Терпіння скінчилося. Депутати Львівської міської ради визнали роботу міського голови Садового по підготовці Євро – 2012 незадовільною і заявили претензії на контроль за процесом визначення інвестора та генпідрядника будівництва євростадіону. «Вголос» вітає прозріння львівських депутатів. Але є питання…
1. Чому скінчилося терпіння?
Депутати бачили, що ситуація з Євро заходить в глухий кут. Те, що мер думає не над тим як організувати роботу, а над тим як скаламутити воду і зловити у ній рибку – було очевидно вже давно. Депутати мовчали. Чому мовчали? Сподівалися щось зловити і для себе у цій каламутній воді?
Дехто з депутатів каже, що вони не хотіли псувати стосунки з мером, позаяк прагнули зберегти з міським головою конструктивні стосунки. Знову ж таки питання: кому і для чого потрібен такий конструктивізм? Якщо депутати є представниками громади, а не опришками, то про який конструктивізм у співпраці з суб’єктом, дії якого наносять шкоду громаді, може йти мова?
Депутатський корпус вибухнув праведним гнівом тільки після того, як мер назвав їх представниками бізнесово-політичних кланів, які хочуть подерибанити місто. Скидається на те, що своєю заявою мер порушив якусь негласну угоду між ним і депутатами. І депутати діють за принципом: «Ти сказав правду про нас, а ми тепер скажемо всю правду про тебе!».
Резюме: Не можна використовувати принциповість як зброю, якою можна скористатися або ні. Принциповість або є, або її нема. А та принциповість, якою рідко користуються – погано пахне.
2. Чиє скінчилося терпіння?
Набагато важливіше, щоб скінчилося терпіння не у депутатів, а у простих львів’ян. Наразі мер Садовий має у Львові найвищий рейтинг довіри з усіх політиків. Це свідчить про єдине: команда Садового не вміє нічого, окрім піару і маніпуляцій свідомістю городян. Але піаром і маніпуляціями команда Садового володіє чудово. Тому дуже добре, що депутати нарешті заговорили вголос про недолугість і захланність нинішнього міського голови та бездарність його команди, але важливо, щоб цей вибух правдолюбства виявився не поодинокою спорадичною акцією, зумовленою ущемленим самолюбством «представників політико-бізнесових кланів», а набрав характеру копіткої постійної роз’яснювальної роботи.
Кавалерійські наскоки на Садового нічого не дадуть. Або політичні сили визнають його неефективним менеджером, організовують щільний контроль за його діяльністю, одночасно аргументовано переконуючи львів’ян у тому, що вибір був невдалий, або ж Садовий, як Крихітка Цахес, приписуватиме собі всі мислимі і немислимі заслуги, одночасно перекладаючи відповідальність на своє оточення – і як наслідок, ми матимемо цього діяча міським головою ще на один термін.
Садовий навчився зіскакувати з конкретних тем і навчився не брати на себе вирішення жодних реальних проблем, постійно займаючись словоблуддям і вибудовуючи навколо себе стіни з красивих, але беззмістовних слів. Слова – це єдине, що продукує цей облудний чоловічок. Тому нам здається досить цікавою ідея «Пори» впіймати Садового на слові. Фракція Пори поставила вимогу публічної заяви Садового про його особисту відповідальність за підготовку Львова до ЄВРО-2012 і у випадку втрати містом Львовом можливості проведення матчів фінальної частини чемпіонату Європи з футболу,і його відмову від посади міського голови Львова та не можливість його балотування на будь-які виборні посади в Україні.
Садового треба пресувати по всьому полі: питати з нього не тільки за те, що він зробив/не зробив, але й ловити його на слові, показувати його тим, ким він є: ледачим скупим жуликом.
3. Чи скінчилося терпіння?
Ми зовсім не переконані у тому, що міські депутати через деякий час не домовляться з Андрієм Садовим. Адже наші депутати – бізнесмени. Їхній життєвий досвід полягає в тому, що заради успіху треба домовлятися. Задля домовленості треба відмовитися від деяких непотрібних речей, таких як принципи, совість, самоповага. Як кажуть, принципи в чарку не наллєш, а бути власником «Мерседеса» це також цілком достатня підстава для самоповаги.
Андрій Іванович з ними домовиться. Вони ще потерплять…
ІА "Вголос": НОВИНИ