Цієї ж ночі в мережі з'явилося відео зі зверненням моджахедів, які атакували Грозний. Свої дії вони назвали «актом відплати за мусульманських жінок» і заявили, що події у столиці Чеченської Республіки – це шахідська операція.
Водночас, хоча російські спецназівці кинулися придушувати опір місцевих ополченців, у Кремлі про повстання в Грозному мовчать. Центральні російські телеканали не висвітлюють події в столиці Чечні, і навіть Володимир Путін під час виступу з посланням до Федеральних зборів, який відбувся 4 грудня, не сказав жодного слова про нічні події в Грозному.
«Вголос» запитав в експертів, наскільки серйозно події в Грозному можуть розхитати ситуацію в Російській Федерації і чи пов’язані «теракти» в столиці Чечні з подіями на Донбасі?
Ігор Семиволос, виконавчий директор Центру близькосхідних досліджень:
Події в Грозному можна розглядати як тестування режиму Кадирова і спробу розхитати ситуацію, щоб подивитися, як відреагують місцеве населення, військові та Служба безпеки.
Думаю, що дату 4 грудня було обрано не випадково. Російські державні органи, засоби масової інформації та офіційні особи намагаються розповісти, що це локальна подія, вона була прикрою випадковістю, проте я гадаю, що насправді це було тестуванням ситуації. Звичайно, події у Грозному не можуть кардинально змінити ситуацію в Чеченській Республіці або на Північному Кавказі. Однак це дає шанс на виникнення нового вектора розвитку подій.
Теза, яку використовують, – про «кавказький фронт» як другий фронт для України, є передчасною. Але те, що процес економічного та політичного послаблення Росії, зменшення грошових потоків і вливань у цей регіон для підкупу місцевих еліт, очевидно, сприятиме дестабілізації та загостренню ситуації в регіоні. Силові структури в Чечні отримують непогані кошти, місцевий політичний клас також сидить на грошах, що надходять з Москви, а місцеве населення досі страждає від безробіття, криміналітету та корупції.
Вибір для чеченців до теперішнього моменту завжди був між стабільністю та війною. Тобто Кадиров та Путін пропонували мешканцям цього регіону певну стабільність і відсутність війни. В принципі, жителі Чечні погоджувалися з таким розкладом. Якщо почнеться дестабілізація, буде дедалі складніше втримувати ситуацію, з огляду на те, що значну кількість ресурсів нині спрямовують на Донбас.
Загалом усі ці події, в яких нині бере участь Росія, можуть стати серйозною причиною для дестабілізації і початку певних активних дій, які в нас називають «другим фронтом». Зрозуміло, що росіяни намагатимуться якось контролювати цю ситуацію. Але що далі, то складніше їм буде це робити.
Віталій Портніков, український журналіст і публіцист:
Для того, щоб прогнозувати розвиток подій у Чеченській Республіці, потрібно до кінця знати, що відбувалося у Грозному 4 грудня. Насправді Чечня є нестабільним регіоном, конфлікти там тривають десятки років, але російській владі їх постійно вдається приховувати. Але для того, щоб знати, чи ми маємо справу з якоюсь новою якістю подій, а чи просто зросла інтенсивність подій, які там були раніше, треба мати реальну оперативну інформацію.
Проте одне я можу сказати напевно: події в Чечні не варто називати похоронним маршем для путінського чи будь-якого іншого режиму. Росія пережила дві чеченські війни і може пережити й третю. Знову ж таки, ми не знаємо, чи було відведено з Чеченської Республіки якісь спеціальні частини, представників спецслужб тощо. Думаю, в Росії досить працівників спецслужб та інших підрозділів, щоб тримати достатньо людей у Чечні й також надсилати достатньо людей в Україну.
Микола Сунгуровський, директор військових програм Центру імені Разумкова:
Такі рухи завжди були й залишаються, як на Північному Кавказі, так особливо в Середній Азії. Останні події в Сирії – поява «Ісламської держави» – стали поштовхом для активізації інших ісламських рухів. Я не думаю, що ісламісти, які брали участь у подіях у Грозному, мали на меті зруйнувати Росію.
Те, що Росії доведеться спрямовувати в Чечню свої сили, є беззаперечним фактом. Тому вважаю початок конфліктів у Чечні лише першою ластівкою. Цей рух триватиме, розширюватиметься, особливо на країни Середньої Азії. Там серйозні повстання планують, напевне, вже навесні.
Не думаю, що події у Грозному якось пов’язані з тим, що відбувається на Донбасі. Радше за все, це – продовження подій на Півночі, мета яких – побудувати «Єдину ісламську державу». Росія, безперечно, боротиметься з цими спробами ісламістів, а вже ці рухи згодом можуть стати цеглинкою в руйнуванні режиму Путіна.
Богдан Яременко, голова правління аналітичного центру «Майдан закордонних справ»:
Росія є дуже закритою країною, де фігурує і обертається дуже мало правдивої інформації про стан безпеки загалом і про ситуацію в Чечні зокрема. Через це сказати достовірно, що відбувається в цій державі, дуже складно.
Однак із великою імовірністю можна припустити, що останні події в Чеченській Республіці свідчать про те, що там існує дуже серйозний збройний спротив російській владі, є підпілля, яке має засоби та бійців, готових виступити проти РФ і зробити це в доволі яскравий спосіб.
Варто також зазначити, що війна в Україні відволікає доволі значні російські ресурси, насамперед ідеться про спецслужби, які в інший час діють на території Росії. Звичайно, це послаблює безпекову ситуацію у РФ, адже вона функціонує, як поліцейська держава.
Усе це супроводжуватимуть не лише послаблення поліцейського режиму в Росії, а й падіння економіки, міжетнічні та міжрелігійні конфлікти, соціальні бунти. Думаю, що частково або й значною мірою це є наслідком втручання Російської Федерації у війну з Україною.
Леся Бурбан, «Вголос»
ІА "Вголос": НОВИНИ