Минулої неділі в Києві відбувся VII з'їзд ПРП, який прийняв безпрецедентне рішення про перейменування в партію «Наша Україна». Таким чином, одна з партій-засновниць найрейтинговішого політоб'єднання заявила про монополію на бренд, який досі був уособленням національно-патріотичних сил України. Полігамні соратники ПРП на цю подію відреагували стримано, назвавши її передчасною. І їх можна зрозуміти, адже будь-яка критика на адресу новоявленої партії є каменем в «город» Ющенка. Своїми думками про нову ситуацію в політичному середовищі країни напередодні президентських виборів ділиться депутат обласної ради, голова профільної комісії Ірина Рекуш.
Пані Ірино, от і сталося те, про що ви давно попереджали, — ПРП зникла з політичної арени.
Так, саме цього я боялася і майже рік боролася з керівництвом ПРП, яке відкрито готувалося «здати» її олігархам з оточення Ющенка. Цинічне й нахабне перейменування партії я розцінюю як «блискучий політпроект панів Пинзеника і Гриніва, які в такий спосіб отримали у власне розпорядження політоб'єднання, яке має підтримку 23 відсотків українців. Я неодноразово наголошувала, що єдину партію треба створювати з представників національно-патріотичних сил і лише після президентських виборів Своїми діями керівництво ПРП не тільки спровокувало розвал блоку »НУ«, а й завдає великої шкоди перемозі Віктора Ющенка. Бо замість того, аби прихилити до себе виборців, ініціатори перейменування розпочали боротьбу за самого Ющенка. Тепер я розумію, чому Пинзеник так підступно розправився зі мною. Він усвідомлював, що на з'їзді я виступатиму проти знищення ПРП, і все зробив, щоб руками Руху та Івана Стойка прибрати мене з партії та блоку »НУ".
Але ж з'їзд одноголосно підтримав курс на перейменування партії...
Тому що цей фарс було подано як політичну необхідність, мовляв, усі лише закликають до об'єднання, а ПРП робить перший конкретний крок. У мене не має сумніву, цей проект переслідує лише одну мету — руйнування національно-патріотичного середовища і створення партії неоліберального типу.
Щось не віриться, що все це робиться без відома Віктора Ющенка.
Мені важко судити, чи знав про ці політтрансформації Ющенко, але з перейменуванням ПРП вийшло так, що всі національно-патріотичні сили більше до «НУ» не мають жодного стосунку. Тепер стає зрозуміло, що першу скрипку в партії «НУ» гратимуть олігархи типу Жванії чи Мартиненка, для яких вона стане зручною політичною ширмою, а що буде із засновниками блоку, невідомо. Життя покаже, чи буде це плюсом, чи мінусом для Ющенка, однак навіщо було Рекуш чи Тараса Чорновола робити ворогами блоку "НУ”, коли ми давно попереджали про небезпечні тенденції в оточенні Ющенка? Партійний актив ПРП давно хвилювало, що її керівництво, на відміну від Юрія Костенка чи Бориса Тарасюка не працює на розбудову та зміцнення своїх структур, не проявляє політичних амбіцій Воно просто готувалося до захоплення популярного бренду.
Давно відомо, політика — брудна справа...
На імідж «НУ» працювало багато потужних партій і просторікування про те, що всі вони використали Ющенка для входження в парламент, не відповідає істині. На перемогу блоку працювало чимало регіональних структур, які агітували за «НУ», контролювали хід виборів. А тепер їм нахабно продемонстрували брудну політику, бо у найвідповідальніший момент почали руйнувати блок з середини. Сьогодні ще складно говорити про те, маємо справу з провокацією чи технологічно сфабрикованим політпроектом, і як він вплине на шанси Ющенка в президентській гонці, однак морально-етична відповідальність тих, хто його запустив, очевидна. Усі противники блоку не могли придумати нічого страшнішого, як це зробила верхівка ПРП. Зараз всі фундатори блоку опинились біля розбитого корита і змушені займатись порятунком власного політичного обличчя, бо бренд «НУ» зафрахтувала купка людей.
А де ж був актив ПРП, такі безкомпромісні бійці, як ви?
Гору взяло бажання панів Пинзеника та Гриніва забезпечити собі контроль за формуванням партійного списку на майбутніх парламентських виборах. Змінюючи партійну вивіску, вони переслідували власні корисливі інтереси і тому відкрито пішли на приватизацію парти. Про це я також давно попереджала партійний актив ПРП, але сталося те, що сталося.
Думаю, не в останню чергу тому, що на VII з'їзді партії зібрали немало «лівих» активістів. До їх числа можна віднести і делегацію від Тернопільщини. Наскільки мені відомо, під орудою нардепа Михайла Палянчича делегатів обирали не на обласній конференції, як регламентує статут, а на якомусь з'їзді членів Тернопільської обласної організації ПРП. На ньому, до речі, не було жодного керівника районної організації. Із 1700 членів партії зібрали усього 30, і то з числа тих, хто недавно вступив у партію. Вони не можуть вважатися легітимними представниками, а отже, ставлять під сумнів легітимність самого з'їзду партії.
Як сприймають рішення про ліквідацію ПРП самі партійці?
Якщо ПРП не потрібна лідерам, це не означає, що вона не потрібна іншим членам партії. На сьогоднішній момент уже сформована група колишніх партійців, готових працювати на відродження ПРП, створення її нового іміджу, не присвоюючи чужих заслуг. Я не думаю, що, присвоївши чужий бренд, Віктор Пинзеник зможе завадити колишнім однопартійцям відновити партію, якій вони присвятили багато років життя. Зараз ПРП має шанс відродитися з іншими лідерами, які хочуть працювати на благо України. Одномоментна перемога ініціаторів перейменування ПРП вже зараз виглядає пірровою перемогою, бо цим фактом вони вже зараз поставили під сумнів шанси Ющенка на президентських виборах.
ІА "Вголос": НОВИНИ