Деякі фахівці називають такі заяви про дефолт заграванням із кредиторами, лоскотанням їхніх нервів. Міністр фінансів України Наталія Яресько сьогодні додала: навіть якщо уряд буде змушений ухвалити рішення про призупинення деяких кредитів, то це стосуватиметься лише зовнішніх кредитів. «Це може бути лише тимчасовий крок, спрямований на реструктуризацію зовнішніх боргів, але він ніяк не впливає на українську банківську систему, бо ці зовнішні борги не лежать на балансі наших банків», – пояснила вона.
Що думають експерти з приводу заяв про дефолт – в опитуванні «Вголосу»:
Андрій Новак, голова Комітету економістів України:
«У мене таке відчуття, що ці заяви про дефолт – це останній або ж передостанній шантаж українського уряду перед кредиторами для того, щоб вони все-таки пішли на поступки. Принаймні погодилися на програму мінімум щодо реструктуризації державного боргу, а можливо, і на програму максимум – списання частини держборгу України. Адже в протилежному разі вони ризикують узагалі нічого не отримати, якщо Україна оголосить технічний дефолт. Тому я думаю, що це елемент переговорів, спроба шантажу», – каже експерт.
Він додає, що технічний дефолт не матиме ніяких наслідків для простих громадян. «Такі моменти в нас були неодноразово. Якщо тільки цим усе закінчиться, то в історії це пройде непомітно, головне – не дійти до повноцінного дефолту», – каже А. Новак. На запитання, куди може завести Україну постійне життя в борг, експерт відповів: «Зважаючи на такі обставини, як війна, від якої потерпає Україна, наслідки можуть бути ще більш обтяжливими, аніж в Аргентині чи Греції».
Ростислав Слав’юк, завідувач кафедри банківської справи Львівського інституту банківської справи, професор, доктор економічних наук:
«Саме явище дефолту не є щось таке незвичне: якщо держава чи інша структура оголошує дефолт, фактично вона відмовляється розраховуватися за відповідні борги. Якщо в нас є певна сума платежу, і ми не здатні її заплатити – оголошуємо дефолт. За великим рахунком, на внутрішній стан економіки це суттєво вплинути не повинно. Коли ми чуємо, що закриють фабрики чи заводи, – це неправда. Утім я не дуже схильний до того, що дефолт в Україні таки буде оголошено. Уряд різними правдами й неправдами шукатиме спосіб перекрити борги. Я думаю, що слова про дефолт було сказано лише для того, щоб полоскотати нерви нашим кредиторам, щоб вони пішли на певні поступки. Це класичний хід, щоб сказати кредиторам: ми не здатні платити, йдіть на поступки».
За словами професора, у 2000-х роках у Росії було оголошено дефолт, і це мало хто помітив, свого часу «Укрзалізниця» також оголошувала дефолт, і це пройшло поза увагою. «Дефолт не означає, що ми вийдемо вранці й побачимо закриті магазини, перестануть їздити потяги. Це лише один зі способів відмовитися платити за своїми боргами. Ставитися до цього, як до чогось надзвичайного, не варто», – каже економіст.
На його думку, зараз в уряді банально йдуть торги із Заходом. Але, якби натомість здійснювали реальні кроки щодо реформування, то швидшими й ефективнішими були б поступки для України. «Якби ми зробили перші кроки реальних реформ, частину боргів Україні вже списали б. Це не такі великі суми, якщо порівняти навіть з Грецією. Але оскільки Україна ніяких кроків на шляху реформ не робить, то виникає така ситуація: Захід починає тиснути, а Україна робить заяви, мовляв, ми оголосимо дефолт. Триває двостороння боротьба, і я думаю, що вона врешті закінчиться позитивним результатом, без утрат для України», – прогнозує Ростислав Слав’юк.
Фактично, на його думку, замість реальних реформ, уряд такими погрозами виторговує відтермінування здійснення платежів, ці заяви спрямовано на випередження. «Але дефолт так сильно не б’є по громадянах, як відсутність реформ. Найбільше люди страждають від останнього», – переконаний експерт.
Борис Кушнірук, колишній консультант з питань розвитку банківського сектору Координаційної ради з питань політики фінансового сектору КМУ, економіст:
«Заяви про дефолт я розцінюю як складову психологічної гри нервів. Їх здійснюють напередодні зустрічі України, МВФ і приватних кредиторів, які мають визначити певну позицію сторін до початку переговорів. Це має бути більш технічна зустріч, де буде подальше обговорення і пошук домовленостей. Можливо, буде створено декілька груп, які пророблятимуть питання: списувати чи не списувати Україні частину боргів. Зараз відомо про тих, хто тримає боргові зобов’язання України на 9 млрд дол., але при цьому загальна сума боргу в нас 15 млрд дол. Тому виникає запитання, хто є справжніми власниками ще 6 млрд дол.? Вони досі залишаються анонімними, тому я не відкидаю, що одна з технічних домовленостей стосуватиметься, власне, того, щоб визначити, як знайти цих тримачів 6 млрд дол., щоб домовленості були прийнятними для всіх», – розповів експерт.
Загалом він на 95% упевнений, що Україні вдасться домовитися з приватними кредиторами. «Це та доволі рідкісна ситуація, коли на боці України виступає МВФ, який зробив заяву: навіть якщо не вдасться досягти домовленостей з кредиторами, він видасть нам другий транш, що є унікальним для практики фонду. По-друге, є позиція США, які закликали приватних кредиторів піти назустріч Україні. Таким чином, наша держава має чітку підтримку, тому є можливість сподіватися, що приватні кредитори змушені будуть домовлятися з Україною. Звичайно, можливо, не на тих умовах, на яких наполягає Україна: мовляв, нам мають списати 40% заборгованості. Може, буде менше списання, але на довший термін розтермінування боргу і нижча процентна ставка. А заяви про дефолт я сприймав би як психологічну гру», – зазначив Кушнірук.
Щодо життя в борг України, то економіст переконаний, що факт боргів не є унікальним для світу і не є сам собою чимось страшним. Важливо, наскільки цей борг є дорогий (його обслуговування) і яке співвідношення він має до ВВП.
Василь Юрчишин, директор економічних програм Центру Разумкова:
«Ці заяви про дефолт свідчать про те, що уряд працює у всіх напрямах. І дуже добре, що він так робить, відстежує всі можливі варіанти, у питанні зовнішнього боргу співпрацює як з кредиторами, так і з МВФ. Це підтверджує те, що ніякого дефолту наприкінці липня не буде, рішення доволі швидко буде знайдено», – переконаний експерт.
На запитання, куди ж приведе Україну постійне життя в борг, Василь Юрчишин додав: «Україна живе в борг від часу свого існування. Якщо подивимося на показники інших країн, то вони мають державний борг дуже часто більш як 100% ВВП. Японія, наприклад, має державний борг приблизно 250% ВВП – і живе, причому нормально. Управління державним боргом – це також важлива політика, раніше в нас її не було: хтось брав, хтось віддавав. Тепер можемо говорити про цілеспрямовану роботу в цьому напрямі», – пояснив експерт.
Олена Янковська, «Вголос»
ІА "Вголос": НОВИНИ