Уже другий рік поспіль українці можуть користуватися безкоштовними пакетами медичних послуг у лікарнях міста за Програмою медичних гарантій Національної служби здоров'я України. Цьогоріч, кількість таких пакетів зросла з 28 до 35. 

Що саме змінилося з впровадженням нововведень медичної реформи, які нові послуги держава цього року гарантує львів’янам у комунальних медустановах міста, – читайте у матеріалі ІА «Вголос». 

Як все починалось?

Колишня модель системи охорони здоров’я, або, як її ще називають – система Семашка, перейшла Україні у спадок від Радянського Союзу і зберігалась ледь не до 2016 року. Вона була не зовсім пристосована до сучасних реалій, не могла нормально функціонувати в умовах ринкової економіки та мала безліч недоліків всупереч тому, що де-юре, була безкоштовною.

Фінансування закладів охорони здоров’я за кількістю працівників та ліжко-місць, а не за кількістю наданих послуг, унеможливлювало збалансований розподіл коштів та впливало на якість тодішньої медицини загалом. Пацієнти, які були прикріплені до певного лікаря у певній медустанові, не мали свободи вибору та не могли отримати медичну допомогу там, де їм більше до вподоби. В свою чергу, лікарі не мали стимулів отримувати більшу зарплату і нерідко брали «знаки вдячності».

Нераціональний розподіл державного бюджету, неадаптованість системи до сьогодення та інші чинники, сформували в українському суспільстві потребу у кардинальній перебудові фінансування галузі медицини. Орієнтація на медицину європейського зразка, ще більше посилила цей процес.

З огляду на це, у 2016 році, за ініціативи колишньої очільниці Міністерства охорони Здоров’я Уляни Супрун, розпочалось напрацювання плану реалізації нової концепції реформи охорони здоров’я. У результаті, було сформовано принцип «гроші ходять за пацієнтом», за яким передбачалося, що лікарні отримуватимуть кошти з держбюджету не за те, що вони просто є, а за те, що туди звертаються люди.

Для цього у 2017 році було створено Національну службу охорони здоров’я України (НСЗУ), яка мала керувати фінансовою системою медицини в Україні та виконувати функції національного замовника медичних послуг і лікарських засобів за програмою медичних гарантій.

Програма медичних гарантій як крок до змін?

Порядок реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій для первинної медичної допомоги було затверджено ще у 2018 році.

Відтоді НСЗУ розпочала укладати договори про медичне обслуговування населення з комунальними закладами охорони здоров’я, які забезпечують надання первинної медичної допомоги. За цією програмою держава почала фінансувати послуги сімейних лікарів, педіатрів та терапевтів.

У повному обсязі Програма медичних гарантій (ПМГ) стартувала в квітні 2020 року в рамках другого етапу трансформації фінансування системи охорони здоров’я.

ПМГ– це перелік та обсяг медичних послуг і ліків, які держава гарантує населенню та оплачує з коштів державного бюджету за єдиними тарифами.

Відповідно до цієї програми, торік НСЗУ уклала 3 862 договори з медичними закладами, які можуть надавати якісну первинну, екстрену та вторинну (спеціалізовану) медичну допомогу, а також – мають для цього відповідне обладнання та умови.

У свою чергу як комунальні, так і приватні медзаклади та ФОПи, які підписали договір з НСЗУ, були зобов’язані надавати пацієнтам безкоштовний доступ до 28 пакетів якісних медичних послуг. Держава такі послуги оплачувала за єдиними тарифами.

У 2020 році з державного бюджету на це виділили 56,2 млрд грн.

Скористатись медичними послугами безоплатно могли ті пацієнти, які уклали декларацію з сімейним лікарем та мали електронне направлення. Втім деякі послуги були доступними без направлення. Зокрема, це стосується екстреної медичної допомоги. Без направлення також можна було звернутися й до таких фахівців як гінеколог, психіатр, нарколог, стоматолог, фтизіатр, педіатр, а також  до лікаря, який наглядає за пацієнтом із хронічними захворюваннями.

Що змінилось у 2021 році?

Цьогоріч перелік та обсяг медичних послуг і ліків вирішили дещо вдосконалити, впровадивши у ній деякі зміни та додавши до неї нові пакети послуг, якими українці можуть скористатися безоплатно у тих закладах, з якими НСЗУ уклала контракти. Також збільшили й бюджет програми: тарифи на надання послуг, які оплачуватиме держава, зросли.

