Життя триває й світ змінюється, проте, як і 15 років тому, у Львові все так само гостро стоїть питання сміття. Водночас завод з перероблювання твердих побутових відходів, появу якого міський голова анонсував на 2019-й рік, й досі існує лише як елемент суспільних дискусій та джерело видатків. То чи з'явиться він фізично, і головне – коли саме?

Коли збудують “завод”? Чи запрацює він як ефективне комунальне підприємство та чи зробить прозорішою сферу вивезення сміття у Львові? Шукаючи відповіді на ці питання, редакція “Вголос” наштовхнулась на несподівану тезу – сміттєпереробного заводу у Львові не буде. Так це чи ні, спробували розібратись.

Завод "бендже, курва, зає…іщє"

Завжди гостра тема львівського сміття нещодавно знову стала вкрай актуальною після виходу розслідування проєкту Zмови про те, за яких умов у Львові обирали підрядника для будівництва сміттєпереробного заводу. 

Нагадаємо, що в жовтні минулого року за результатами тендера на реалізацію проєкту сміттєпереробного заводу переміг нідерландсько-литовський консорціум у складі компаній «Waste Treatment Technologies Netherlands B.V» та «Axis». Торік ці фірми вже виконали кілька спільних успішних і потужних проєктів у Великій Британії, Італії та Литві.

Тоді міський голова Львова Андрій Садовий заявив, що весь комплекс підготовчих робіт завершено і орієнтовно за 24 місяці завод буде збудовано. Минуло вже 12 місяців, проте станом на зараз роботи на майданчику на Пластовій не рухаються. Серед можливих причин – той факт, що в липні цього року змінився генеральний підрядник будівництва заводу. Ним стала польська компанія  Control Process S.A, яка програла тендер нідерландсько-литовському консорціуму в жовтні, адже запропонувала найвищу ціну з поміж інших компаній – 37 мільйонів євро. 

«І бендже, курва, зає…іщє» – такі пророчі слова вимовив у лютому цього року представник польської компанії Томаш Вятр під час неформальної зустрічі з тодішнім заступником міського голови Львова з фінансово-економічних питань Геннадієм Васьківим

Двоє чоловіків приязно спілкувались у одному з львівських кафе буквально через тиждень після того, як польська компанія  Control Process S.A програла перший тендер. І дійсно, для компанії пана Вятра кінцевий результат обрання генпідрядника будівництва заводу виявився безперечно «зає…іщє».

"Там що зроблено – майданчик, підведено світло, зроблені резервуари для органічних відходів, вони їх переробляють. В принципі ,більше нічого немає. Укладений контракт, щодо якого в мене питань дуже багато. Цим мають займатися спочатку правоохоронні органи, і вже після їхнього висновку варто продовжити або не продовжити таку співпрацю", – прокоментувала поточну ситуацію з будівництвом заводу очільниця бюджетної комісії ЛМР Наталія Шелестак

 

Голова фракції «Голос» у Львівській міській раді Віталій Троць заявив, що комунікація бізнесу та представників міста – це цілком нормальне явище. Водночас, за словами депутата, подібні розмови мали б відбуватись публічно у стінах ЛМР. 

"Щоб зайти будь-якому підприємству на такий тендер, йому треба отримати всі питання та відповіді. Те, що такі зустрічі проходили не в стінах ЛМР, це негатив. За моєю логікою, вони мали б бути в межах міської ради. Якщо це проводилось неофіційно", – говорить Віталій Троць. 


Проте для розуміння поточної ситуації з будівництвом сміттєпереробного заводу варто заглибитися в контекст. 

 

Вічна обіцянка вічного мера


Вперше розмови про сміттєпереробний завод розпочались ще 15 років тому. Тоді Андрій Садовий заявив, що "ніяких заводів ми будувати не будемо, бо для того, аби будувати заводи, слід одразу будувати й онкодиспансери для людей".

Втім, вже у 2016 році ситуація змусила міського голову змінити думку. 30 травня 2016 року у Львові сталася Грибовицька трагедія. Зайнявся велетенський сміттєвий полігон, куди десятиліттями звозили відходи зі  Львова та навколишніх громад. Під час її гасіння обвалилась частина сміттєзвалища. Тоді загинули четверо осіб.

