Більшість українських політологів критикують пропозицію Президента підвищити виборчий прохідний бар'єр для партій і блоків.

Про це свідчать результати опитування політологів Центром досліджень політичних цінностей.

Так, на запитання: "Чи потрібно змінювати закон про вибори й підвищувати прохідний бар‘єр для партій?" керівник соціологічної служби "Український барометр" Віктор Небоженко сказав: “Звичайно ж, на День Незалежності Президент як глава держави міг торкнутися серйозніших проблем, наприклад, політичної реформи, а не такого кон'юнктурного питання, як прохідні ний бар'єр партій. Поза всяким сумнівом, відчувається простий арифметичний розрахунок з боку Президента: якщо "Батьківщина" і "Наша Україна" найрейтинговішими партіями, легко проходять п'ятивідсотковий і навіть семи відсотковий бар'єр, то 80% учасників виборчих перегонів, природно, не пройдуть такий високий бар'єр. Відповідно, приз двом провідним партіям буде неймовірний високим. У принципі, так формуються багаторічні політичні монополії. Навряд чи, парламент, більшості депутатів якого не вистачить місця в "Нашій Україні" і "Батьківщині", зважиться на такий експеримент, бо в зоні ризику тоді виявляються і партія Мороза (СПУ ), і партія Литвина (Народна партія), і комуністи, і соціал-демократи, коротше кажучи – практично половина нинішніх партій”.

На думку Олеся Донія, голови Центру досліджень політичних цінностей, „пропозиція Президента з підвищення прохідного бар'єру для партій свідчить про те, що Україна знову сповзає на згубний шлях утворення авторитарного режиму”.

Доній вважає, що “влада хоче остаточно додавити опозицію й шукає для цього різні варіанти. Такий шлях нещодавно пройшла Росія, яка підвищила прохідний бар'єр для виборів у Держдуму й позбулася опозиції у вигляді "Яблука" та СПС, що, в свою чергу, сприяло закріпленню авторитарних тенденцій у російській політиці”.

“Україна засвідчує, що при всій своїй проєвропейській риториці влада насправді діє в дусі візантійства. Так, всупереч передвиборчим обіцянкам досі опозиції не передані парламентські комітети (свободи слова та бюджетний). Тепер для обмеження представництва опозиції ще готується збільшення прохідного бар'єру. Влада заради особистої вигоди (і всупереч інтересам держави) готова порушити всі попередні компромісні угоди (серед яких і був тривідсотковий бар'єр)”, - наголошує експерт.

Водночас, директор Європейського інституту інтеграцій та розвитку Дмитро Видрін нагадує, що він „був прихильником високого прохідного бар'єру і вважав, що 5 і навіть 7% - це нормальний прохідний бар'єр, оскільки він сприятиме укрупненню партій і блокуванню "карликів" в більш-менш дієздатні системи”.

За його словами, “теоретично я прихильник високого бар'єру, але практично я вважаю, що це не можна реалізувати, оскільки у відсоткові ставки бар'єрів вставлений великий пакет договореностей”. На думку Видріна, “якщо потягнути за цю невелику ниточку, то може обірватися весь канат пакету домовленостей про взаємну підтримку політичних сил, що входять сьогодні в політичну більшість. Тому я б не став смикати за цю ниточку – це дуже небезпечно для владної коаліції”.

Директор Центру політичних досліджень і конфліктології Михайло Погребінський вважає, що підвищення прохідного бар'єру для партій і блоків на парламентські вибори не сприятиме розвитку демократії в Україні. На його думку, „взагалі система з високими бар‘єрами нормальна тоді, коли є достатньо структуроване суспільство, і вже є політичні сили з визначеною ідеологією, які можуть претендувати на великий шматок електорального пирога. А в умовах, коли зараз тільки визначається суспільство, тим більше після "помаранчевої революції", коли був скинутий колишній режим спільними зусиллями політичних сил дуже різного спрямування і йде процес визначення, хто який має політичний проект майбутнього України, ми можемо впевнено сказати, що немає достатньої структурованості українського суспільства, тому збільшення бар‘єру фактично призведе до штучного обмеження представництва різних точок зору, різних проектів майбутнього в майбутньому парламенті”. “Я вважаю, що це контрпродуктивно для розвитку демократії в країні”, - підкреслив Погребінський.

У свою чергу голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко висловлює думку, що „збільшення бар'єру на сьогодні є недоцільним і недоречним”. Він аргументує свою позицію тим, що “лише приблизно два місяці тому виборчий закон було ухвалено в новій редакції. І саме під час розгляду цього питання у Верховній Раді було досягнуто компромісного рішення: виборчий бар'єр не будуть підвищувати в обмін на внесення тих коректив у виборче законодавство, які були пов'язані з негативним досвідом минулої виборчої кампанії – на виборах Президента України”.

Також Фесенко припускає, що “деякі люди в оточенні Президента, можливо, з керівництва партії "Наша Україна", таким чином намагаються натиснути на своїх колишніх союзників із націонал-демократичних партій, щоб примусити їх усе ж таки увійти в коаліцію з "Нашою Україною" чи до складу цієї нової партії”.

Експерт вважає, що “вплинути на структуризацію складу Верховної Ради може лише суттєве підвищення виборчого бар'єру – не менш, ніж до семи, а то й до десяти відсотків. Якщо він буде збільшений до 4 – 5 %, ніякого суттєвого впливу на структуризацію майбутнього складу Верховної Ради не буде, фактично структура залишиться тією ж самою. Тобто нема різниці між 3-, 4- і 5-відсотковим бар'єром у нинішніх політичних умовах, тому що є фаворити, які долають і п'ятивідсотковий бар'єр, а інші політичні партії не дотягують навіть до тривідсоткового”.

На думку директора Інституту глобальних стратегій Вадима Карасьова, при зміні прохідного виборчого бар'єру потрібно “враховувати, а чи не призведе його підвищення до того, що в парламент потраплять лише окремі політичні сили, які будуть представляти інтереси лише окремих регіонів. Враховуючи соціальну й політичну неоднорідність України, враховуючи те, що зараз потрібно робити акцент все ж таки на представництві інтересів різних верств, і те, що Україна тільки зробила крок до пропорційного виборчого закону і відійти від диспропорційності мажоритарних виборів, то суттєве збільшення прохідного бар‘єру фактично знівелює всі зусилля, які були направлені на те, щоб підвищити представницький характер парламенту і пропорційність вибору українського виборця”.

Директор Українського відділення Міжнародного інституту гуманітарно-політичних досліджень Володимир Маленкович нагадує, що „Ющенко це робить некоректно, тому що його фракція вже неодноразово заявляла, що закон про вибори депутатів, коли він ще був у вигляді законопроекту, не передбачатиме підвищення бар'єру. Це саме його фракція неодноразово заявляла, Ключковський виступав, заявляючи, що цю тему чіпати не будуть. І раптом ні з того, ні з цього Президент заявляє про необхідність це робити, – по суті, він спростовує заяви своїх соратників, що некоректно, м'яко кажучи”.

На його думку, “на сьогодні до цих виборів так чинити не можна. Оскільки це може призвести до дуже серйозних наслідків – виникненню у нас в країні, по суті, однопартійної системи, тому що дуже високий бар'єр, – скажімо, 10% – можуть пройти 2-3 структури і велика частина партій і їх виборців залишиться за бортом.

УНІАН


ІА "Вголос": НОВИНИ