Зокрема, у 2021 році на Програму медичних гарантій держава виділить 123,5 млрд грн. З них, згідно з інформацією на сайті НСЗУ, найбільше коштів передбачено на екстрену та первинну медичну допомогу, а також – на медичну допомогу пацієнтам з COVID-19. Окрім цього, держава виділить гроші на лікування пацієнтів із нирковою недостатністю в амбулаторних умовах, та пацієнтів з онкологічними та серцево-судинними захворюваннями.  Безоплатну медичну допомогу зможуть також отримати вагітні, роділлі, породіллі та новонароджені.

Кількість пакетів послуг, які гарантує держава, збільшили до 35-ти. До наявного переліку додали три абсолютно нових пакети, а п'ять - відокремили з існуючих.

Зокрема, у переліку безкоштовних послуг, які надаватимуь медзаклади, що підписали договори з НСЗУ в 2021 році, з'явились такі напрямки :

  • «Вакцинація від гострої респіраторної хвороби COVID-19,  спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»);
  • "Готовність до реагування на інфекційні захворювання та епідемії”;
  • “Стоматологічна допомога дорослим та дітям”;
  • “Ведення вагітності в амбулаторних умовах";
  • «Лікування пацієнтів методом перитонеального діалізу в амбулаторних умовах»
  • “Супровід та лікування дорослих та дітей, хворих на туберкульоз, на первинному рівні медичної допомоги”;
  • “Діагностика, лікування та супровід пацієнтів з гематологічними захворюваннями (або підозрою на відповідні захворювання) у дорослих та дітей в амбулаторних та стаціонарних умовах”;
  • “Психіатрична допомога, яка надається мобільними мультидисциплінарними командами з охорони психічного здоров’я”.

Комунальні медзаклади Львова. Як місто рухається до безоплатної медицини?

За даними НСЗУ, минулого року за договорами НСЗУ виплатила комунальним закладам охорони здоров’я Львова 2,1 млрд грн.  Цього року їх фінансування значно зросло: лише у першому кварталі 2021 року на розвиток комунальних медичних закладів міста було виділено суму у розмірі 1,2 млрд грн.

Станом на 3 червня 2021 року, договори з НСЗУ уклав 31 комунальний медзаклад Львова. Збільшилась також і кількість пакетів послуг, які тепер надають ці установи.

Зокрема, за інформацією голови комісії Охорони здоров'я та соціального захисту ЛМР Валерія Веремчука, цьогоріч, у порівнянні з минулим роком, майже всі комунальні медзаклади міста додали нові безоплатні послуги у рамках Програми медичних гарантій-2021.

"Найбільше пакетів послуг за цією програмою зараз надає Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги  Львова. Якщо раніше у 2020 році вона підписала договори на 17 пакетів, то тепер має 21. Так само й інші медзаклади міста: 1-а міська клінічна лікарня імені князя Лева (було 15– стало 19), 4-а міська клінічна лікарня (було 12 – стало 19),  5-а міська клінічна лікарня (було 12 – стало 19), 8-а міська клінічна лікарня (було 5 – стало 12), Пологовий клінічний будинок №1 м. Львова (було 5 – стало 8)", – каже він. 

Перелік медзакладів Львова, у яких з' явились нові пакети медичних послуг за договором з НСЗУ у 2021 році:

