Старе обличчя нової влади
Бюджетна ніч відкрила істинне обличчя «нової» влади. І суть її не сильно відрізняється від попередників. «Деякі цифри ще дописують і після ухвалення бюджету. Це ненормальна і корупційна практика. Останні чотири роки депутати теж голосували, не бачачи остаточного тексту бюджету. Минулого року перед голосування його бачило хіба що 5-10 депутатів», – розповідає «Вголосу» експерт ініціативи «Реанімаційний пакет реформ» Віктор Мазярчук.
Формально, одна з причин цієї екстремальної ночі – МВФ навіть не розглядатиме можливу допомогу для України, якщо бюджет не затвердять до кінця року. Водночас, чому засідання не перенесли на день-два, щоб голосувати «на свіжу голову» і вже після прочитання остаточного тексту, незрозуміло. Єдина реалістична причина, яка звучала в кулуарах, – багатьох владоможців уже очікували авіарейси на зимовий відпочинок.
«Хоча це ще велике питання, чи схвалить МВФ у такому вигляді бюджет. Його ще переглядатимуть, імовірно, вже в січні-лютому, тобто навіть не чекаючи закінчення першого кварталу», – прогнозує в коментарі «Вголосу» експерт «Міжнародного центру перспективних досліджень» Олександр Жолудь.
«Ухвалювати вночі – це неприпустимо для практики парламентської демократії. Не думаю, що сталося б щось особливе, якби бюджет ухвалили в січні, такі випадки в нас уже були. Тоді працює принцип 112% від бюджету минулого року. Тобто існують відповідні процедури в разі неухвалення бюджету», – додає Жолудь.
Жити «по-європейськи»
«Дивлячись на нинішній бюджетний процес, розумієш: щедрість не в тому, що щось дають, а в тому, що нічого не забирають», – написав хтось іронічно в соцмережах, спостерігаючи за довгим бюджетним процесом, який включав внесення змін до податкового законодавства.
«Щедрість» проявили до пенсіонерів та студентів, яким залишили безплатний і пільговий проїзд у громадському транспорті. Проте з червня пообіцяли таки скасувати пільги остаточно.
Порадували урядовці і власників малометражних квартир, які ніяк не могли второпати, чому повинні раптом платити податок за власне давно придбане чи отримане за вислугу років майно. «Це по-європейськи!» – пояснював той самий нардеп Геращенко необхідність запровадження податку на нерухомість. На що отримав від читачів його блогу риторичне: «А зарплата 1218 гривень – це по-європейськи?».
Податок на нерухомість таки ввели, але стосуватиметься він лише тих, хто має квартири з метражем понад 60 метрів, а будинків – більше ніж 120. І платитимуть його не з усієї площі, а лише з тих метрів, які перевищують ліміт у 60 та 120 метрів. Попередньо він становитиме 24 гривні за метр, але, за словами Геращенка, його точний розмір мають утверджувати місцеві ради в кожному окремому населеному пункті, а отримані кошти буде спрямовано винятково на потреби громади.
Як і в Європі, українці далі платитимуть податок з доходів від депозитів. Тільки з 1 січня вже не 15%, як це було від серпня, а 20%. Хоча Нацбанк напередодні просив узагалі призупинити оподаткування доходів від депозитів, зважаючи на масовий вивід з банків депозитних вкладів.
Крім того, доведеться платити і за своє раніше придбане авто, якщо дизельний двигун має об'єм понад 2,5 тис. куб. см, а бензиновий – більше ніж 3 тис. куб. см. Сума податку чимала – 25 тисяч гривень/рік.
Доведеться багатьом і тимчасово перенести плани на купівлю нового імпортного авто. Так, для багатьох українців вагомим аргументом на користь асоціації з ЄС було скасування митних платежів на товари з ЄС.
Однак замість цього з 1 січня ми отримаємо додатковий митний збір на імпорт від 5 до 10%, який не торкнеться хіба що життєво необхідних товарів, таких як ліки чи нафтові продукти.
«Цей митний збір суперечить вимогам СОТ, але в цих вимогах є певні допуски, відповідно, наш уряд намагається скористатися цими винятками, пояснюючи, що це мито тимчасове, бо в нас проблеми з платіжним балансом», – каже експерт «РПР» Віктор Мазярчук.
На тлі падіння гривні і здороження імпорту мало не вдвічі, додаткові митні збори не витримують ніякої критики. Адже вони лише стимулюватимуть контрабанду імпорту, коли замість сплатити державі 5 чи 10% підприємцю дешевше домовитися напряму з митником. Адже девальвація гривні й без того вплинула на втрату його прибутків через зменшення платоспроможності населення.
