Ющенко очікувано виявився лідером симпатій тих українців, які голосували за кордоном. Крім країн СНД, де правди все одно не знайдеш, бо вибори відбуваються під пильним оком місцевих баші, у яких свої поняття про демократію, Януковича підтримали тільки в Угорщині та Латвії.
Особливо прикро за результат у прибалтійській республіці, де із 220 осіб, що взяли участь у виборах, 59% віддали перевагу Януковичу. Чому? Я поясню.
У нас немає даних про порушення під час голосування в Латвії, але є серйозна підозра, що без порушень не обійшлося, бо відомо, що в українському посольстві в Угорщині (нагадаю, єдиній країні, крім Латвії, де переміг Янукович), за підрахунками офіційних спостерігачів протягом дня проголосувало близько 225 осіб. Після закриття дільниці, бюлетенів у скриньках виявилося... 343 і в результаті переміг Янукович з різницею у 50 голосів.
Нагадаю, що посольство України в Латвії очолює наш земляк, колишній голова Львівської облдержадміністрації Мирон Янків. Коли Мирон Янків був губернатором Львівщини, йому тривалий час вдавалося маневрувати між головними політичними силами в області – „Нашою Україною” і СДПУ(О). Але відколи на політичному небосхилі України все яскравіше почала займатися зірка „донецьких”, львівський губернатор побачив для себе можливість, спертися на цю третю силу і, ставши їх повноважним представником в області, здобути трохи більше політичної самостійності. Це була його гра ва-банк.
Щоб продемонструвати „донецьким” свою готовність до всебічної співпраці з ними на Львівському телебаченні було навіть започатковано цикл програм, спеціально присвячених розвитку регіональної співпраці між Львівською та Донецькою областями. Підготовку програми узяв на себе керівник прес-служби ОДА. Не пам’ятаю, хто там був керівником прес-служби Львівської ОДА при Янківу, але лизали по самі гланди.
Перший візит Янківа за межі області у ранзі голови облдержадміністрації також був здійснений не куди-небудь, а саме на Донбас. Під час укладання Львівсько-Донецьких міжобласних угод, звичайно, говорилися різні правильні слова, про те, що співпраця з Донеччиною є для Львівської області дуже важливою з огляду на те, що сьогодні Донбас — це потужне „індустріальне серце” України, а Львівщина, як „П’ємонт національного відродження” забезпечить „правильний” напрям розвитку для донецької потуги. Як висловився згадуваний уже керівник прес-служби Львівської облдержадміністрації „можливо саме поєднання раціонального господарського прагматизму донеччан та патріотизму і традиціоналізму львів’ян і дасть поштовх до національного відродження”.
Але залишимо небо птахам, а самі спробуємо все-таки знайти причини прозаїчніші за національне відродження. Глава львівської облдержадміністрації просто відверто демонстрував своє бажання стати васалом Януковича. Відтак опоненти донецької політико-економічної групи перестали трактувати чинного губернатора як „свого” і почали підготовку його усунення з посади. Особистий візит Януковича на Львівщину у червні минулого року, примусив їх прискорити цей процес. Попри те, що візит мав характер суто господарського, підкреслено неполітичного, саме під час цього візиту сталося щось таке, що примусило політичних противників прем’єра різко прискорити хід подій щодо відставки Янківа. Чому? Не виключено, що незважаючи на підкреслену неполітичність візиту прем’єр-міністра на Львівщину, все-таки між Януковичем і Янківим мали місце якісь кулуарні домовленості, які мали би незабаром бути підкріплені президентським рішенням. Інформація про це якось просочилася і спонукала опонентів до блискавичних дій. Доля Янківа була вирішена.
Але зв’язки з донецькими, очевидно, втрачені не були. Саме у цьому, можливо, і є головний секрет того, що латвійські українці так дружно проголосували за Януковича і саме тому нам, львів’янам, таки має бути трохи прикро за те, що тамтешні українці не підтримали народного кандидата. Чи їм не дозволили його підтримати?
ІА "Вголос": НОВИНИ