[media=137101,137102,137103,137104,137105,137106,137107,137108,137109,137110,137111,137112,137113,137114,137115,137116,137117]
Тут і досі розташована родинна садиба його батьків, а з 1990 року - це історико-меморіальний музей полковника Євгена Коновальця, що з 1993 року отримав статус державного і став відділом Львівського історичного музею.
Зараз він зберігає не лише славу, пов’язану із діяльністю полковника, а й нагадує про боротьбу теперішніх воїнів батальйону ОУН, для яких цей славний українець став прикладом.
Науковий співробітник музею Оксана Яцкович розповіла «Вголосу»: експозиція музею розташована у чотирьох кімнатах родинного будинку Коновальців. Тут, зокрема, речі, що належали родині: ікона Святої Терези, серветка матері та крісло, в якому любив відпочивати батько Євгена Коновальця. Також меблі з римського помешкання полковника.
У першій кімнаті можна ознайомитися із дитячими та юнацькими роками полковника. У другій розміщені речі та документи, пов’язані із його військовою діяльністю у період 1917-1920 рр. «У третій - історія Української Військової Організації та Організації Українських Націоналістів на чолі з полковником Коновальцем, яка на той період була однією з найбільш революційних сил у боротьбі за відновлення незалежності України. А в останній кімнаті представлені експонати, що розповідають про трагічну загибель полковника», – додала працівниця музею.
Стіни будівлі зараз прикрашають також різноманітні фото та документи. Тут і родинні світлини родини Євгена Коновальця, які нагадують про те, що батьки голови Проводу українських націоналістів були вчителями, а дід і прадід – священиками. Також світлини дружини Ольги та сина Юрія.
Продовжуючи розповідь, Оксана Яцкович зазначила: є світлина будинку, яка нагадує час, коли тут мешкала родина Коновальців. Тоді це був один із найкращих будинків у Зашкові. «До 6-ти років Євген Коновалець проживав у приміщенні зашківської школи, де його батько був директором. У 1897 році родина переїхала у цей будинок, який спорудили у тому році, де зараз розташований музей», – уточнила вона.
Окрім родинних фотографій, стіни музею прикрашають також фото товаришів та однодумців Коновальця, а також видатних діячів, зокрема військових того часу. До прикладу, учасників бойових акцій УВО та ОУН Василя Біласа та Дмитра Данилишина.
Поруч із фотографіями окремим блоком представлені документи з періоду навчання Коновальця у Львівському університеті. «І цікавим є те, що вибрані питання з історії Східної Європи, яку викладав голова Центральної Ради Михайло Грушевський. Є документи з «Просвіти» за 1910-1911 рр, коли він заповнював звіти при читанні, адже Євген Коновалець був секретарем «Просвіти», – розповіла Оксана Яцкович.
«У нас є і реконструйований одяг, який носив Євген Коновалець, будучи командиром корпусу Січових Стрільців, і навіть відзнака ради Корпусу, - продовжила співробітниця музею. – Також представлена копія однострою львівського гімназиста початку 20 ст. Коновалець навчався у Львівській академічній гімназії, а вже згодом вступив у Львівський університет на правничий факультет».
Вона розповіла і те, що у музеї серед експонатів збереглася навіть друкарська машинка того періоду, на якій друкували різні підпільні видання та листівки. А у серванті – столітня література – всесвітня історія у кількох томах, латинська граматика тощо. Коновалець знав і вільно спілкувався 8-ма мовами. Також презентовані фото листів Коновальця до відомого адвоката Володимира Старосольського.
Окрім речей, які нагадують про діяльність полковника та славу ОУН початку 20 ст, тут представлені й експонати, які розповідають про боротьбу теперішньої ОУН на фронті. Їх музею передали бійці однойменного батальйону.
«Тут і прапор батальйону, який раніше вивісив Василь Кіндрацький на найвищій точці шахти «Бутівка» біля Донецька. Через три дні після того, 28 травня 2015 року, його вбили. На прапорі зображений герб ОУН», – розповіла Оксана Яцкович.
Відразу біля музею – монумент полковнику. Його вставили з нагоди 100-річчя від дня народження Євгена Коновальця – 14 червня 1991 року перед будівлею. У ніч з 9 на 10 липня того ж року пам’ятник Є. Коновальцю висадили в повітря. Друге повернення полковника у бронзі відбулося 8 грудня 1991 року. Залишки першого понівеченого пам’ятника на подвір’ї музею-садиби тепер «свідчать про люту, споконвічну ненависть Московії до України, її лідерів та оборонців».
Тепер на цю частинку «святої української землі», як назвали її воїни-добровольці, щорічно 23 травня та 14 червня, на річниці загибелі та народження Коновальця, з’їжджаються на урочисті заходи ті, для кого Євген Коновалець став прикладом борця за волю України.
ІА "Вголос": НОВИНИ