«Можливо, Кремль задумав провал пропозиції з введення миротворчої місії на Донбасі», – заявила колишній високопосадовець Пентагону Евелін Фаркас виступаючи на конференції Atlantic Council присвяченій пропозиції введення миротворчих сил на Донбасі, передає Голос Америки.
Є декілька факторів, на думку Фаркас, які викликають занепокоєння стосовно готовності росіян сприйняти ідею введення миротворців. Це – ескалація протистояння, що спостерігається останнім часом.
«Росіяни також нещодавно вивели своїх представників зі Спільного центру контролю та координації (СЦКК). Це – канал спілкування між українськими та російськими військовими, подібно до того, який мають США та Ізраїль з росіянами на Близькому Сході в Сирії, – пояснила Фаркас. – Це механізм деконфліктування, який забезпечує, щоб ситуація не вийшла з-під контролю занадто і не перегрілась».
Вихід Росії з СЦКК також засудив Курт Волкер. «Росія усунула своїх службовців з СЦКК – інструменту імплементації припинення вогню – одразу перед масштабною ескалацією порушень припинення вогню. Україна щойно постраждала від найгірших бойових дій з лютого 2017 року. Рішення про мир – в руках Росії», – наголосив Волкер.
«Путін шукає шляхи розхитати ситуацію, щоб посилити тиск на США, союзників та Україну», – переконана Фаркас.
А от колишній посол США в Росії Александер Вершобоу сподівається, що розрахунок Путіна може змінитись після виборів, коли Путін може бути більш відкритий до переговорів про миротворчу місію.
«Путін може вважати продовження статус-кво найкращим варіантом в короткостроковій перспективі через вибори, які наближаються в Росії а також через нещодавні заворушення в Києві, – переконаний експерт. – Якщо є нова нестабільність в Україні – немає потреби робити кроки зараз».
«Після виборів, розрахунки Путіна можуть змінитись», – вважає Вершобоу, закликаючи вже зараз планувати дії на випадок такого розвитку подій.
Миротворча місія має отримати широкий мандат, включно з контролем над міжнародним кордоном та можливістю формувати цивільні адміністрації.
Цивільні адміністрації діятимуть під час перехідного періоду перед поверненням українських інституцій, адже «після після чотирьох років російської пропаганди місцеві жителі можуть не дуже привітно зустрічати українські установи», – вважає аналітик.
«В той же час, – наголосив Вершбоу, – можна розглянути можливість затримати вхід українських сил до регіону до кінця роботи миротворчої місії, що певним чином відповість на застереження Путіна про можливість повторення різанини в Сребрениці – саме на цьому наголошує Росія».
«Побоювання Путіна – надзвичайно перебільшені», – стверджує Вершбоу.
Як правило, введення миротворчої місії маже зайняти близько шести місяців. «Швидке розміщення не завжди є сильною стороною ООН», – зауважив Вершбоу. – Тому, важливим завданням буде мінімізація часу коли миротворчі сили будуть діяти в регіоні разом з російськими силами».
Власне формування миротворчої місії, на думку аналітика, є дуже масштабним завданням. Потрібні достатньо потужні сили, які оцінюються від 20 до 50 тисяч миротворців.
Деякі країни ЄС та СНД зможуть взяти участь в миротворчій місії. «Росія та Україна не повинні брати участь в миротворчій місії, країни-члени НАТО також можуть не бути в пріоритетах Росії, тому, можливо, це країни ЄС, які не є членами НАТО – Швеція, Австрія, Фінляндія, Швейцарія, можливо деякі країни СНД, які не мають поганих відносин з Києвом – Казахстан, чи Вірменія і можливо деякі країни з-зовні Європи. Монголія, Латинська Америка, Японія», – заявив Вершбоу.
ІА "Вголос": НОВИНИ