Незважаючи на економічну кризу, підготовку до європейського чемпіонату з футболу та інші глобальні проблеми місто Львів продовжує жити своїм життям. Традиційно наприкінці року на центральне місце у роботі міськраді виходить бюджетне питання.
Як житиме і функціонуватиме місто наступного року і з чим ми у нього прийдемо? Про це докладніше розповів депутат Львівської міської ради, голова бюджетної комісії ЛМР Андрій Стецьків.
Пане Андрію, чи можна зараз підвести попередні підсумки виконання бюджету-2008?
Сьогодні рано підбивати підсумки порівняно з іншими роками, бо ніхто достовірно не може спрогнозувати ефект тої фінансово-економічної кризи, в якій зараз перебуває держава. Можемо говорити про певні тенденції. За результатами 10 місяців загальний фонд міського бюджету виконується, але вже є тенденції до спаду і я боюся, що за результатами виконання цієї частини бюджету ми будемо на межі виконання, а можливо і не виконаємо її. Зараз необхідно зосередитись на прийнятті заходів, які б я назвав реальними антикризовими заходами, проаналізувати дохідну частину бюджету, щоб виконати його наповнення. Або ж принаймні переглянути видаткову частину, щоб криза серйозно не відбилася на господарстві Львова.
Стосовно бюджету розвитку, то ситуація є значно гіршою – він не виконується і, я думаю, що повною мірою і не буде виконаний, особливо за показниками продажу землі.
Прибутки за основними статтями зараз зменшуються – це стосується і загального фонду, і бюджету розвитку. В загальному фонді основною статтею прибутків є податок з фізичних осіб. Наразі він падає, тому що відбуваються скорочення працівників на підприємствах – зрозуміло, що звільнені люди не будуть платити податків. Це ж стосується і бюджету розвитку – цілий ряд приватних підприємців і ринок нерухомості в цілому – земельний, майновий – зараз зупиняється, бажаючих купувати землю чи майно стало менше.
Цих речей можна було б уникнути, якби виконавчі органи прислухалися до настанов депутатів. Ще на початку року ми говорили, що треба затверджувати перелік земельних ділянок на продаж. І тоді їх можна було би виставити на продаж ще до липня-серпня. У вересні, коли вже почалася серйозна криза, зрозуміло, це робити запізно.
Що ж стосується наступного року, то тут ситуація взагалі дуже незрозуміла, тому що мало хто може сьогодні сказати яким буде земельний ринок, ми не знаємо, якою буде ділова активність. І це є великою проблемою у плануванні бюджету на наступний рік. Ми чекаємо на контрольні цифри з Кабміну, бо, як відомо, місцевий бюджет приймається тільки після затвердження державного. Контрольні цифри формуються на базі статистичних даних, з інформації податкової інспекції, це дає більш об’єктивний прогноз.
Останні 5-6 років бюджет міста зростав. А зараз, я думаю, що для нас буде великим успіхом, якщо ми втримаємо його на рівні 2008 року.
Ви згадали про антикризові заходи, якими вони повинні бути?
Із загальним фондом проблем як таких немає. У нас є виконання бюджету, і навіть перевиконання за результатами 9 місяців. Тому ще є можливість фінансування, але ще місяць-два і цього може не бути. Тому я виступаю з ініціативою в обов’язковому порядку прийняти антикризові заходи, які би мінімізували не зовсім потрібні або, скажемо так, неприорітетні види видатків, які стосуються різного роду заходів, що проводить міська рада – сьогодні можна призупинити ті заходи.
Коли ми добре живемо, то можемо собі дозволити фінансування різних фестивалів, зараз варто задуматися над тим скільки місто витрачає на це коштів. По-друге, можна і необхідно скоротити видатки на транспортні засоби виконкому – великий парк автомобілів, бензин. Це ж стосується різного роду відряджень і т. д.
Такі видатки можна безболісно скоротити. Те ж можна сказати про закупівлю оргтехніки, поточних ремонтів кабінетів. Це важливі суми. Першочергово ми маємо також проаналізувати структуру виконавчих органів і переглянути чисельність чиновників. Мені здається, у Львові забагато чиновників. Справа в тому, що більшість з них дублюють функції інших, а ефект від їхньої роботи - мінімальний.
Окрім економічної кризи, що може перешкодити виконанню місцевого бюджету 2008 року?
Ці причини є вічними і депутати постійно намагаються їх подолати. Наші виконавчі органи неякісно підходять до збору кількох видів податків. Не робиться достатньо в напрямку наповнення бюджету міста від земельного податку. Треба спонукати до того, щоб підприємці, які мають в користуванні комунальну землю, переходили або на орендні відносини, або викуповували ділянки, якщо вони мають на них власну нерухомість. Адже ця земля для міста втрачена, воно фактично не може розпоряджатися земельною ділянкою під приватною нерухомістю.
