Гордон затято критикує владу. Гордон в курсі усіх її промахів, зрад і підленьких планів. Гордон завжди знає, як варто було зробити краще і хто винен у тому, що стало гірше. Зважаючи на це, логічно було б подумати, що Гордон збирається повернутися у політику, будуючи свій рейтинг саме на ненависті до нинішнього режиму. Але ж ні, журналіст привселюдно сперечається на $100 000 і запевняє, що ніколи не піде у нардепи.
Попри те Гордон завжди знає те, чого не знаєте ані ви, ані весь український політикум, бо про це йому сповіщає утаємничене «джерело». Але що ж воно? Що за чоловік цей Дмитро Гордон, який із повелителя київських відьом за такий короткий час перетворився у «професійного політтехнолога», такого-собі арбітра сильних світу цього? Хто наділив його цими повноваженнями і для чого воно йому здалося?
Від відьом і ворожок – до Кобзона, Кучми та Медведчука
Ще в 90-х Гордон записався у повелителі нечисті. Близько сотні вправних ворожок, цілителів, екстрасенсів та іншого бруду роками «косили бабло» для свого поводиря в організованому ним «Центрі народної медицини «Доля». Як розповідали українські ЗМІ, тоді Гордон жменями понаставляв своїх ворожок по усій країні, а більшість прибутку із їхнього промислу згрібав до власної кишені. Останнє, до речі, швидко розвалило його відьомську імперію. Колишні підопічні-шарлатани почали тікати від шефа, за що отримували величезні проблеми. Дійшло до того, що відьмаки подалися із заявою до правоохоронних органів, проте натомість отримали ще більші негаразди. Гордон вихвалявся своїми зв’язками, запевняв, що купить всю судову систему за кілька рублів… І врешті – помічник однієї з цілительок, який розповів журналістам правду про бізнес Гордона, загримів під арешт за міфічними звинуваченнями.
Проте і до самого Гордона іноді таки добиралася справедливість. Програвши величезну кількість судових позовів і не сплативши за жодним з них, Гордон нагріб стільки проблем, що був змушений закрити «Бульвар» взагалі. Відкрив, щоправда, у тому ж році газету «Бульвар Гордона».
Притисли Гордона і на його коханій Росії. З приходом до влади Путіна добрий дядя Кобзон, який став лобістом Гордона, втратив впливи. Як наслідок, гадалок-екстрасенсів довелося передислокувати назад в Україну, а тих, що спробували знову назбирати грошей уже біля Путіна – витягати з в’язниць. Після того ФСБ отримала докази Гордонових спекуляцій, а сам він вирішив без особливих потреб в РФ не світитися і з тамтешньою владою не любитися.
Йосифа Кобзона називають «хрещеним батьком» російської мафії
Через деякий час Гордон заповзявся лікувати українське суспільство терапевтичною методикою «КСД». Гарантій результату у нього не було, як і права на ті «хвильові дослідження». Автор технології професор Дяченко подав на гордонівську «Долю» до суду, суд виграв і позбавив журналіста ліцензії на будь-яку медичну діяльність.
Восени 2013-го для свого піару Гордон вирішив скористатися ще й хвилею Євромайдану. Обізвав себе українським патріотом, але суті того патріотизму, на жаль, не догнав. Під час голосування Київради за перейменування Московського проспекту на проспект Бандери – дав голос «проти», обізвавши борця за волю України «нацистським прихвоснем».
Варто зазначити, що любов до московських залишків не обмежилась одним проспектом у Києві. Не так давно Гордон знімався у епізодичній ролі фільму російського режисера Іллі Хржановського «Дау» - про відомого радянського фізика Лева Ландау. Там у компанії українофобів Добкіна та Шуфрича, вбраний у совєцьку форму, він зображав комбрига Радянської армії.
Можливо, десь поміж відьмами і загубилось Гордонове «джерело» правдивої інформації. Але, кажуть знаючі люди, є більш реалістичний варіант – «добрі дяді», які використовують журналіста як кишенькового спікера.
За словами політолога Олега Соскіна, «сходинками» для підняття Гордона стали вдалі знайомства із відомими радянськими діячами:
«Гордонові дуже допомогло знайомство з колишнім головним редактором «Огонька» Віталієм Коротичем. Згодом напрацювати важливі контакти дозволила газета «Бульвар». Там він зібрав команду із дуже специфічних осіб, а особливо пригодилася нинішня «главная вєдьма сталіци» Тетяна Лузіна.
«Через іудейство Гордонові були відчинені усі двері»
Він став набирати популярності, протягом деякого часу позиціонував себе як «посильний теорії єгипетської піраміди», вдарився в езотерику. А згодом добрався до зірок і верхівки політикуму. Вийшов на Яна Табачника, зібрав собі цілу імениту картотеку. Дістався і до Кобзона – «смотрящого» за організованою злочинністю у країнах пострадянського простору, одного із «суддів, який вирішив тут рішати діла». Врешті, Гордон став «своїм». Він перебував у дуже тісних стосунках із Кучмою, отже – й з Медведчуком. Звідти і безліміт на «Ньюзвані» та «112-му».
«Хасидське лоббі намагається зробити з Гордона арбітра»
Сьогодні ж хасидське лоббі, яке контролює усю Україну в різних виразах та іпостасях, намагається зробити з Гордона арбітра – людину, яка дозволятиме собі гучно, яскраво і не завжди виправдано критикувати кожного політика. Сам Гордон насправді не має особливої ваги. Він просто спікер, який метається між різними хасидськими групами. Так, він дуже розумний, аналітичний, впливовий, але він не використовує це для України. Він патріот ашкеназі, але поки прихований, одягнений в шкуру вівці».
