Ахмет: Які перспективи у партії НРУ? Починаючи з 2003 року в партії відбувається модернізація. Відповідно, до нових завдань, що зараз стоять перед державою і суспільством, потрібно оновити партію, щоб вона мала можливість ці завдання розв’язувати. Частину з запланованого нам вдалося зробити.
Чисельність партії за цей проміжок збільшилась більш ніж удвічі. Кількість депутатів в представницьких органах влади теж складає рекордну цифру, ми маємо (мали з огляду на розпуск) партійну групу у Верховній Раді. Але це не є підставою для самозахоплення, Україна потребує значно потужнішої правої сили, аніж є Народний Рух. Тому ми намагаємось об’єднати в єдину партію ідеологічно близькі політичні сили.
Ми ставили завдання об’єднатись до лютого 2007, передбачаючи дострокове припинення повноважень Верховної Ради. На жаль, нам не вдалось це завершити до лютого, але всі учасники руху Народна Правиця сходяться на тому, що єдина партія має бути утворена до дострокових виборів.
Свобода: Ваше ставлення до рішення міськради про демонтаж пам'ятників і до того як воно приймалося?
З тексту ухвали № 845 від 10.05.2007 випливає, що депутати міськради вважають за необхідне утворити комісію для визначення переліку пам’ятників та пам’ятних знаків та символів, що знаходяться у Львові для того, щоб визначитися з критеріями їх встановлення та відповідності історичному середовищу. Бажання впорядкувати середовище життєдіяльності львів’ян є природнім і правильним.
І очевидно, комісія мала б працювати керуючись загальноцивілізаційними цінностями і дбаючи про те, щоб середовище, в якому живуть і працюють львів’яни, сприяло їх самоідентифікації і було комфортним. Мені довелося читати багато критичних зауважень, в тому числі і російськомовних ЗМІ, про ніби-то бажання міськради знести пам’ятники часів радянської доби.
Я гадаю, у випадку, коли це стосується військових поховань, то будь-які поспішні і ідеологічно заангажовані дії є недоречними. Бо там лежать люди, які загинули. Їм належиться свічка і молитва, а їхнім близьким має бути забезпечена можливість прийти та поставити цю свічку і показати могилу.
Юрко: Як ви оцінюєте діяльність нової структури ЛМР? Розмежування повноважень, кадрова політика Садового?
Я вважаю, що ми в 1994-1998 зробили тільки перший крок. У 2002 році ми планували провести наступний крок децентралізації повноважень, на мою думку новосформована влада в 2007 році зробила помилку централізувавши назад все, як було в радянському союзі. Децентралізація повноважень – нагальна вимога часу, не можна, замкнувши всі повноваження на невелику групу людей, домогтись якісного виконання цих повноважень.
Відповідно, сповільнюється механізм прийняття рішень. Відповідно, оцінюється і управлінська машина і професійний рівень управлінців. Не дивно, що наслідком цієї централізації з’явилось бажання відновити районні ради у Львові.
Щодо кадрової політики, вважав і вважаю, не просто хибними, а шкідливими, розмови про команду людини, яку обрали. Бо наслідком стає звільнення людей, які мають певні професійні навики і управлінський досвід і йде заміна їх людьми, які цього не мають.
Відповідно, ми маємо в управлінні вічних студентів. Управління є такою ж професією, як і лікар, вчитель, тощо. І управлінця теж треба плекати, щоб він ефективно працював. І муніципальна служба, як і державна, має бути відділена від політика. Політиків міняємо через вибори, посадовців – тільки через конкурс.
Повна версія чату з Василем Куйбідою тут
ІА "Вголос": НОВИНИ