Треба таких підприємців переводити на орендні відносини, а не просто тримати на користуванні, чітко обліковувати землю і спонукати їх до викупу. Тоді у нас були б додаткові надходження до бюджету, але це є організаційна робота, яку мали б здійснювати виконавчі органи, зокрема Департамент містобудування і земельних відносин. Те саме стосується й управління комунальної власності. Слід робити активніші рухи стосовно приватизації майна. Це могло би стати нашим резервом.
Натомість цього року місто не спромоглося належним чином організувати також продаж землі з аукціонів. Негнучка цінова політика привела до того, що на аукціон ділянки виставляють по чотири рази, але так і не знайшлося на них покупця.
Щодо прибутків від зовнішньої реклами – так само великий конфлікт. Ми щороку прописували в бюджеті реальні доходи, які можна отримати від реклами. Але через те, що цього року не було прийнято ряд положень і відповідних організаційних заходів, не були переукладені договори оренди на елементи реклами, то бюджет недоотримав близько 5-6 млн. грн. Треба було робити це на початку року, а не зараз, наприкінці.
Згідно результатів виконання бюджету за 9 місяців є статті, які практично не фінансуються. Ці статті пов’язані в основному з реконструкцією доріг. Що ви можете про це сказати?
Бюджет розвитку справді дуже болісне питання. Є небезпека того, що багато видів робіт не буде виконано. З багатьох причин. По-перше, ті підрядники, які перемогли в тендерах, фактично виявилися нездатні виконати роботу. Вважаю, що ми маємо переглянути весь бюджет розвитку і розірвати угоди з деякими підрядниками. Кошти слід в першу чергу спрямувати тим підрядникам, які виконали свою роботу, розрахуватися з ними повністю, в залежності від якості наданих послуг.
Треба окремо проаналізувати ситуацію з роботами на кожній дорозі. Фінансувати це слід за рахунок перерозподілу коштів з інших об’єктів. Це ж стосується і шкіл – ремонту дахів і подібних робіт. Кошти можна знайти не збільшуючи доходи, а законсервувавши ті об’єкти, які не зроблені або на стадії початку робіт і їх немає чого починати напередодні зими.
Головні розпорядники коштів не вміють якісно розпорядитися навіть задекларованими статтями видатків. Часто відбувається так, що, наприклад, планують ремонтувати дах, а потім починають інші роботи. Буває, що завищують потрібні суми. Ця ситуація пов’язана з чисто людським виконавчим фактором.
Також часто буває те, що приходять підрядники, які не можуть якісно виконати роботи. Але це так само є помилкою виконавчих органів, бо коли починають розробляти документацію, треба враховувати всі моменти. Це є невміння, неорганізованість, відсутність порядного менеджменту. Але є загроза того, що ці статті можуть бути відсунуті на задній план.
Чи були якісь непередбачувані видатки протягом року, які також вплинули на неможливість фінансування деяких статей бюджету?
Я відношу до таких видатків кошти на Львівелектротранс – ми виділяли гроші на заробітну плату. Такі ситуації треба як слід аналізувати. Не було питань, коли ми виділили кошти на закупівлю трамваїв, а на заробітну плату... Якщо така ситуація сталася, то це говорить про поганий менеджмент – треба було все спрогнозувати.
Це ж стосується і Львівсвітла – коли ми планували на рік додаткові дотації на освітлення вулиць. Але вже протягом 3-4 пленарних засідань обговорюються ще додаткові суми дотацій і кожного разу інші – то 300, то 400 чи 600 тис. грн.. А керівництво Львівсвітла наголошує на мільйоні гривень. Ми неодноразово піднімали питання про ефективність використання коштів на дотації Львівсвітлу.
Є небезпека того, що треба буде додатково профінансувати Львівтеплоенерго, але наразі ситуація стабільна, бо ліміти ми отримали.
Вважаю, що нерозумно і неправильно виділяти додаткові кошти на утримання держапарату, додатково на зарплати чиновникам. Я розумію, що на сьогодні середня і нижча ланки чиновників залишилися з дуже невисокою зарплатою – відповідні посадові оклади, які гарантуються державою. Але протягом двох третин року вони отримували нормальні суми і, якщо взяти у сукупності, то їх прибуток протягом року значно більший, ніж у вчителя чи медсестри. Економію слід шукати не у додаткових коштах, а за рахунок перегляду структур. У 2006 році у нас було 1200 чиновників, а тепер майже 1500. І, я вважаю, що можна спокійно скоротити чиновницький апарат на 20%.