Розгул контрабанди є цілком реалістичним, зважаючи, що за десять місяців практична боротьба з тотальною корупцією в Україні навіть не починалась. Інакше наповнити бюджет можна було б куди ефективніше через ліквідацію наявних контрабандних схем на митниці.
Введення з нового року 2% замість 0,5% на купівлю валюти також сприятиме підживленню чорного ринку, який за останні місяці майже повністю перебрав на себе обслуговування фізичних осіб.
Вивести з тіні з новими законами вдасться хіба що частину заробітних плат. Так, парламент знизив ставку єдиного соціального внеску для підприємств з 41% до 16,4%. За умови, що ці підприємства підвищать офіційну заробітну плату до рівня двох мінімальних.
«Коли зменшиться ставка податку на фонд заробітної плати, бізнес задумається, чи йому оптимізувати свої видатки, заплативши людям готівкою, чи офіційно підвищити зарплату і спокійно платити білу зарплату. Я переконаний, що надходження у фонд оплати праці від зменшення ставки зростуть», – оптимістично пронозує Мазярчук.
Виконання обіцяного до навпаки
Однак вищезгадані питання насправді мають другорядну вагу в структурі бюджету. Натомість їм приділили найбільше уваги. Так вважає голова Комітету економістів України Андрій Новак.
«Це момент інформаційної політики – відволікти увагу від головного і сконцентрувати на другорядному. Так, через другорядні питання тривали суперечки, їх напружено обговорювали, через них постійно переносили засідання. Водночас головні параметри навіть не обговорювали. Це міжбюджетне співвідношення, від якого залежить децентралізація, дефіцит бюджету, стан державного боргу, соціальні стандарти» – коментує «Вголосу» пан Новак.
Особливо економіста здивувало кардинальне розходження намірів з цифрами. Так, увесь 2014 рік від політиків звучала теза про децентралізацію, яка мала стимулювати фінансовий розвиток регіонів. «Але децентралізація – це не зміна меж кордонів районів чи вивісок на держустановах. Це співвідношення доходів центрального бюджету з доходами місцевих бюджетів. І якщо в бюджетах уряду Азарова, які так усі критикували, співвідношення було 80% до 20%, тобто до центрального бюджету надходило 80%, а місцевим залишали лише 20%, то нинішній уряд заклав це співвідношення 82% до 18%», – обурюється Новак.
Загалом оцінка експерта більш ніж песимістична. Він назвав цей бюджет «покаранням українців за Майдан». Мовляв, усе, що було обіцяно зі сцени Майдану і під час двох виборчих кампаній, реалізовано в новому бюджеті до навпаки.
«Ідеться про затягування соціальних поясів фактично для всіх категорії населення, включаючи дітей у дитсадках і школах. Але незрозуміло – заради чого це? Дійсно, в кризових моментах практикують затягування поясів – задля зменшення або ліквідації дефіциту бюджету і для скорочення державного боргу. Натомість уряд запланував, з одного боку, затягти пояси, а з іншого – замість зменшити дефіцит бюджету й державного боргу – збільшити їх», – дивується голова Комітету економістів.
Колега Новака Олександр Жолудь теж не розуміє логіки такого «затягування поясів». Згадує, що за часів Рейгана у США були спроби скоротити бюджет. «Але тодішній президент намагався зробити так, щоб усім було однаково погано від такого урізання. А в нас виникає запитання: чи всі страждатимуть чи лише окрема група людей?» – риторично запитує Жолудь.
На переконання експерта Віктора Мазярчука, найрізкіше відчує нові закони середній бізнес. Адже уряд пропонує сплачувати податки наперед у розмірі дванадцятої частини від суми, яку було сплачено за минулий рік. «Але уряд, напевно, забув, що станом на 1 грудня бізнес, крім обов’язкових платежів, уже наперед заплатив 23 мільярди гривень податків. А це 70% усього показника, який уряд запланував на наступний рік. І якщо групи компаній через своїх лобі відмахуватимуться і не платитимуть, то маленькі компанії страждатимуть найбільше», – пояснює Мазярчук.
Закладена дестабілізація
Остаточного варіанта бюджету ще ніхто не бачив, бо окремі цифри досі дописують. «Але те, що подавали раніше, викликає запитання щодо професійності людей, які його писали. Однозначно, бюджет підготовлено непрофесійно», – категорично заявляє Мазярчук.
Збільшення дефіциту бюджету та державного боргу, високі темпи інфляції від 13% – це ті фактори, які мають бути в бюджеті збалансовані. «Але їх заклали розбалансованими. Тобто замість стабілізації закладають дестабілізацію. Зокрема, це створює подальші передумови для девальвації гривні. Все це разом виглядає як зумисні дії урядовців на шкоду українській економіці. Питання – навіщо вони це роблять?» – сумно резюмує пан Новак.
Мар’яна П’єцух, «Вголос»
ІА "Вголос": НОВИНИ