[media=28374,28375,28376,28377,28378,28379,28380,28381,28382,28383,28384,28385,28386,28388,28390,28392,28393,28396] 

До Львова прискакали рамки акції "Львівщина очима редакторів". Редактори українських обласних газет, з великою радістю завітали до славного міста Лева, щоб зустрітись в благословенних стінах облради, освячених присутністю Всевишнього, з Його намісниками на 2-му та 3-му поверхах – Петром Олійником та Мирославом Сеником на показушній та рожево-пазітівній прес-конференції.

Як і завжди, чудесна та світла аура Львівської облради сприяє запізненню високоповажних гостей і мешканців Львова на 30 хвилин. Радісні та безтурботні журналісти, як і завжди, нікуди не рипаються, навіть і не підіймають питання про предвічні запізнення. Олійник і Сеник – навіть не вибачаються, для них півгодини – немов тисяча років, а тисяча років – немов півгодини.

А Господь ЛОДА, ЛОР та ЛМР наказав довготерпіти. От і довготерплять журналісти, окрилені всюдиприсутньою, але непомітною, для досвідченого ока, свободою слова.

У царстві львівської влади все має бути гладенько, відполіровано та вилизано. Кавуська та подарунки дорогим гостям на незабутній спомин про розчепірену батярську шляхетність галицького П'ємонту. Тільки у Львові. only.

Перші хвилин 10 у Олійника заплутується язик, його артикуляція долає постійні диявольські спокуси на своєму шляху до вух редакторів та присутніх журналістів. Це наслідок, тривалої обітниці мовчання, яку на себе наклав Петро Михайлович, в знак сатисфакції Господу Богу за усі свої гріхи, мислимі і немислимі, смертельні та несмертельні, складненькі та простенькі.

Тому у нього проблеми з мовою. Він має ще одну причину такому заплітанню. Він тільки приїхав з батьківщини нашого юродивого стовпника Віктора Януковича, і паетаму, он очень харашо гаваріт па русскі. Це якесь містичне співпадіння у тяжкому творчому шляху Петра Михайловича – він проходив практику на одній з шахт богомвідзначеного міста Єнакієво. Це диво! Це чудо! Незвідані шляхи Господні!

Свою катавасію Олійник починає з коротенького, з точки зору вічності, екскурсу в історію, географію і демографію, помазаного йому регіону. У нього все гаразд, у нього все – окей, гімнастика – еврідей, гімнастика – еврінайт. Комар носа не підточить і верблюди не пройдуть у вушко голки.

У всьому винні попередники. У всьому-всьому-і-превсьому винні попередні правителі регіону, який тече молоком і медом. Саме їх смертні гріхи, а саме, гордість, захланність, розпуста, заздрість, надмірність в хавці та питті, гнів та лінощі присунули до землі обітованої, до Нового Єрусалиму та п'ємонтської області усю проблематику єгипетських кар та інвестували в регіон вавилонську інфляцію з 666 відсотками річних. Тому ми маємо такі об'єми в таких об'ємах.

Правду, тільки правду, і нічого крім правди – говорить блаженний муж, що за радою нечестивих не ходить і не сидить на дорозі грішних. Олійник впевнений, що за ним прийдуть розумніші, сильніші та гарніші і зроблять свою остаточну справу у розбудові громадянського суспільства та демократії в Україні та реконструкції будинків доадамівського періоду у Львові.

Його справа, справа Олійника – не ходити на ліво, і не нашкодити. Певні структури його дискурсу наближають його до дзен-буддизму, але затяті адепти зороастризму вбачають у ньому апологета нерівнодихаючого гламуру. Але ж, тільки наставник дзену міг сказати такий довершений у своєму глибокозадумному і просвітленому дао коан – Рокеро було розстріляно з кулеметних черг.

Свято закінчилось і софіти погасли. Петро Олійник нанюхавшись саронських троянд та долинних лілей, спускається з 7-го неба на грішну землю.

Хоча Петро Михайлович і прирівнює зубки львівської преси до отари овець пообстриганих, що з купелю вийшли, що котять близнята і між ними немає неплідної, а губки львівської преси до кармазинової нитки, частинок гранатового яблука, все ж таки є у часовимірі львівських ЗМІ 2-ва сайтика і декілька малотиражок, які ллють на його божественну карусель несвячену водичку.

А так – всьо путьом. Ще б тільки золоті руки Віктора Федоровича левітували б на Львівщину десяток мільйонів бабла і того вистачило б, і до Судного дня. А з Господом, ім'я Якого, Петро Михайлович виголосив у повітря разів 7, Петро Михайлович Олійник домовиться, без базара.

Мирослав Сеник також, щось на прес-конференції говорив, але в етер пливло, та в статтю не попало.

Торжественно-гламурна показуха з нагоди приїзду очей редакторів до Львова оголошується закритою.

ІА "Вголос": НОВИНИ