Тарифна війна, двоставковими кроками, прилетіла до Львова на крилах Тимошенко. Цим прізвищем, незабаром, вже будуть лякати дітей. Її озвучене прізвище, ніби просинається від сплячки і відразу ж трансформується у чорну діру, яка втягує до себе усі звуки. Лишається лише один вакуум. Пустота і тиша. Мовчання. Сад звуків імені Юлії Тимошенко.
Її бояться. Але цього разу її подвійна зірка переборщила. Supermassive Black Hole та її муза відпочиває. Наелектризоване прізвище Тимошенко затягнуло її на 7-годинну нараду в кабінеті Садового, замість запланованих 30 хвилин.
Її охоронець поснідав о 9 ранку. З 12:00 до 18:00 він стояв біля дверей Садового. Його змінили лише раз на 10 хвилин. Охоронець Олійника увесь цей час тримав на лікті плащ свого підшефного.
Бабці, які так викрикували її прізвище біля центрального входу, з прапорцями БЮТу, не дочекались її гравітації. Вона через чорний вхід влетіла до Ратуші і забарикадувалась на орбітах мерського кабінету.
Садовий розпустив депутатів. Разом з Олійником, Кириленком, Каськівим, частково Костенком, Тягнибоком, керівниками фракцій міськради вони різались в карти на роздягання.
Двері закрились. Зрідка, звідти хтось виходить і заходить. Більшість, з настільки відмороженими фейсами, ніби вони побачили голу бабу Параску. Коли їх питали, що ж діється в кабінеті, вони як корови крутили головою і видавали якісь інопланетні звуки. Ніхто нічого не знає. Цекабінетнатаємниця.
Лише Павлюк та Адамик, привселюдно, звинуватили Олійника в хамстві волюнтаризмі авторитаризмі та нагинанні депутатів міськради до потрібного йому рішення. Олійник останній місяць взагалі десь не тут. Замість нього блукає астральне тіло. Так було на поїздках з Гриценком різними заводами. Він ніби обнюхався Моменту. Його тайм перейшов на матричні рейки і тепер він дуже часто втикає у стелю, лізе в камеру, темпи його рухів повільно прокручуються, ніби в магнітофоні сідають батарейки. Його культурно глючить. Після щоденних зустрічей з Космосом.
Після однієї з вилазок з чорних дірчастих обійм ЮВТ, за 3 метра до дверей Садового, з ним щось сталось.
Він побачив паралельний світ. Час навколо нього зупинився, руки журналістів і телеоператорів зависли у повітрі, вода замерзла у гарячій кавоварці. Олійник бачив лише одне – напис на дверях Садового – „мер Львова” і так далі. Ці 3 метра він буде пам’ятати усе своє життя. За ці 3 метра щось у ньому кардинально змінилось. Він довго (3 м), не міг вдуплитись, чому він йде у кабінет Садового, він довго (3 м) приглядався до напису на дверях.
Він згадав про Олдоса Хакслі і Джима Моррісона. Над ним літає тінь доктора Гонзо. Вся його фігура стала схожа на зруйновану картину Пікассо чи на картинні шухляди Далі. За метр до дверей, він знову злився в єдину модель Петра Олійника нового покоління, як Роберт Патрік з рідкого металу. Він зрозумів чому і для чого туди йде. Все впало на свої місця.
Але за мить, двері привідкрились і на присутніх подивились 2 ока Олійника. Ізмєна? Зелені жучки? Червоні птеродактилі? Марс атакує? Погляд і двері знову закрились.
Садовий час від години, повідомляє, що нарада закінчиться за півгодини. Через півгодини – знову те саме. Через півгодини аналогічне. І так 7 годин. На двоставкових підборах Садовий не дасть вламати себе центровим української політики. Він покаже їм триочковий у кошику мами домовичка Кузі. Ніхто нічого не знає.
Мерський кабінет захопили інопланетяни, запрошують до кабінету реальних політиків, а виходять з НЛО вже чужі в шкірі політиків, тарифні астронавти.
Журналісти нудяться ходять коридорами. Коридорами ходить купа лівих бабусь пациків жіночок лікарської орієнтації. І це, за потрійної перевірки муніципалами.
Стріляє дурка. Ніхто не знає коли це закінчиться. Море мікрофонів на маленький столик. Дружній фотокорівський фак українській політиці видно на фото. Чай кава капучіно.
Трубка миру пішла по колу мерського кабінету і на довго вставила присутніх. Гарна трава. Фелікс Шкіль чеше якусь пургу. Його улюблені художники Кандинський і Клєє. Гарний вибір, але абстракцію в політиці, який найвищий пілотаж популістичного-макаронічного слова він може застосовувати на дірках від бублика.
Десь під 18:00 починаємо кричати ганьбу кабінетним вождям. Через деякий час, мавзолей відкривається. Садовий. Юлю ледве не несуть на руках. Немасова істерія. Квіти на коридорах. Прохання про допомогу. Сесійна зала Ратуші. Море депутатів. Спалахи. Наднові та згасаючі зірки непершого скликання.
Садовий просить не трясти бородою. Тимошенко просить не красти. Її просять не брехати про львівські тарифи на гарячу воду. Тягнибок пускається берега і заливає трибуну трафаретними запливами на 200 метрів брасом. Він опускає БЮТ в Новояворівську, Новому Роздолі та Верховній Раді. Шнурувати черевички Тимошенко потрібно хвилин 10.
Ніякий виступ Костенка. НІЯКИЙ. І він ще хотів бути президентом України?
Кириленко і Олійник, ніби розділені сіамські близнюки. Після розділення, вони не хочуть дивитись один на одного. Розвернуті в різні боки. Кириленко кидає здивовані погляди на трибуну і ще більш здивовані на Олійника. Він не може зрозуміти, що він у цей вечір робить у Львові. Олійник втикає у стелю. Здирає зубами шкіру на пальцях. Малює якісь схеми. Базарить з ЮВТ тримаючи руку на коліні Кириленка. Кириленко не сподівається такої сміливості і обома руками закривається від непрошених гостей на своїй приватній території. Він обома руками прижимає течку з паперами до своїх грудей і лише це рятує його від божевілля.
Сніг. Люди на зупинці слухають виступи базарних баб. Холодно. Ратушні хобіти забили на ранкову зорю Юлії Тимошенко і тому, скасують двоставковий тариф з наступного сезону у пеклі. Бютівці ще намагались рипатись з поіменним голосуванням, але їх корабель ще занадто п’яний для таких тверезих рішень. Вони ще раз підтвердила свою беззаперечну інфантильність. До terrible, їм ще, ой як blya, далеко.
І навіщо тоді був той 7-годинний парад планет? Юля переборщила. Садовий забакланив. Кириленко в шоці. Олійник в ауті. 7 годин коту під хвіст. Все накрилось звіздою. Чорною. Супермасивною.
Stayin' Alive до наступної зустрічі в ефірі.
ІА "Вголос": НОВИНИ