Передумов для дефолту за суверенними зобов'язаннями України немає, а ринок практично не відреагував на пропозицію Коломойського оголосити країні дефолт.

Економічних експертів опитало агентство «Інтерфакс-Україна».

«Якщо не враховувати незначні коливання прибутковості єврооблігацій України, ринок практично не відреагував на цю заяву, що означає, що ринок оцінює ймовірність повторного дефолту як низьку», - сказав начальник відділу по роботі з інвесторами одного з українських банків Андрій Приходько.

Аналогічної точки зору дотримується і головний економіст іншого банку Україна Олексій Блінов.

«Ніяких підстав для дефолту за суверенними зобов'язаннями сьогодні немає. Україна тільки що успішно пройшла пік виплат за зовнішнім боргом у травні і фінансово готова до чергового піку платежів у вересні», - сказав Блінов.

Він додав, що з початку 2019 року уряд і НБУ виплатили 5,6 млрд дол. за валютними боргами без будь-яких ускладнень, рівень достатності золотовалютних резервів перевищує 3 місяці імпорту товарів і послуг, а чисті золотовалютні резерви перевищують 9 млрд дол.

«Це повністю покриває всі боргові платежі на рік вперед. Для порівняння, на початку 2015 року (напередодні реструктуризації зовнішнього боргу) чисті золотовалютні резерви були нульовими», - додав він.

Блінов нагадав, що завдяки борговим операціям Мінфіну, здійсненим в 2016-2018 роках, довгостроковий графік виплат по суверенному боргу рівномірний. Він не тільки уникає непідйомних пікових навантажень, але і пропонує «вікна» для розміщення нових випусків єврооблігацій.

«При цьому Україна зараз знаходиться в програмі Міжнародного валютного фонду, що пропонує рефінансування зовнішніх боргів за низькою ціною нових запозичень. Ось вже багато років основна проблема «боргового рівняння» полягає не в борговому навантаженні, а в незадовільному залученні коштів, пропонованих МВФ та іншими міжнародними фінансовими організаціями», - сказав він.

Як зазначив Блінов, просування по програмі з МВФ дозволить Україні знижувати середньозважену вартість запозичень, а також покращувати умови доступу держави і ринкових суб'єктів до ринків капіталу.

Відповідно, пріоритетом державної фінансово-економічної політики повинна бути активізація діалогу з МВФ у рамках поточної програми stand-by, а також відкриття переговорів про нову програму фінансування.

«В умовах макрофінансової стабільності і достатності ресурсів для погашення і обслуговування суверенних зобов'язань в іноземній валюті розмови на тему «контрольованого дефолту» носять чисто теоретичний характер, і на практиці не мають нічого спільного ні з полегшенням боргового навантаження для країни, ні з забезпеченням сталого економічного розвитку», - резюмував Блінов.

Старший аналітик іншого банку Михайло Ребрик в свою чергу зазначив, що потенційні наслідки дефолту будуть руйнівними в усіх аспектах: економічному, політичному та соціальному.

«Дефолт призведе до припинення співпраці з МВФ, а як наслідок - з іншими фінансовими донорами. Вихід держави, державних і приватних компаній на ринок фінансових запозичень буде практично неможливий через дорожнечу ресурсу. Розпочнеться відтік капіталу, який внаслідок «тонкощів» ринку створить істотний девальваційний тиск на міжбанківському ринку і подальший ажіотаж у готівковому сегменті. Це відіб'ється на зростанні цін, зниженні показників економічної активності, спровокує зростання безробіття і посилення трудової еміграції», - сказав Ребрик.

При цьому він зазначив, що співпраця з МВФ, окрім іншого, є одним із каталізаторів структурних реформ в Україні, необхідних для прискорення економічного розвитку і зростання добробуту громадян.

Крім того, дефолт, ймовірно, негативно позначиться на міжнародній політичній, дипломатичній підтримці України, яка є критично важливою в сформованих геополітичних умовах, сказав він.

Фінансист Тарас Козак вважає, що Коломойський знову заговорив про дефолт тому, що в разі дефолту неминуче станеться розрив угоди України з МВФ і Коломойському буде легше повернути контроль над Приватбанком або стягнути з держави значну суму відшкодування.

«При відмові України від сплати боргів - неминучий розрив угоди з МВФ. Саме з подачі МВФ був націоналізований Приватбанк. Без нагляду з боку Фонду Коломойському буде легше повернути контроль над Приватом. Або стягнути з держави значну суму за нібито заподіяння збитків», - написав Козак у Facebook.

ІА "Вголос": НОВИНИ