні роздуми. Пропозиції не були погрозливими, проте нам говорили, що було би непогано, якби ми змінили назву партії. Наша відповідь, звичайно, була негативною, оскільки домовлятися не було про що. І от всі ці речі змусили нас задуматися над тим, що відмова у реєстрації мала під собою не лише юридичні підстави але й політичні. Певною мірою наші здогади підтвердило те, що на той час відбувалося з „Порою”. І на сьогодні ми можемо говорити про те, що бачимо факти не лише порушення закону, але й факти певного політичного збігу обставин, які дають нам підстави підозрівати, що відмова у реєстрації носила характер політичного замовлення.
Чим Ви можете підтвердити такі припущення?
Від самого початку наша партія, яку називали Помаранчевою партією, вела свою генеалогію з Майдану, як і „Пора”, зрештою, до нашої партії ввійшло чимало з тих, хто був на Майдані. Ми думаємо, що деякі політики, які займалися створенням НСНУ, вважали, що ніхто крім них не може вести свою генеалогію з Майдану, але, на жаль, зараз доведеться визнати, що з тих людей, які були активістами Майдану, майже нікого в новій партії немає. Очевидно, було би дуже невигідно, якби ще хтось окрім „Нашої України” виступав від імені Майдану. Звичайно, це лише підозри, ми не можемо цього довести, чи когось конкретно звинуватити, але нам здається, що наші припущення є правильними. І такий підхід є цілком неморальним. Бо якщо ми вже говоримо про Майдан, то потрібно пам’ятати і про ті ідеали, про які йшла мова на Майдані, про відчуття законності та справедливості, яке виявилося зігнорованим. Я вже навіть не говорю про відчуття солідарності, йде мова про елементарну законність, якої можна було б дотриматися.
Окрім того існує ще одна річ, яка нас дуже сильно схвилювала. Так, ми можемо припустити, що в регіонах наші активісти, які працювали на волонтерських засадах могли припуститись помилки, але ми не можемо припустити, що працівники Мінюсту, які отримують зарплати з наших податків, які мали б слідкувати за дотриманням законності, допускаються помилок. І Роман Зварич говорить на прес-конференції, що якщо хтось з „Пори” принесе йому підписи, які є неправдивими, він візьме його за руку і заведе до прокурора. Але у мене виникає запитання, чи готовий Міністр юстиції завести до прокуратури свого працівника?
Окрім того існує й інша річ: свого часу було оголошено, що документи на реєстрацію приймаються до 28 лютого, а з’їзд НСНУ відбувся аж 5 березня. Наступне: Мінюст не встигав перевірити всі партії, термін перевірки було продовжено з 30 до 45 днів. Нас перевіряли 45 днів, а Народний Союз „Наша Україна” було зареєстровано за 12 днів. Отут мене вже ніхто і ні в чому не переконає, тут дискутувати вже нема про що. Якщо б нам відмовили у реєстрації за 12 днів, ми б за кілька днів підкоригували тих кілька областей і були б зареєстровані ще за 12 днів. І це при тому, що, як написано у відмові, в нашому випадку перевіряли 1750 підписів, а з підписів поданих НСНУ було перевірено 5 тисяч підписів. І ми не можемо зрозуміти, як 1750 підписів можна перевіряти 45 днів, а 5 тисяч – 12. Тобто заперечити той факт, що не всі були поставлені в однакові умови - неможливо. На Майдані ми боролися за те, щоб закон був один для всіх, а тепер ми бачимо ті самі подвійні стандарти, які існували і до Помаранчевої революції. Подібна ситуація є і з „Порою”, а це дає нам ще більші підстави говорити про політичні причини для відмови у реєстрації, а не про юриспруденцію.
У реєстрації Вам відмовлено, тобто взяти участь у Парламентських виборах як окрема партія Ви не можете, які тоді плани у членів партії НС „Українці” на майбутнє?
Звичайно, відмова у реєстрації боляче вдарила по організації, брати участь у виборах у форматі політичної партії ми вже не можемо. Зараз ми проводимо з цього приводу широкі переговори, і зараз однією з найпоширеніших думок є ідея об’єднання тих сил, які мають спільну генеалогію і однакову проблему. Ми почали дуже щільно координувати свої дії з „Порою”, нещодавно було створено робочу групу для обговорення подальших планів та перспектив. НС „Українці” і „Пора” це не просто політичні партії, це певна концепція і певна політична ніша, яка, на нашу думку поки що вільна. Я думаю, що така сила є просто необхідною для Ющенка, для суспільства і для держави. Нас не задовольняє схема, в якій є влада, і є опозиція, яку представляє Янукович і Медведчук, ми не вважаємо їх опозицією, їх можна назвати контрреволюцією, але не опозицією. Як можуть говорити про свободу слова люди, які вчора робили замовлення на вбивства, як можуть говорити про справедливість люди, які ще вчора грубо порушували законодавство? Справжня опозиція може виникнути лише з надр Майдану, і лише за умови контролю над дотриманням обіцянок, які були дані на Майдані. Сьогодні ми можемо побачити скільки вчорашніх чиновників ринулись в нову партію. Мусить існуватиме сила, яка контролюватиме ситуацію і подаватиме знаки тривоги. Я думаю, що таку функцію і міг би виконувати НС „Українці” та „Пора”. Потрібен хтось, хто не буде пов’язаний зі вчорашніми есдеками та партією Регіонів, хто зможе сміливо вийти на політичну арену і називати речі своїми іменами.
