Наші львівські політики і журналісти часто обурюються авторитаризмом і недемократичністю Львівського міського голови Любомира Буняка.
Щоб не бути голослівним, стосовно недемократичності Львівської міської влади, згадаємо якусь конкретну історію; одну з багатьох. Наприклад, про тиск, що чинився на депутатів під час прийняття цьогорічного міського бюджету. Депутатів міськради, які так чи так залежать від мера буквально затероризували телефонними дзвінками з вимогами голосувати за бюджет. Коли ж фракція міської ради „Наша Україна” попередила Любомира Буняка щодо невідповідності таких дій Конституції України і пригрозила у випадку подальшого переслідування депутатів вдатися до адекватних дій з боку фракції – включно до звернення в європейські структури та блокування сесій, то Любомир Буняк у відповідь заявив, що „провокаційні заяви „Нашої України” не пройдуть”. За його словами, адміністративного тиску на депутатів він не чинив і не чинить, а на депутатів, мовляв, „здійснюється партійний тиск”. Що вражає, так це те, що він навіть не соромився своїх дій і вважає їх цілком нормальними. Далебі, сьогодні в Україні це не виняток, а правило – чия сила, того й правда.
Зухвала і хамська поведінка керівництва, яку у нас дехто готовий вважати чимось особливим і унікальним, майже „феноменом Буняка”, насправді є досить поширеним явищем в Україні. Як приклад – наведене нижче інтерв’ю, підготовлене нашими колегами з Івано-Франківська з якого видно як мер сусіднього обласного центру „протискує” свої інтереси через міську владу.
editor
Віктор Анушкевичус: Чому ми не голосували “ЗА”
Під час останнього пленарного засідання сесії Івано-Франківської міськради 02 червня 2004 р. гостра дискусія розгорілась довкола питання щодо придбання в комунальну власність оздоровчого комплексу "Лімниця" в селі Вістова Калуського району. Пристрасті досягли апогею, коли в знак протесту щодо антидемократичної поведінки головуючого Зіновія Шкутяка сесійну залу покинула депутатська група "Не словом, а ділом" та фракція "Наше місто". У багатьох в зв'язку з цими подіями з'явилося багато запитань, тому за роз'ясненнями ми звернулися до лідера депутатської групи "Не словом, а ділом" Віктора Анушкевичуса.
Чому все таки група покинула залу сесійного засідання? Це була запланована акція чи такий розвиток подій не передбачався? Що послужило причиною демаршу?
Безперечно те, що останнім часом наш міський голова Зіновій Шкутяк все більше займається цинічним і брутальним руйнуванням демократичних засад місцевого самоврядування. Він дозволяє собі ігнорувати Регламент та рішення сесій міськради. Вже стала нормою ганебна практика тиску на депутатів для протягування потрібних рішень. Причиною того, що група "Не словом, а ділом" та фракція "Наше місто" покинули сесійне засідання, є чергове порушення міським головою Регламенту. Перед початком обговорення питання щодо придбання за рахунок коштів міського бюджету так званого оздоровчого дитячого комплексу "Лімниця", Зіновій Шкутяк запевнив, що надасть слово для виступів всім бажаючим. Насправді ж він надавав слово тим кому хотів. В порушення Регламенту без дозволу сесії слово отримали особи, що не є депутатами. При цьому депутатів в праві висловитися він обмежив. Таке маніпулювання Регламентом і стало причиною протесту.
Більше того, питання про придбання у власність комплексу "Лімниця" стояло в кінці порядку денного сесії і згідно з Регламентом могло бути поставлено першим з дозволу сесії. Причому 41-м голосом. Однак, наплювавши на це, він порахував, що достатньо і 31-го, більше того, він постійно перебивав виступаючих, незгідних з його позицією, давав коментарі, інколи образливі для народних обранців, словом вів себе як сумнозвісний король Франції Людовик XIV "Сонечко", який казав: "Закон - це я". Але ж ми живемо не у середньовіччі, тому група на знак протесту такої поведінки і покинула залу, а якщо брати до уваги вищезазначені порушення регламенту, то можна говорити про нелегітимність, прийнятого під тиском Зіновія Шкутяка, рішення щодо придбання бази "Лімниці".
Чому питання купівлі комплексу у Вістовій стало таким резонансним. Невже депутатська група "Не словом, а ділом", яку Ви очолюєте проти того, щоб івано-франківські діти відпочивали і оздоровлювалися?
