Кажуть, що зимовий період – чи не найскладніший для безпритульних тварин. Без їжі і теплого укриття вони часто замерзають, тож у цю пору без людської підтримки їм просто не обійтись. Дехто проходить повз, втім, на щастя, є й безліч людей з добрим серцем, які роблять усе можливе, аби хоч якось покращити їм життя.

Про те, як допомогти братам нашим меншим перезимувати найхолоднішу пору року, – читайте у матеріалі ІА «Вголос». 

Можливість допомагати чотирилапим є у всіх. Головне – бажання

Мешканка Івано-Франківська Світлана займається волонтерством вже близько дванадцяти років. Якось її донька принесла додому викинуте щеня. Відтоді жінка зрозуміла: просто думати про біль та страждання тих, кого залишили напризволяще, – недостатньо. Треба якось діяти.

З того часу уся її родина допомагає братам нашим меншим, які через нелегку долю залишились чи народились на вулиці. За змогою, подружжя возить у притулок корм, теплий одяг і ковдри, допомагає з оплатою на лікування хворих тваринок. 

Жінка розповідає, що навіть напередодні свого вінчання просила гостей, аби ті замість подарунків придбали корми для безпритульних тварин. 

«Важко злічити кількість собак і котів, яким ми допомогли і прилаштували. На утриманні зараз близько 20 тваринок, з них 7 живе в мене вдома, 4 – в доньки. 4 цуцики – на платних перетримках. По дорозі дім-робота мене чекають ще від 4 до 8 собак і котів, тому завжди ношу з собою їжу чи з дому, чи з роботи», – ділиться волонтерка.

Деяких чотирилапих жінка забирає до себе на прилаштування, однак, як-то кажуть, усім не допоможеш. Якщо можливості прилаштувати тваринку вдома немає, намагається облаштувати їм хоч якесь тепле та безпечне місце на вулиці або ж шукає для них добрих господарів.

А ось у притулок таких чотирилапих ніколи не віддала б. Каже, що наші притулки – це жива тюрма, у якій немає належних умов. Утім допомагати безпритульним тваринам може кожен. Головне – бажання.

«Можливість допомагати чотирилапим є у всіх. Що перешкоджає мешканцям будинку, до прикладу, поставити теплу будку у дворі, стерилізувати, вакцинувати і допомагати? Мабуть, немилосердя, жорстокість та недостатнє виховання в школі і вдома щодо поводження з безпритульними тваринами», – каже вона. 

Крім того, волонтерка підкреслює, що наразі в Україні немає відповідної законодавчої бази для врегулювання проблеми безпритульних тварин. У школах, сім'ях та медіа практично не проводять роз'яснювальної роботи щодо цього. Бездіяльними є й місцеві органи влади та правоохоронці. І в цьому найбільша проблема.

«Що більше висвітлювати цю проблему, то більше шансів виховати достойних членів суспільства, які співіснуватимуть зі всіма істотами живої природи. Крім того, потребує покращення і робота місцевих органів влади, які можуть співпрацювати з державними ветеринарними клініками щодо стерилізації безпритульних тварин, оскільки приватні клініки ставлять надто високі ціни за послуги. Дії правоохоронців недостатньо кваліфіковані – з цим стикнулась, коли сусід вбив свого собаку, бо він йому набрид. Непрофесіоналізм працівників поліції робить безкарними дії таких живодерів», – підкреслює вона. 

Як можна пройти повз чотирилапих, залишених напризволяще?

Львів'янка та засновниця ГО «ЕКО-ПРОГРЕС» Устина активно допомагає пухнастим ще з 2009 року. Втім рятувати тваринок почала ще з раннього дитинства. Якось у віці шести років вона таємно від батьків принесла додому маленьке кошеня.

Як розповідає жінка, спочатку навіть довелось ховати його в шафі. Вдома вже був песик, тож про нового пухнастого друга всі дізналися дуже швидко. Та, на щастя, батьки поставилися до її вчинку з розумінням: тваринку вилікували від лишаїв та з радістю вирішили залишити вдома. 

З того часу жінка безперервно турбується про братів наших менших. Каже, що інколи їй навіть страшно виходити з дому – не може пройти повз чотирилапих, залишених напризволяще. 

«Востаннє принела додому котика Стефка, тепер його знають усі, бо він ходить зі мною на брифінги з 2017-го року. Я його побачила взимку, він сидів у мене під під'їздом і мерзнув. Навіть не намагалась його прилаштувати, бо побачила, що він дуже хоче жити в нас вдома. Так і залишився», – розповідає Устина. 

