Про це повідомила прес-служба НДЦ «Рятівна археологічна служба».
Фахівцям вдалось виявити відразу п’ять культурно-хронологічних шарів, що датуються різними періодами і відносяться до різних культур: від періоду пізнього палеоліту (IX-VIII тис до н. е.) до доби бронзи (III-II тис. до н. е.). Археологічні розкопки проводили фахівці НДЦ «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України на замовлення ДП «Сі-Сі-Ай Любеля».
Поселення усіх п’яти культурно-хронологічних горизонтів археологи виявили на пам’ятці Любеля-1, де розкрили понад десять тисяч м. кв. Найстаріше відповідає періоду пізнього палеоліту (свідерська культура); наступні - неолітична культура гребінцево-накольчастої кераміки, культура кулястих амфор періоду неоліту, а також дві культури бронзового часу – городоцько-здовбицька та тщінецька.
«Заселення цього місця відбувалося впродовж декількох тисяч років, а самі поселення мали тимчасовий характер, що зумовлено кочовим способом життя їхніх мешканців. Найбільш цікавим з наукової точки зору є дослідження культурно-хронологічного горизонту періоду енеоліту, який відповідає IV-ІІІ тис. до н. е. та належить до культури кулястих амфор. Ми виявили житловий та господарські комплекси цього періоду, аналогів яким досі не знаходили на території України», - розповів Тарас Милян, керівник археологічної експедиції, заступник директора «Рятівної археологічної служби».
Серед найцінніших артефактів, що виявили на пам’ятці, вироби із кременю, зокрема скребла, скобелі, серпи, наконечники стріл, ножі, а також фрагменти керамічного посуду, який відповідно до епох мав різний орнамент. Наприклад, для культури кулястих амфор характерні посудини прикрашені штамповим декором у вигляді прямокутних вдавлень, нанесених вертикально і навскіс, а також відбитками у вигляді «шнура»; посуд бронзового часу характеризується орнаментом із відбитків «шнура» у вигляді поодиноких прямих ліній та півовалів.
Окрім археологічної пам’ятки Любеля-1, археологи дослідили і пам’ятку Любеля-4 –поселення періоду енеоліту – ранньої епохи бронзи. Воно належало населенню, яке вело кочовий спосіб життя. За попередніми результатами досліджень, можна стверджувати, що існував зв’язок між цими двома пам’ятками. На поселенні зафіксували два десятки господарських об’єктів, які призначалися в основному для збереження продовольчих запасів. Серед інших виявлених знахідок – вироби із кременю (ножі, скребки, пластини) та фрагменти керамічного посуду, виготовленого вручну.
За словами Тараса Миляна, після детального вивчення всі знахідки передадуть у фонди історико-краєзнавчих музеїв Львівської області.
ІА "Вголос": НОВИНИ