Якими будуть пріоритети у формуванні бюджету на наступний рік?
Станом на сьогодні є багато заявок. Але щоб визначити пріоритети у формуванні бюджету, треба спочатку визначити, які у нас будуть доходи. Ми неодноразово піднімали це питання на комісії, але оскільки всі зайняті поточними справами, до цього ніяк не дійдемо.
Вважаю, що треба відмовитися від системи масштабних ремонтів доріг, котелень та іншого. Практика показує, що, коли стільки об’єктів починають робити одночасно, втрачається контроль і зменшується ефективність виконання робіт. І створює масу незручностей для мешканців Львова! Нашими пріоритетами і надалі будуть дороги, енергозберігаючі технології в школах, медичних установах. Але за цими напрямками має бути визначено 2-3 об’єкта, які будуть зроблені від початку до кінця.
Проблема також не стільки у визначенні пріоритетів, скільки у пошуку відповідних підрядників. В межах законодавства треба надавати перевагу місцевим підрядникам. Сьогодні в умовах економічної кризи ми маємо підтримувати місцевих виробників, бо кошти тоді повертаються назад в бюджет, оскільки вони є платниками податків нашого міста. Практика показує, що місцеві підрядники працюють не гірше, ніж фірми з-поза меж Львівської області.
В умовах економічної кризи треба дещо збільшити резервний фонд і розробити процедуру його використання, бо ми не можемо передбачити ті надзвичайні ситуації, які можуть статися наступного року. Треба обов’язково створити так званий антикризовий фонд, тому що ми не знаємо – раптом Росія підніме ціни на газ. І що тоді буде пріоритетом – ремонт доріг чи теплопостачання?
Ви казали, що вже надійшло багато заявок. На яку загальну суму і чи зможе міський бюджет їх профінансувати?
Всі заявки ми забезпечити не зможемо. Всього вже поступило заявок приблизно на 600 млн. грн. Їх треба проаналізувати, бо є заявки, які можуть ще почекати. Наприклад, є будівлі в аварійному стані, а є такі, що потребують ремонту. Все треба робити, але в першу чергу – аварійне. Так само і з дорогами. Є дорога, яка в недоброму стані, але є ще гірші. На цьому буде базуватися наш підхід до фінансування заявок. Колись підрахували, що для задоволення основних потреб міста потрібно 1,5 млрд. грн.. – зрозуміло, що такі кошти в один бюджетний рік місто ніколи не матиме.
Тому треба визначати пріоритети, бути послідовними у виконанні робіт. До того ж треба робити так, щоб виконана цього року робота не розпадалася наступного. Пріоритетом має бути економічно-господарська доцільність. Від того, що ми відремонтуємо дорогу, місто багатшим не стане, але це той комфорт, який потрібен мешканцям міста. Так само ми не заробимо від ремонту школи чи медичної установи, але ми повинні це робити. Є речі, на яких можна зекономити, а в майбутньому і заробити можливо – енергозбереження наприклад, модернізація котелень, утеплення будинків, шкіл – згодом зменшить витрати на електроенергію.
Бюджет на наступний рік є ще невизначеним, але ми максимально робимо все, щоб він не був гіршим за цьогорічний. Проте не все залежить від нас. На мою думку, багато кроків має зробити держава. Наприклад зараз є дуже складною процедура продажу землі і майна. Я вважаю, що у цьому напрямку законодавство треба спростити. Якщо ми будемо йти шляхом аукціонів, то бюджет розвитку не наповнимо. Треба вводити конкурси, шукати людей, які будуть вкладати кошти. Сьогодні треба продавати не дорожче, а ефективніше.
Чи бюджет наступного року враховуватиме видатки на будівництво стадіону до Євро-2012 і в якому обсязі?
Зараз йдуть розмови про те, що міський голова та губернатор домовляються з віце-прем’єром Васюником, щоб міська рада погодилась на запропонованого генпідрядника для будівництва стадіону і щоб будівництво відбувалося за бюджетні кошти. Я вважаю, що це буде дуже важко для нас. Ми можемо виділити якусь частину коштів, але не в таких обсягах, як вони хочуть. Якщо вони беруть на себе відповідальність, то нехай обласна адміністрація виділяє третину коштів, Кабінет міністрів також виділяє третину.
Ми пропонували хорошу прозору схему і в останній момент рятували те, що ще можна було врятувати, після того, як провалилася генеральна угода з „Alpine”. Вважаємо, що можна було б знайти адекватного підрядника з інвестиційною пропозицією. Але коли відбуваються кулуарні домовленості, то важко, щоб зголосився хтось серйозний.
ІА "Вголос": НОВИНИ