Вакцинація від гострої распіраторної хворобиCovid-19, спричиненою коронавірусом sars-cov2
  • 1-а міська поліклініка м. Львова;
  • Львівська 1-А міська клінічна лікарня імені Князя Лева;
  • 3-я міська клінічна лікарня м. Львова;
  • 4-а міська клінічна лікарня м. Львова;
  • 5-а міська клінічна лікарня м. Львова;
  • 6-а міська клінічна лікарня м. Львова;
  • Львівський обласний клінічний діагностичний центр;
  • 2-а міська поліклініка м. Львова;
  • 3-я міська поліклініка м. Львова;
  • 5-а міська клінічна поліклініка м. Львова;
  • 4-а міська поліклініка м. Львова;
  • Львівський обласний спеціалізований центр радіаційного захисту населення.
Ведення вагітності в амбулаторних умовах:
  • 1-а міська поліклініка м. Львова;
  • Пологовий клінічний будинок №1 м. Львова;
  • Львівська 1-А міська клінічна лікарня імені Князя Лева;
  • Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова;
  • 3-я міська клінічна лікарня м. Львова;
  • 4-а міська клінічна лікарня м. Львова;
  • 5-а міська клінічна лікарня м. Львова;
  • Львівська обласна клінічна лікарня;
  • Десята міська лікарня м. Львова;
  • Львівський обласний клінічний перинатальний центр;
  • 2-а міська поліклініка м. Львова;
  • 3-я міська поліклініка м. Львова;
  • 5-а міська клінічна поліклініка м. Львова;
  • 4-а міська клінічна поліклініка м. Львова.
Лікування пацієнтів методом перитонеального діалізу в амбулаторних умовах
  • Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова;
  • 5-а міська клінічна лікарня м. Львова;
  • Львівська обласна клінічна лікарня;
  • Західноукраїнський спеціалізований дитячий медичний центр;
  • Товариство з обмеженою відповідальністю «Нефроцентр».
Супровід та лікування дорослих та дітей, хворих на туберкульоз на первинному рівні медичної допомоги
  • Львівська 1-А міська клінічна лікарня імені Князя Лева;
  • 4-а міська клінічна лікарня м. Львова;
  • 5-а міська клінічна лікарня м. Львова;
  • 6-а міська клінічна лікарня м. Львова;
  • 3-я міська поліклініка м. Львова.
Діагностика, лікування та супровід пацієнтів з гематологічними захворюваннями (або підозрою на відповідні захворювання) у дорослих та дітей в амбулаторних та стаціонарних умовах
  • 5-а міська клінічна лікарня;
  • Західноукраїнський спеціалізований дитячий медичний центр.
Стоматологічна допомога дорослим та дітям
  • 1-а міська клінічна лікарня імені князя Лева;
  • Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова;
  • 4-а міська клінічна лікарня м. Львова;
  • 5-а міська клінічна лікарня м. Львова
  • Львівська обласна дитяча клінічна лікарня Охматдит;
  • Львівська обласна психіатрична лікарня;
  • Центр спортивної медицини і реабілітації;
  • Міська дитячна клінічна лікарня м. Львова.
Психіатрична допомога
  • Львівський обласний клінічний психоневрологічний диспансер;
  • Львівська обласна психіатрична лікарня;
  • Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень;
  • Львівський регіоальний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр;
  • Західноукраїнський спеціалізований дитячий медичний центр;
  • Львівський обласний центр громадського здоров' я.
Повний перелік пакетів послуг, які безоплатно надають комунальні лікарні м. Львова за договорами з НСЗУ можна подивитись тут.

Окрім впровадження державної Програми медичних гарантій-2021, найближчим часом у Львові внесуть зміни й до міської системи охорони здоров'я. Зараз в управлінні охорони здоров'я Львівської міської ради розробляють нову медичну стратегію Львова, відповідно до якої планують створити три Територіальні медичні об’єднання (ТМО).

За словами членкині комісії Охорони здоров'я та соціального захисту ЛМР Оксани Маруняк, у міськраді бояться, що якщо НСЗУ виділятиме менше грошей на львівські медзаклади, вони можуть не вижити. Створення таких об'єднань, таким чином, допоможе ці медустанови зберегти. Та чи вплине це позитивно на отримання пакетів від НСЗУ і як саме такі об'єднання зможуть збільшити фінансування лікарень – наразі незрозуміло.

«Зараз у мерії нам говорять, що потрібно приєднувати медзаклади один до іншого, бо фінансування з НСЗУ буде зменшуватись, і деякі з них не виживуть...  ТМО - це одна юридична особа, один великий керівник. Тобто це буде централізація коштів від НСЗУ на цю юридичну особу, але яким чином коштів має стати більше, чіткого розуміння у депутатів поки немає... Як саме відобразиться отримання пакетів від НСЗУ, якщо у Львові зроблять Територіальні медичні об'єднання, - теж поки незрозуміло. Бо вже частково фінансування від НСЗУ для лікарень є. Але ТМО – це потреба для всіх сімейних лікарів переукласти тисячі угод з пацієнтами, а швидко зробити це не вдастся.», –  зазначає вона.

Оксана Маруняк додає, що з реалізацією цієї стратегії особливо гостро постала проблема з лікарями, які працюють за вузькою спеціалізацією. Яким чином вони працюватимуть в об'єднаннях лікарень – поки що не вирішено.

«Під питанням, що буде із вузькопрофільними лікарями з 3-ї лікарні, наприклад. Лікарню хочуть об'єднати із 1-им пологовим будинком, але в цій лікарні є ендокринологи, окулісти та інші медики, які надають послуги не лише породіллям», - каже вона.

Хто виділяє кошти на обладнання у медустановах міста?

