Будівництво сміттєпереробного заводу на вул. Пластовій переходить у плани для виконання з року в рік. Чи щось роблять щодо втілення цих планів у життя, розповіла громадська активістка Мар'яна Куц, яка мешкає неподалік від місця запланованого будівництва. За її словами, львівські чиновники вперто ігнорують як місцевих мешканців, так і депутатів міської ради, що звертаються з зауваженнями стосовно запланованого будівництва.
Про це вона заявила у прямому етері «Народного Толк-Шоу» на теканалі NTA.
«Із території, де має бути сміттєпереробний завод час від часу долинають звуки, які свідчать про те, що там таки щось роблять», – зазначила громадська активістка.
Причина неактивних дій, на її думку, в тому, що голова фракції «Європейської Солідарності» Петро Адамик при голосуванні за виділення коштів на будівництво вніс правку, відповідно до якої чиновники мають узгодити будівництво з громадою Знесіння і Кривчиць.
«Але з представниками громади чиновники не особливо хочуть спілкуватися, – каже Мар’яна Куц, – наприклад, директор ЛКП «Знесіння» навіть не бере слухавку, щоб комунікувати. А люди, які там живуть, повинні розуміти, що наявні об’єкти на цій території, не чинять загрози довкіллю. На жаль, не враховують не тільки думку громади, а й депутатського корпусу також не чують. Думаю, цей процес продовжиться і в наступному році. Ми неодноразово будемо повертатися до теми будівництва заводу, бо воно потребує постійного дофінансування».
Нагадаємо, як писав "Вголос", у 2016 році міська рада Львова заявила про намір за кошти Європейського банку реконструкції та розвитку побудувати у Львові сміттєпереробний завод. Очікувалося, що ЄБРР надасть 35 млн. євро, з яких 10 млн євро – безповоротна грантова допомога. Умови, за якими місто отримувало гранд, за оцінками фахівців, були вигідними: 20 млн євро та 6 відсотків річних, й 5 млн євро та 0,75 відсотка річних. За таких умов міський бюджет повинен буде віддавати щорічно по мільйону євро, аби погасити кредит.
Але варто зазначити, що 6 відсотків річних – це не стала величина, вона змінюється в залежності від кредитного рейтингу міста. Якщо рейтинг низький – то відсоток збільшується. Також Львів претендував на позику у 75 млн. євро від Європейського інвестиційного банку.
Поштовхом для виділення коштів, щоб Львів зміг розв'язати сміттєву проблему, стала трагедія на звалищі у Грибовичах 30 травня 2016 року, коли під завалами сміття загинуло четверо осіб – три рятувальники, які кілька днів гасили пожежу на звалищі, та місцевий працівник. Тіло останнього так і не знайшли.
Але тільки після такої трагедії міська влада оголосила про намір розв’язати питання з поводженням твердих побутових матеріалів у Львові: зайнятися сортуванням сміття, закрити та рекультивувати звалище у Грибовичах, побудувати новий сучасний полігон та сміттєпереробний завод або хоча б сміттєсортувальну станцію.
У червні 2018 року кошти нарешті надійшли. Пакет фінансування містить 13-річний кредит ЄБРР на суму 20 млн євро під гарантії міста, інвестиційний грант у розмірі до 10 млн євро від Східноєвропейського фонду енергоефективності та довкілля, а також пільговий кредит - 5 млн євро від Фонду чистих технологій.
Проте, станом на кінець 2021-го року, попори публічну обіцянку Андрія Садового збудувати завод до 2019-го року, його будівництво так і не розпочалось.
ІА "Вголос": НОВИНИ