В Україні останнім часом відбуваються різні дивні метаморфози із політиками. Останній такий рельєфний приклад це те, що вчинив Богдан Дубневич, який 17 жовтня 2013 року вступив у фракцію «УДАР» у Львівській обласній раді.
Як відомо, у 2012 році він балотувався до Верховної Ради по 118 виборчому округу (м. Львів і Пустомитівський район Львівської області), де його головним конкурентом був Юрій Михальчишин. Виборча кампанія Богдана Дубневича базувалася на тому, що він відданий Юлії Тимошенко. Дубневич навіть стверджував, що він є членом «Батьківщини». А тут він здійснив такий вчинок, увійшов у фракцію «УДАР». Але ж Юлія Тимошенко, яку він так обіцяв захищати, і досі перебуває в буцегарні.
Однак Богдан Дубневич завжди позиціонував себе, як віруюча людина греко-католицького обряду, обіцяв, що буде підтримувати Тимошенко, але раптом вступив у фракцію «УДАРу». А чому тоді все-таки не в «Батьківщину»? Або почекав би хоча б, доки Тимошенко випустять із в’язниці. Це ж якось не по-християнськи. Чи Богдан Дубневич вирішив, що таким чином йому вдасться зберегти свої статки і життя?
Якщо на такі кроки ідуть політики, які поводять себе, наче повії, то це зрозуміло. Але ж Богдан Дубневич позиціонував себе як прибічник християнства, відданого церкві, який живе за євангельськими заповідями. Не хочеться думати, що можна так легко перейти до суто меркантильних підходів. А якщо раптом завтра розвалиться «УДАР» і буде криза, куди він далі буде вступати? Чому він думає, що «УДАР» більш міцний, ніж «Батьківщина», і що Янукович не може посадити Кличка, як Тимошенко? І невже Богдан Дубневич не знає, яка доля завжди чекала на зрадників? Нехай пригадає, що трапилося із Іудою Іскаріотським, який після того, як зрадив Ісуса Хриса, повісився на дереві.
ІА "Вголос": НОВИНИ