„Пора” ще має надію на, те, що їх зареєструють, але навіть після відмови у реєстрації існують й інші механізми, які дозволять працювати далі, при чому працювати ефективно і продуктивно. Йде мова про звернення про вже існуючого бренду, після чого можна було б провести з’їзд, переобрати політраду, і таким чином потрапити на вибори в 2006 році. Як на мене, такий шлях є навіть більш прийнятним, ніж вимолювання реєстрації, бо випрошування реєстрації ставить в певну залежність. Якщо ми вважаємо, що хтось зробив неправильно, то повинні дотримуватися цієї позиції до кінця. А тому домовленість з уже існуючою партією, як на мене, не позбавлена сенсу і є досить перспективною.
Як ви могли б оцінити призначення, які останнім часом мали місце на Львівщині? Чимало жителів Львівщини протестували проти деяких призначень, як на Вашу думку, чим це було зумовлено?
Я не можу відповісти на це питання однозначно. Говорити щось про роботу нової влади можна буде, принаймні через сто днів від часу початку їхньої діяльності. Проте я можу говорити про певний позитив, перш за все те, що змінено всіх. Негатив ж полягає в тому, що деякі призначення викликають чимало запитань, бо вони швидше були результатом незрозумілих квотувань, а не віддзеркаленням інтересів певного району. З одного боку квотна система є правильною, але з іншого боку вона криє в собі чимало небезпек. Олександр Мороз каже: по квоті ми маємо мати 20% посад, але чотири райони на Львівщині, які мали б отримати соціалісти це неприродно. Більшість людей, які їхали на Майдан до Києва їхали відстоювати свої національні інтереси, а тут раптом починаються розмови про запровадження двомовності, виступи проти визнання УПА, а це викликає певний дисбаланс, а тому в цьому плані квотування виглядає просто абсурдним. А тому з огляду на всі позитиви і негативи, говорити про призначення однозначно можна буде лише, принаймні, через сто днів роботи нової команди.
Як Ви могли би прокоментувати те, що зараз відбувається в Львівські обласній та міській радах, де створюються нові фракції і відбувається певне переформатування політичних сил?
Процес переформатування, який зараз проходить в обласній та міській радах є цілком закономірним. На вибори всі праві політичні сили йшли єдиною командою, незважаючи на всі внутрішні суперечності, а тепер, після завершення виборів, цілком природно, що політичні партії почали ставати самостійнішими. Нічого дивного немає в тому, що в облраді створилася фракція УНП, «Батьківщина”, а також створено депутатську групу НРУ. Цей процес не можна назвати ні позитивним, ні негативним, він є цілком закономірним. Закономірним є також те, що зараз люди почали масово вступати як в »Нашу Україну«, так і в „Батьківщину”. Причому мотиви цих вступів часто є цілком прозорими, частина з новоприйнятих членів партії є просто кандидатами в депутати, які приміряються »проскочити« в якийсь представницький орган влади чи в органи місцевого самоврядування. Зараз, на мою думку, як в »Нашій Україні« так і в „Батьківщині” з’явилось чимало і якісного. і неякісного елементу. А те, що зараз відбувається в облраді -є цілком закономірним, те, що між »Нашою Україною« та »Батьківщиною« будуть непорозуміння і дискусії це також є закономірним. Але незважаючи на це, я вважаю, що, як НСНУ так і »Батьківщина", представляють собою одну політичну концепцію, це партія, а точніше партії влади. Блок, який проголосив Ющенко, є цілком природним, це блок, який відображає владу, і до якого входить партія Президента, прем’єр-міністра і голови Верховної Ради, а тому повинен нести відповідальність за все що відбувається в державі.
А як Ви могли б оцінити партію НС „Наша Україна”, її створення і розбудову структури на Львівщині?
Я від самого початку був противником створення такої партії, оскільки є прихильником ідеологічної концепції творення партії. Але рішення самого Ющенка було інакшим. Зараз до новоствореної партії ринулися люди, які не завжди є чистоплотними, і не завжди відповідають ідеалам, котрі проголошує сама партія. І ця партія, насправді, нагадує і ЗаЄдУ і партію влади НДП, але такими є закони жанру. Та незважаючи на це, базовий успіх чи неуспіх партії залежатиме від того наскільки будуть виконані обіцянки соціального характеру, які були дані і Президентом і Урядом, а також від дотримання норм і принципів завдяки яким ці люди прийшли до влади. Ми вважаємо що діяльність партії має чимало застережень і потребує корекції, при чому це стосується багатьох аспектів. Дуже часто дії влади, яку і представляє НСНУ є не цілком обґрунтованими і зрозумілими, це стосується і ЄЕП, і проблем Чорноморського флоту, і питання про українську мову. Пасток, в які зараз і в майбутньому може потрапити влада є чимало, а ними будуть користуватися і СДПУ(О), і Партія Регіонів. А тому я ще раз наголошую опозиція повинна витворитися з середовища Майдану, і своїми діями і своєю позицією повинна не давати новій владі зійти на манівці. Факт, що НСНУ матиме успіх сумнівів не викликає, проблема лише в тому, наскільки цей успіх буде великим, зрештою, я думаю, успіх НСНУ буде повністю віддзеркалювати успіх нової влади.
ІА "Вголос": НОВИНИ