Деяких вдалось й прилаштувати в добрі руки. П'ять років тому жінка побачила на заводі маленьке цуценя. Це була зима, воно замерзало та мало багато лишаїв. Жінка забрала тваринку, повезла її до лікаря, а згодом – віднайшла їй гарну сім'ю. 

«Прилаштовую через соцмережі, спільноти собачників та кошатників. Мої друзі та знайомі мають тварин, вже й нема кому з них прилаштовувати. Тому уважно обираю господарів серед незнайомців, спілкуюсь перед прилаштуванням, щоб тваринки потрапили лише в добрі руки», – каже львів'янка. 

Часом знайти безпритульній тваринці дім дуже складно. Якщо немає змоги прихистити її у себе, потрібно звертатись до когось за перетримкою. Є люди, які беруть на перетримку безкоштовно, але не завжди у них є місце.

Інша проблема, з якою часто стикаються волонтери, – у Львові немає притулку, куди завжди можна було б віддати таких чотирилапих. 

«В нас є притулок Юрія Микитюка, є «Милосердя» в Брюховичах. Але цього недостатньо. Влітку ми організовували різні мітинги і просили, аби нарешті збудували притулок у Львові. На це ще в 2012 році були виділені кошти. Притулку досі немає, нам кажуть, що це не на часі. Але притулок реально необхідний. Волонтери самі потребують допомоги, тому що в них в квартирах вже і є притулки. Люди утримують по 20-50 котів. Хтось має 5 собак, хтось 20. Завжди потрібні корми, сухі, мокрі, лежанки, гельмінтні та інші препарати», –  зазначає волонтерка. 

Як сказав колись Ганді: "Велич і моральний прогрес нації можна виміряти тим, як ця нація ставиться до тварин”. На думку жінки, ці слова українцям слід взяти до уваги. Можливо, тоді вуличних чотирилапих буде значно менше.

 

Зима для безпритульних тварин – ціле випробування

Особливої людської турботи безпритульні тварини потребують взимку. За словами волонтерів, саме в цю пору гине чи не найбільша кількість вуличних собак і котів. Зима для них – справжнє випробування.

Собаки, до прикладу, у цю пору не мають де сховатися від холоду та постійно мігрують. Якщо ж безпритульний песик живе поблизу вашого дому, можна, до прикладу, спробувати навести комунікацію з сусідами та домовитись, аби у спеціально відведеному місці для нього облаштувати тепле укриття. 

«Якщо ви бачите собачку, яка не має де сховатись, що поїсти, обов’язково нагодуйте її, впустіть в під’їзд, при можливісті заберіть додому. Взагалі закликаю всіх: і кафе, і ресторани, і магазини впускати тварин до себе і підгодовувати. Робіть гарні фото і піарте тварин в соцмережах», – додає волонтерка.

Простягати руку допомоги взимку треба не лише собачкам, а й котикам, що живуть просто неба. Втім завжди є не просто байдужі, а й жорстокі люди, які цьому перешкоджають. Як правило, вони «воюють» як з тваринами, так і з людьми, які їх годують.

«Тварини замерзають від людської байдужості! Котики, до прикладу, у Львові захищені ухвалою №3714, згідно з якою вони можуть сховатись у підвалах. Утім й тут є проблема: є дуже багато черствих людей, які перешкоджають їм у цьому та навмисно забивають підвальні віконця. Часто люди й просто проходять повз. Але, якби вони дали тій тваринці якусь їжу, забезпечили її теплом, то вже б хоч якось її врятували», –  каже вона.

Увагу слід приділити в холодну пору й харчуванню безпритульних тварин. До прикладу, якщо ви хочете підгодувати котика взимку, рекомендовано використовувати лише сухий корм. Мокрий корм у мінусову температуру може замерзнути. 

 

Як розпізнати у тварини перші ознаки обмороження?

За словами волонтерки, перші ознаки переохолодження у собаки – тремтіння і озноб. Передусім людям, які стали свідками обмороження будь-якої тваринки (зокрема і пернатих, які взимку теж потребують їжі – крихт, насіння), потрібно одразу надати їй першу допомогу.

Спочатку потерпілого «хвостика» слід закутати теплою ковдрою. Також, як стверджує жінка, добре допоможе й розтирання. Утім важливо, що розтирати слід лише ті ділянки, які не уражені. Після цього тваринку слід обов'язково відвезти до ветеринара. 

 

ІА "Вголос": НОВИНИ