Ми за оздоровлення дітей і особливо із малозабезпечених сімей, напівсиріт та сиріт, але ми, проти економічно необґрунтованих авантюрних проектів, за якими нічого крім популізму немає. Безперечно ми за те, щоб оздоровлювалося якнайбільше дітей. Але в нас є великий сумнів, щодо того, що найкраще це робити в селі Вістова біля Калуша, де є багато небезпечних виробництв, зокрема - виробництво хлору, де екологічний стан є доволі сумнівним для оздоровлення дітей. Міськвиконком не розглядав жодної альтернативи, хоча вони були.
Які саме? На сесії Зіновій Шкутяк якраз стверджував, що альтернативи немає. Все, мовляв, вже давно продано...
Такі твердження - відверта брехня. Взагалі-то депутатський корпус - це законодавчий орган, ми не зобов'язані виконувати роботу виконкому, який і мав би представити альтернативу. Однак, коли нам почали вперто нав'язувати даний об'єкт, ми серйозно зацікавилися цим питанням. Ми вважаємо неправильним те, що проживаючи поряд з Карпатами, наші діти мають оздоровлюватись по сусідству з хімічними виробництвами. Щодо альтернатив, то, наприклад, в Яремчі є "безхозні" закинуті бази, зокрема "Зірочка", "Камінь Довбуша", є база в Микуличині поблизу "Смерічки". Дивним є безапеляційне твердження пана Шкутяка про безальтернативність саме Вістової. Очевидно, мер наш не читає навіть міськрадівської газети "Західний кур'єр". В цій газеті нещодавно було опубліковане оголошення про продаж "Івано-Франківськтуристом" лікувально-оздоровчого комплексу в селі Шешори Косівського району за 710 тис. грн. Я думаю, що батьки із більшим задоволенням відправили б свою дитину відпочивати у Карпати, привабливі й взимку, ніж під небезпечне виробництво "Лукору".
Можливо 710 тисяч гривень - то надто дорого для міського бюджету?
Не думаю, що це так. Скоріше це - "надто дешево", тому що за базу "Лімниця" без реконструкцій, потрібно викласти 1 млн. 650 тис. грн. Щоб витиснути з депутатів потрібне рішення в хід пішли заборонені прийоми на кшталт провокаційного твердження: "Хто не за Вістову, той проти дітей". Хочеться задати запитання: а де був наш міський голова раніше, виділяючи на рік на те саме оздоровлення дітей "аж" по 50 тис. грн., одночасно витрачаючи мільйони на фонтани та інші авантюрні "мега"-проекти антисоціального спрямування? Чому він "прозрів" тільки зараз?
То ж чому, на Вашу думку?
Напевно тому, що Вістова - це ще одна нагода, для декого, поживитися за рахунок міського бюджету. Суми, що необхідні для того, щоб запустити проект "Вістова", називалися різні, але з часом вони невпинно зростали. Спочатку було 400 тисяч, потім сума подвоїлася. На останньому сесійному засіданні вартість зросла вже до 1 мільйона 300 тисяч. А реальні повні затрати за розрахунками управління освіти на даний комплекс складають більше 6 млн. грн. Виникає підозра, що існують певні домовленості і хтось хоче на цьому нагріти руки.
Очевидним є те, що для Зіновія Шкутяка головним є втягнути місто в чергову халепу. А коли "процес піде", тоді ми дізнаємося і про реальні суми чергової фінансової авантюри. Скільки ж коштів івано-франківців і до чиїх рук "прилипне" можна тільки здогадуватися... Враховуючи суму в 6 мільйонів, а це вже ближче до реалій, є й інша альтернатива. Якщо загальну суму — 6 млн. грн. поділити на площу близько 5 000 м2 (а саме стільки має база "Лімниця" у с.Вістова), то отримуємо приблизну собівартість одного квадратного метра площі - 230 у.о. А за такі гроші можна побудувати аналогічну нову базу в якомусь чудовому карпатському куточку, а не реконструювати старе. В цьому є ще один аспект. Якщо принципово ми б вирішили мати базу в Карпатах (купити чи побудувати), то це дало б нам змогу здійснювати обмін дитячими групами із спеціалізованими оздоровчими комплексами Моршина, Трускавця, Криму, в яких ми дійсно змогли б оздоровити дітей, хворих на хронічні недуги... Однак!
ІА "Вголос": НОВИНИ