На останньому засіданні президії Львівської облради жваву дискую депутатів викликала інформація про використання депутатами коштів на матеріальну допомогу малозабезпеченим громадянам у 2008 році, підготовлена заступником голови облради Людмилою Козак.
Для тих, хто не в темі, повідомляємо, що в бюджеті обласної ради за минулий рік було передбачено виділити по 10 тис. грн. щомісячно на кожного депутата (тобто 120 тис. на рік на кожного зі 120 депутатів) плюс ще 228 000 – фонд голови обласної ради
Майже всі кошти, виділені під цю статтю минулого року, були освоєні. Якщо точно, то за минулий рік реально було використано кошти у сумі – 14 462 645 грн., а повернено у бюджет тільки 163 055 грн.
Тобто фактично фонд депутата обласної ради на 2008 рік склав 116 400 грн.
Повністю використали свій фонд – 86 депутатів обласної ради.
Не використали фонд в сумі від 50 до 1 500 грн. – 28 депутатів.
Не використали фонд в сумі від 3 800 до 5 600 грн. – 3 депутати.
Не використали фонд в сумі від 16 600 до 59 000 грн. – 3 депутати.
Матеріальну допомогу у 2008 році отримали 15 405 громадян. Найбільше мешканців м. Львова – 2644 (17,2%). Найменше мешканців м. Червонограда – 192 (1,2%), м. Трускавця – 195 (1,3%), Стрийського району включно з м. Моршином – 250 (1,6%), Сокальського району – 259 (1,7%) та м. Борислава – 297 (1,9%).
Середня величина матеріальної допомоги – 911 грн. (максимальна у Пустомитівському районі – 1300 грн., мінімальна у Радехівському районі – 583 грн. ).
Максимальна середня сума допомоги наданої одним депутатом – 4 114 грн.
Мінімальна середня сума допомоги наданої одним депутатом – 531 грн.
Максимальні одноразові суми допомог становили 20–25 тисяч грн.
Цього року через кризу для надання допомоги потребуючим виділено удвічі менше грошей – кожен депутат щомісячно отримує для роздачі по 5 тисяч гривень. При цьому у пункті 23 рішення облради про бюджет 2009 року є вимога передбачити механізм надання допомог і критерії визначення осіб, які отримуватимуть допомогу.
Коли затверджувався бюджет, депутатам було запропоновано також затвердити нове положення про надання матеріальних допомог, в якому, відповідно до пункту 23, чітко прописані ці критерії. Визначено, наприклад, що малозабезпеченими вважати тих, у кого дохід на одного члена сім’ї не перевищує рівень малозабезпеченості. Також передбачалися конкретні суми допомог, які можуть бути виділені за певних обставин. Скажімо, дохід сім’ї є нижчий прожиткового мінімуму – це може бути підставою для надання допомоги людині у сумі до 1 тис. грн., якщо сталося стихійне лихо, пожежа і т.п. – виплачується сума до 3 тис., на лікування – до 5 тис. грн. Положення визначає які мають бути документи для підтвердження, щоб отримати матеріальну допомогу.
Появу проекту нового положення керівництво облради мотивувало тим, що в нині діючому положенні критерії визначення осіб, які отримуватимуть допомогу прописані нечітко: тільки сказано, що допомога надається малозабезпеченим і надано перелік документів для її оформлення (заява, довідка про склад сім’ї, акт обстеження житлових умов і довідка про доходи дорослих членів сім’ї). До того ж минулого року у нині діюче положення були внесені зміни, які дозволили депутатам видавати матеріальну допомогу мешканцям районів, постраждалим від повені, лише на підставі довідки про те, що вони в цих районах проживають. Ця поправка дійсна до сьогодні, бо її забули відмінити. Вона створює можливість окремим депутатам практично безконтрольно розподіляти кошти, призначені на допомогу.
Депутати облради не підтримали ініціативу керівництва. На президії більшість з її членів запропонували залишити в дії старе положення.
Отже коротко підсумуємо інформацію.
1. Депутати обласної ради немаленьку суму бюджетних коштів (тобто наших з вами грошей) спрямовують не на реалізацію економічних чи соціальних проектів, а банально ділять поміж собою і, за їх словами, використовують для благих цілей. Кожен депутат, як святий Миколай, може роздати потребуючим подарунки. Різниця між депутатом і святим Миколаєм полягає тільки в тому, що Миколай приходить раз на рік, а депутат може роздавати подарунки коли йому заманеться (минулого року кожен з них мав для цих цілей 120 тис., а цього року – 60 тис. грн.).
2. Депутат, як і св. Миколай, визначає на власний розсуд, кому давати подарунки, а хто їх не заслужив. Причому, депутати рішуче відстоюють власну прерогативу самостійно визначати адресатів надаваних ними допомог – вони забалотували пропозицію про необхідність підтверджуючих документів про обґрунтованість надання допомоги і чітко визначити критерії для надання допомоги. Не дивно, що ходять чутки про те, що за «депутатські допомоги» ремонтуються партійні офіси, або ж ці гроші просто повертаються до широкої депутатської кишені через систему відкатів – але наразі жоден депутат на таких вчинках не був упійманий, а відтак вважатимемо, що це не більше ніж чутки.
3. Навіть ті з депутатів, хто чесно допомагає потребуючим, повинні б задуматися над тим, що роздавати чужі гроші – аморально. На яких підставах депутати привласнили собі право займатися благодійництвом за наш із вами рахунок? Замість того, щоб з точністю до копійки розписати наш миршавий бюджет, вони щедрою рукою роздають нам же наші гроші, примовляючи: «Знайте нашу доброту, моліться за нас!». Невже неясно, що добрим можна бути тільки за свій рахунок? Уріж собі зарплату і віддай бідному. А от бути добрим за чужий рахунок – підлість.Навіть якщо така аморальна поведінка чомусь є узаконеною.
фото: lib.aldebaran.ru
ІА "Вголос": НОВИНИ