 

 

Це було єдине у місті сміттєзвалище. А відтак Львів увійшов у «сміттєву кризу», адже інші області відмовлялись приймати львівське сміття. Вже 30 червня 2016 року Андрій Садовий під час сесії міської ради заявив, що у Львові буде сміттєпереробний завод.

«Треба почекати 3 роки, щоб ми могли приїхати і перерізати стрічку нового заводу. Якщо ми цього не зробимо, то гріш нам ціна і нема нам чого тут робити» – заявив міський голова під час сесії ЛМР 30 червня 2016 року.

У червні 2018 року кошти нарешті надійшли. Пакет фінансування містить  13-річний кредит ЄБРР на суму 20 млн євро під гарантії міста, інвестиційний грант у розмірі до 10 млн євро від Східноєвропейського фонду енергоефективності та довкілля, а також пільговий кредит – 5 млн євро від Фонду чистих технологій.

Схема погашення кредиту ЄБРР – двадцятьма рівними піврічними платежами з початком погашення після завершення пільгового періоду. Пільговий період – 3 роки з дати набуття чинності кредитного договору. Відомо, що сміттєпереробний завод мали побудувати на вул. Пластовій. Однак з того моменту пройшло вже п'ять років, а заводу ще досі немає.

Серед причин називають, зокрема, те, що польська  Control Process S.A, яка в дивний спосіб виграла тендер, досі не сплатила гарантійного банківського внеску, через що будівництво не може розпочатись, навіть попри те, що у вересні місто отримало дозвіл на будівництво. 

"Ми як депутати картинки собі скласти навколо цього заводу не можемо, адже нам кожен раз подають якусь перекручену інформацію. Мені не зрозуміла і заміна підрядника, і як підрядник надавав гарантії з порушенням всіх термінів. Я хочу, аби правоохоронці розібрались з цим", – говорить про цю ситуацію Наталія Шелестак. 

Цікаво, що нещодавно ЛКП «Зелене місто», яке відповідає за будівництво сміттєпереробного заводу, очолив Тарас Калужний. Він з 2013-го по 2016-й рік працював у тій же польській компанії Control Process S.A.

 

Кожен день затримки – це втрачені гроші для міста 

Зауважимо, що затягування будівництва заводу завдає відчутної шкоди львівському бюджету. Як повідомила Наталія Шелестак, із 25 млн грантових євро на три проєкти – будівництво сміттєпереробного заводу, рекультивацію полігону у селі Великі Грибовичі та діяльність міської компостувальної станції – місто вибрало поки що тільки 8,8 млн євро. За ці кошти проводять рекультивацію звалища та працює компостувальна станція. 

Проте пільговий період кредиту збіг, а більша частина коштів не вибрана, вже цього року з міського бюджету львів'яни сплатили 100 тис. євро за відсотком із кредиту. Таким чином, що довше затягуватиметься будівництво заводу, то більше коштів з міського бюджету буде втрачено на виплату кредиту. 

"Ми платимо гроші за резервування коштів, плюс робимо повернення за те, що ми вже вибрали.  Що довше ми затягуємо, то дорожче нам це обійдеться", – пояснює Шелестак. 

На незрозумілі затримки вказує також й інший член бюджетної комісії, лідер фракції «Голос» Віталій Троць.

"Як я розумію, ще ніхто не приступив до робіт, а пройшов вже, по суті, рік. Було багато зустрічей мешканців. В бюджеті гроші на завод були передбачені. В приватному секторі немає такого, що рік вибираємо підрядника і 3 роки робимо дозвіл, тому для мене це дивно", – говорить він.

Очільницю бюджетної комісії підтримав депутат Львівської міської ради Любомир Мельничук, заступник голови фракції ВО «Свобода». Як і його колеги, він зауважив небезпеку подальшого зростання кошторисів будівництва, що вже неодноразово відбувалось у Львові. Понад те, за словами Мельничука, є можливість, що з такими темпами обіцяний завод у Львові може просто не з'явитися, адже його вічне будівництво – це вічний доступ до коштів. 

