Ганна Герман-Стеців – колишня львівська журналістка, екс керівник київського бюро Радіо «Свобода» сто днів тому прийняла пропозицію стати прес-секретарем прем’єр-міністра. З цієї нагоди інформагенство «Контекст МЕДІА» надіслало пані Ганні запитання на які вона люб’язно погодилася відповісти.
Минуло вже сто днів з часу Вашого призначення на посаду прес-секретаря Віктора Януковича. Яким би одним словом чи однією фразою ви окреслили свої враження від роботи, яку зараз виконуєте?
Задзеркалля. Мені здається, що я вступила в задзеркалля. Я бачу те, чого ніколи не могла б побачити, будучи просто журналісткою. І це дає мені можливість робити дуже цікаві і несподівані для самої себе висновки. Для журналістки - це неоціненний досвід. Це звичайно непроста робота для людини,що звикла належати сама собі. Але якби можна було повернутися назад у 4 травня, коли я погодилася на цю пропозицію, я зараз вчинила б так само, як тоді. Знаєте, мені дуже пощастило - працювати з такою цікавою і дуже сильною особистістю - це великий життєвий успіх.
Чи правда, що Вашому призначенню на цю посаду сприяв Зіновій Володимирович Кулик?
Славної пам’яті професор Кулик (як його зараз у Кабміні не вистачає!) посприяв тому, щоб Віктор Федорович погодився на ексклюзивне інтерв’ю для «Радіо Вільна Європа - Радіо Свобода». Все решта залежало лише від Прем’єр-міністра. Треба хоч трохи знати Віктора Федоровича, щоб розуміти, що рішення він завжди приймає сам. Це дуже цікава особистість, на яку неможливо ані тиснути, ані впливати іншими методами. Він завжди вислухає всі аргументи, але керувати ним не може ніхто. Це дуже потужний характер. І той, хто сподівається, що Янукович може бути маріонеткою у будь-чиїх руках, той жорстоко помиляється.
Реально навіть у Львові дуже мало відомо про роботу прес-секретаря перших осіб держави. Чи не могли б Ви розказати.
Насамперед про специфіку. Ти не можеш висловлювати власну думку, а лише думку уряду, Прем’єр-міністра. Я ж прийшла на цю роботу у незвичний час. І до неординарної особи. Завдання, яке я собі ставила, відкрити Віктора Януковича для людей таким, яким він є насправді. Відкрити двері Кабміну для преси. Зробити Прем’єр-міністра доступним для журналістів як західних, так і українських чи російських. Я хотіла зламати стереотип такого залізобетонного стилю, яким видавався мені як незалежній журналістці стиль кабінету міністрів .Тим паче, що вже з першої зустрічі з Прем’єр-міністром було видно - він не такий, він не азлізобетонний. Він залізний, це так, але це Залізний Господар, який має добре і чуйне серце. Це дуже делікатна людина,яка багато пережила в своєму житті але як справжній мужчина, Янукович дуже рідко кого допускає до себе близько, рідко буває відвертим і майже ніколи не показує на людях свої почуття. За сто днів поряд з Януковичем я, може три-чотири рази бачила його без залізного панцира, в якому він ходить нащодень. Один раз це було, коли приїхав до Янкуковича Андрій Шевченко,знаментита зірка футболу. Янукович тоді повернувся після досить непростого візиту до Запорізької області. Він саме об«їжджав ті села, які потерпіли в результаті вибухів на складі озброєнь. Прем'єр завжди особисто контролює те,як допомагають людям, що потерпіли. Поїздка була складною. Віктор Федорович прилетів до Києва, коли вже смеркало. А в приймальній його уже чекав Андрій Шевченко. Вони зустрілися. Заплановано було, що це буде 15-20 хвилинна зустріч, як належить за протоколом. Вони ж проговорили до пізна. Це була дуже відверта, щира і тепла розмова. Таким Януковича я побачила вперше. Вони говорили про дітей-сиріт. Андрій привіз ідею створити в Україні інтернат для дітей сиріт. І вчити там хлопчиків грати в футбол. А Янукович розповідав Шевченкові про »Смарагдове містечко«. Я до цього ніколи не чула про це. Виявляється ще в 1998 році Віктор Федорович побудував для сиріт містечко, де є школи, лікарні, спортивні бази. Навіть кінна секція (усіх коней, яких дарували Януковичу, він передав дітям. І тепер у них є там кінна школа).У »Смарагдовому містечку «- повне дитяче самоуправління - є свій мер, свої магазини і навіть своя валюта... Словом, це тема окремої розмови. Головне тут було в іншому - Віктор Янукович ніколи про це не розповідав. І якби я не залишилася на його зустрічі з Андрієм, якби вийшла після протокольної зйомки з усіма журналістами, то ніколи б про це не довідалася. Я не втрималася і кажу: »Вікторе Федоровичу, але ж зараз у розпалі - виборча кампанія. Чому Ви ніколи не розповіли про це журналістам?« Прем’єр віджартувався : »Я попереджав, що в мене багато недоліків«. Андрій Шевченко тоді сказав, що його дуже розчулив той факт, що зробивши таку добру справу, Янукович ніколи не використав її для реклами. »Це, - сказав Андрій Шевченко, - мені дуже
імпонує...".