За словами Валерія Веремчука, в основному, обладнання до лікарень міста закуповується за рахунок бюджету міста. Та є винятки, коли й держава виділяє гроші на розвиток медицини у Львові.

"У 8-му міську клінічну лікарню за рахунок державного бюджету Міністерство охорони здоров'я має  закупити ангіограф (сучасне та ефективне обладнання, за допомогою якого лікарі визначають, де саме у судинах порушений кровообіг. - Ред) . Під цей ангіограф місто вже зробило капітальний ремонт приміщення, тож чекаємо, коли відбудеться ця закупівля і сам апарат прибуде до лікарні. А ось, до прикладу, в лікарню Швидкої медичної допомоги вже прибув комп'ютерний томограф, тому, все ж таки, дещо фінансується і з держави, але загалом, якщо говорити про закупівлі обладнання, то основне навантаження йде на місто", – зазначає він.

Голова комісії охорони здоров'я та соціального захисту міськради додає, що в минулому році у 5-й міській клінічній лікарні купили новий рентген-апарат та новий мамограф. Їх медзаклад закупив за зароблені кошти від НСЗУ.

«Хоч за закупівлю обладнання більше відповідає місто, можна відзначити, що, наприклад,  минулого року 5-а міська клінічна лікарня закупила рентген-апарат та мамограф. Це обладнання абсолютно нове і має відмінну якість. Закупляли якраз за кошти, які ця лікарня отримала за роботу від НСЗУ. Тобто, завдяки заощадженим коштам, які лікарня заробила від цієї програми», – каже він.

На його думку, це в інтересах медзакладів – збільшувати кількість послуг, оскільки це впливає як на їхній загальний розвиток, так і на заробітні плати лікарів та закупівлю ліків.

«Сьогодні, головні лікарі націлені на те, щоб збільшувати послуги, які їм надаються від НСЗУ, бо кожен пакет їм оплачують з держави, тому, у багатьох лікарнях справді значно збільшили кількість послуг, які надаються. Це робиться як для того, щоб збільшувати дохід та належно виплачувати зарплату працівникам, так і для того, щоб закуповувати дійсно якісні медикаменти і розвиватися в правильному напрямку», – підкреслює він.

Програма медичних гарантій: по той бік медалі

У трансформації сфери охорони здоров'я та реалізації оновленої Програми медичних гарантій у Львові є й інша сторона медалі.

Зокрема, у квітні 2021 року лікарі почали скаржитися на те, що їм не виплачують заробітні плати. Більшою мірою, це стосувалося саме тих фахівців, які надають вторинну медичну допомогу.

За словами голови комісії охорони здоров'я та соціального захисту ЛМР Валерія Веремчука, два місяці лікарі львівських медзакладів фактично працювали собі у збиток, оскільки НСЗУ не виплатила їм заробітні плати за квітень-травень місяць.

«Збій міг статися через те, що Степанов запізно підготував певні постанови, що й затягнуло час. Також говорять і про його конфлікт з міністром фінансів, що зовсім не на руку фінансуванню охорони здоров’я», – написав він раніше на своїй сторінці у фейсбуці.

У коментарі «Вголосу» він підтвердив, що така ситуація справді мала місце у багатьох лікарнях міста. Станом на сьогодні, зазначає Валерій Веремчук, більшість лікарів таки отримали зарплати за квітень, однак вони все одно були значно меншими аніж ті, що були раніше.

«Зараз НСЗУ змінює систему нарахування цих коштів, але головні лікарі справді скаржаться, що кожну копійку (навіть зароблену) їм необхідно вибивати в НСЗУ, тобто певні труднощі справді є, хоча, принаймні ті кошти за квітень надійшли. Як я розумію, деякі медзаклади лише на етапі погодження травневих надходжень, деякі з них вже отримали й травнені кошти, але не всі. Принаймні, ще два дні тому за травень повного розрахунку не було», –зазначив він.

Валерій Веремчук додав, що це не єдина проблема, яка є сьогодні. Змінювати потрібно й якість ліків, які закуповуються для лікарень.

«Не завжди найдешевше – найвигідніше. А саме цим, схоже, інколи й керуються в кабінетах. Найнижча ціна не означає найефективніше лікування, а саме на нього ми орієнтуємося. Тому треба вносити зміни і тут, щоб акцент ставили на якісні ліки, а не просто найдешевші», – підкреслив він.

Анастасія Сорока для ІА «Вголос»

 

ІА "Вголос": НОВИНИ

Всі свіжі новини на нашому Telegram-каналі Приєднуйся!