Політичний експерт Володимир Манько так само не виключає зв’язків Гордона із Віктором Медведчуком:
«Гордон людина дуже знана, має багато контактів, зокрема в Ізраїлі. Тому не можна виключати, що сили різного гатунку намагаються використати його в своїй грі. Та ж сама російська сторона бачить, що в Україні сьогодні в неї залишилося невелике поле для маневру, мало політиків і політологів, які йдуть на співпрацю. Саме тому вона не гребуватиме тими діячами, як Гордон, які нібито на словах прозахідні, а з іншого боку дуже прив’язані до РФ.
«Багато аналітиків кажуть про те, що він є агентом російських спецслужб»
Гордон намагається заперечити це, багато говорить про «агентів ФСБ», які, за його словами, досі сидять по всій Україні. Але, знаєте, багато аналітиків кажуть про те, що сам він є агентом російських спецслужб, який таким хитромудрим чином діє в Україні».
Разом з тим, на думку політичного діяча Володимира Цибулька, Гордон — це щось на кшталт Добкіна чи Кернеса. Ніби й політик (адже був депутатом Київради), але при тому нічого самостійного і особливого. А ще він має вроджене відчуття інформпровокативності. Здебільшого ці провокації проходять в холосту, але деякі таки вистрілюють і роблять об'єктом цікавості для суспільства його, а не той нібито «вибуховий» сюжет. Звідти й пішли його заяви про «агентів ФСБ» в Україні:
«Потенційна партія, яка може притягнути Гордона на наступних виборах – «За життя» Рабіновича та Мураєва. Там уже з'явилися на орбіті Євген Червоненко та Нестор Шуфрич, а Гордон від них нічим особливим не відрізняється.
«Своїм «Бульваром» Гордон якорив Україну у російському культурному полі»
Крім того, Гордон добре вписується туди своїм світоглядом, адже протягом тривалого часу експлуатував пам'ять пострадянського українця на всілякі радянські «культурні феномени». На цьому він розбудував свій «Бульвар» і саме цим виданням якорив Україну у російському культурному полі».
Підтримує цю думку і Герой України Степан Хмара. За його словами, справжній український патріот не може погодитися з поглядами Гордона щонайменше на дві речі:
«По-перше, Гордон вперто дотримується совкового брехливого трактування діяльності українських націоналістів, зокрема лідерів Української Повстанської армії. А ще він користується переважно російською мовою. В наших умовах – це інструмент, який грає на руку явно не Україні. І це неприпустимо».
Бузина, Шеремет і…Гордон?
Закріплювати результати своєї «політтехнологічної» діяльності Гордон зібрався в особистому спілкуванні з народом – на «творчих вечорах» у найбільших містах України. І саме ці «творчі вечори» він уміло перетворив на масштабну піар-кампанію, яка окрім слави власній персоні спрямована на очорнення найбільш незручних для нього політиків. Перші в списку, закономірно, знову опинилися українські націоналісти.
Днями у здачі Кримського півострова Російській Федерації журналіст звинуватив…Олега Тягнибока. І, може, ця нісенітниця залишилася б непоміченою, якби Гордон не почав розвивати на її основі дуже веселе шоу.
На 6 березня Гордон запланував свій «творчий вечір» у Львівській філармонії. Представники кількох патріотичних організацій Львова напередодні заявили, що домагатимуться скасування цього заходу через проросійську позицію журналіста. Під час прес-конференції 26 лютого керівник львівської обласної організації «Сокіл» Богдан Федун нагадав, що Гордон виступив у Києві проти перейменування вулиць на вулиці Степана Бандери та Романа Шухевича, а також неодноразово виступав проти декомунізації, тому він не має права тепер виступати у Львові.
У відповідь на це Гордон під час прес-конференції Президента Петра Порошенка 28 лютого попросив у гаранта захисту від «бійців Тягнибока» (активістів «Сокола», – ред.).
«Тягнибок у відповідь на моє звинувачення (у здачі Криму) наказав своїм бійцям організації «Сокіл» блокувати мій творчий вечір у Львівській філармонії. То чи здатна держава захистити своїх громадян від цих напівпідпільних незаконних формувань, які мають зброю? Чи здатна держава гарантувати мою особисту безпеку під час того творчого вечора?» – запитав тоді Гордон у Порошенка.
Відповідаючи на це, Президент зазначив:
«Якщо у пана Тягнибока є бажання влаштувати протест – то це його право. Ми вільна демократична держава. Але якщо хтось буде використовувати незареєстровану зброю, за це буде невідворотне покарання».
Після усього іронічно відреагував і Богдан Федун:
«Як керівник ВГО «Сокіл» Львівщини, заявляю! Незареєстрованої зброї у членів нашої організації нема! Запитання пану Президенту: А із зареєстрованої зброї цього го*дона валити можна?»
Однак, як виявилось, жартів «правдоборець» Гордон не розуміє - про це свідчить його масштабна істерична реакція. Разом з тим, навіть зі свого ницого страху він намагається здобути дивіденди, конвертуючи його у нову провокацію. Найімовірніше – заздалегідь продуману і сплановану.
«Мені болить власна доля. Я не хочу розділити її з Бузиною чи Шереметом. Я звернувся з листом до Авакова і Князєва, я напишу Грицаку, я розішлю листи послам іноземних країн. Я не буду мовчати і я не буду чекати, доки мене завалять», - заявив Гордон у прямому ефірі одного з українських телеканалів.
Здавалося, такі «іудейські» старання мали б принести Гордонові певний результат. Але сите владними побрехеньками українське суспільство гідно оцінило цей дешевий цирк «повелителя відьом».
Яна Федюра, «Вголос»
Реакція соцмереж на прохання Гордона до Порошенка захистити його від «бійців Тягнибока» під час «творчого вечора» у Львові 6 березня:
ІА "Вголос": НОВИНИ