Знаєте, я хотіла б колись багато цікавих деталей розповісти про цю зустріч Прем’єра з Андрієм Шевченком. Але для цього ми ще знайдемо час. А що стосується роботи прес-секретаря, то мені здається, треба змінювати в принципі завдання і мету прес-служб. Вона повинна існувати для того, щоб не обмежувати, а якнайширше відкривати для журналістів доступ до інформації. Ми дещо в цьому напрямі уже зробили в Кабінеті міністрів. Але розумієте, це процес тривалий. За сто днів не зруйнуєш стереотипу. Але похитнути його можна.
Чи рішення Віктора Януковича балотуватися в Президенти внесло додаткове навантаження в роботу прес-секретаря? І якщо Віктор Янукович піде у відпустку, чи Ви будете прес-секретарем Януковича -кандидата?
Стосовно навантаження. Не можна підняти більше, ніж можеш. Я з самого початку взяла на плечі стільки вантажу, скільки можу нести, щоб не зламатися. Не через те, що мусила, а через те, що по-перше, це дуже цікаво. По-друге, з Януковичем в півсили не працює ніхто. А по-третє, я маю замало часу, щоб розбазарювати його на сповільнений темп. Я знаю, що Янукович стане Президентом. І тоді до нього, можливо, прийдуть інші люди. Так буває, що до переможців йдуть охоче. Чи мені цікаво працювати з переможцями? Я не думала про це. Цікаво працювати на перемогу. Цікаво йти під гору. А тоді - ставити собі інші вершини .
Якою буде Ваша наступна вершина?
Книжка. Вона буде називатися «Залізний Господар. Правда про Віктора Януковича». І ще я мрію про незалежну телепрограму , яка називалася б «Просто в очі» . Якби мені це вдалося, я вважала би, що щось зробила в українській журналістиці.
Як Ви думаєте, кого б взяв Янукович -президент прес-секретарем?
Не знаю.Але впевнена в одному: Віктор Янукович шанує незалежних людей.
Наскільки прес-секретар Прем’єр-мністра самостійний у своїх заявах і діях? Чи доводиться все узгоджувати з іншими структурами апарату?
Все залежить від того, яку Ви маєте силу. Чи з вами рахуються чи ні, чи ви можете собі дозволити проявити ініціативу чи ні. Все залежить від того вантажу, який ви маєте за плечима. Дещо треба узгоджувати, безперечно. Дещо можна ініціювати і робити самому. Віктор Янукович дає можливість для самостійних кроків.
У Львові формуються певні і не завжди позитивні стереотипи стосовно Віктора Януковича. А він не часто відвідує Львівщину. Яким Янукович є насправді?
Я вже казала, що напишу книжку про це. Обов’язково напишу. І вона буде називатися «Залізний Господар. Правда про Віктора Януковича» .
Стереотипи... Я прийшла до Януковича, щоб їх зруйнувати. Повірте мені, це дуже потужна особистість. Україна ще не має уявлення, наскільки потужна. Я спостерігала за
Януковичем у різних ситуаціях. У тім числі за кордоном. Він тримається блискуче. Це не буде хлопчик для биття. Ніколи не буде. Він змусить рахуватися з собою, а заодно з Україною і Брюссель, і Вашингтон, і Москву , і Варшаву... Нещодавно я була присутня на переговорах Віктора Януковича з Прем’єр-міністром Греції. Знаєте, мені дуже шкода, що там не було камер. Український Прем’єр там виглядав дуже достойно. Якби українці побачили і почули це, то пишалися б своїм лідером. Це конкретний, прагматичний, впевнений у собі, компетентний лідер держави. Відповідно і результати переговорів були дуже добрими.
Ми ще побачимо Януковича справжнього. Відкривати його непросто, бо він не любить рекламу, не любить позу, не любить красного слівця задля слівця. Це суворий і дуже жорсткий чоловік, який поза тим має глибокі знання і величезний життєвий досвід. Але найважніше, Янукович має добре і щире серце. Можете повірити мені на слово, а можете трохи почекати - життя само вас переконає в тому, що я тепер ось кажу правду. Чи буде Янукович завойовувати серця львів’ян? Ви питаєте... Прийде час і львів’яни самі будуть прагнути завоювати його серце.
ІА "Вголос": НОВИНИ