 

"Ця тема – це підстава викачувати гроші – кредитні, бюджетні та інші. Насправді треба розуміти, що вся влада у Львові  сконцентрована в  руках міського голови, і лише так. Від нашого імені він та його команда ухвалюють всі рішення та тратять наші кошти.

 

Але достукатись до совісті є дуже важко, коли вони продумали розклад, який буде реалізуватись найближчі роки, отримали доступ, по суті ,до необмежених ресурсів, адже на сміття можна списати будь-яку суму, і вони це розуміють. Що довше епопея триватиме, то гірше нам і їм вигідніше", – говорить Мельничук 

Сміттєпереробного заводу у Львові не буде

Саме такого висновку дійшли чимало наших співрозмовників і назвали два основних факти, які підтверджують цю тезу. 

Перш за все, це факт того, що Львів будує не сміттєпереробний завод, а сміттєсортувальну станцію. Зокрема, цю інформацію у коментарі для редакції «Вголос» підтвердив член бюджетної комісії ЛМР Віталій Троць. 

Про особливості проєкту багатообіцяного «заводу» редакції «Вголос» розповіла громадська активістка Мар'янка Куц. Вона мешкає у мікрорайоні Кривчиці, неподалік якого і планують будувати «завод». 

"По-перше, технологія дійсно застаріла, в Європі такого не будують . Це технологія 90-их років. При цій технології завод має робити електроенерегію та теплову елегію, і це покриває його операційні витрати. Одне з занепокоєнь, що завод планово збитковий і буде повністю дотаційний з бюджету. Ще одне дотаційне ЛКП?" – обурюється жінка. 

Додамо, що чиновники міськради пропонували збудувати на території львівської ТЕЦ, за прикладом Вільнюса, завод, який би переробляв сміття у RDF-паливо, такі брикети, які потім можна було б продавати. Проте, як з’ясувалося, у Львові, та й Вільнюсі теж, немає споживачів цього RDF-палива. Зрештою, навіть у всій Україні нема жодного підприємства, яке б працювало на цьому паливі. Європі воно теж не потрібне. Воно потребує спеціальних пічок та технології спалювання. У Вільнюсі про це не подумали наперед, наштампували RDF-палива, яке потім не мали куди складувати, через що й припинили приймати сміття взагалі. 

"Ми не розуміємо, чому передбачається виготовлення РДФ палива, яке немає куди збувати. Бо або його возитимуть на полігон, або на переробку – а перероблювання – це далеко і дорого. Полігону ми наразі не маємо, і це питання не одного року. І за весь цей час куди дівати сміття?" – говорить Мар'яна Куц. 

Крім того, жінка наголосила про можливі екологічні наслідки для Кривчиць та Знесіння, втім, як і для всієї північної та східної частини Львова.

"Третій момент – вони хочуть спалювати на ТЕЦ (ТЕЦ Північна). Вони хотіли там будувати сміттєспалювальний район, але Мурованська ОТГ їм не дала. Без належних фільтрів це екологічна катастрофа. Але в законодавчих нормах не приписано, яким має бути рівень забруднення. Пункт моніторингу якості повітря на Пластовій – так влада на нього не зважає. Він часто не працює або показує дуже дивні цифри рівня забруднення", – говорить Мар'яна Куц. 

Ми звернулись по коментар також до адвоката Юрія Ломаги. Він є депутатом Львівської міськради від «Європейської Солідарності», а в його виборчий округ входить район, де планують будівництво сміттєсортувальної станції. Він заявив, що, як і його колеги, виступає проти обраного місця будівництва, адже свого часу міська влада мала змогу обрати кращу ділянку для заводу з-поміж тих, які пропонувала Львівська ОДА. 

Проте саму перспективу появи «заводу» Юрій Ломага оцінив вкрай критично. 

"Я скажу прямо: поки Андрій Садовий на посаді, забудьте за зміни. Сміттєпереробного заводу у Львові за цієї його каденції не буде" – підсумував Ломага. 

ІА "Вголос": НОВИНИ