Сонячна система заповнена планетами, скелястими астероїдами і невеликими крижаними тілами за межами Плутона. Але все це оточує розсіяний ореол об’єктів, відомий як хмара Оорта.
Ми не спостерігали безпосередньо хмару Оорта, але цілком впевнені, що вона там є, зважаючи на розподіл комет в нашій Сонячній системі. Вони можуть з’являтися з будь-якого напрямку в небі, а не тільки уздовж загальної площини відомих тіл Сонячної системи.
Наскільки ми розуміємо, хмара Оорта оточує нашу сонячну систему товстою сферою радіусом близько 1-2 світлових років. Грунтуючись на комп’ютерному моделюванні, вона, ймовірно, утворилася з уламків ранньої Сонячної системи, які були викинуті туди, коли планети намагалися зайняти своє поточне становище. Але нове дослідження стверджує, що велика частина хмари Оорта може мати міжзоряне походження.
Ми давно знаємо, що об’єкти з міжзоряного простору, ймовірно, відвідують нашу Сонячну систему. Астероїди і комети можуть бути викинуті з нашої Сонячної системи при близькому зіткненні з такими планетами, як Юпітер, і те ж саме повинно бути правильним і щодо інших планетних систем. Підтвердження зазначеної тези – лише питання часу.
І вже у 2017 році було підтверджено, що один об’єкт має позасонячних походження. Астероїд Оумуамуа (а затвердженням деяких дослідників – чужопланетний корабель-розвідник– ред.)був першим інопланетним об’єктом, який досяг наших космічних берегів, але не останнім. У 2019 було підтверджено, що комета Борисова також є позасонячною.
Після того, як два міжзоряних об’єкта були підтверджені так швидко, астрономи почали шукати відповіді на запитання, наскільки поширені ці міжзоряні об’єкти. Деякі початкові дослідження, присвячені довгостроковим орбітах зовнішніх тіл Сонячної системи, показують, що вони досить поширені. Якщо це так, то багато тіл на краю нашої Сонячної системи могли виникнути з інших зоряних систем.
Це останнє дослідження є аргументом, заснованим на спостереженнях Борисова. Автори стверджують, що відкриття Борисова підтверджує ідею про те, що більше половини хмари Оорта складається з позасонячних тіл.
Хоча зазначена ідея цікава, не варто надто у неї вірити. Навіть її автори визнають, що похибки їх розрахунків дуже великі. Але такі дослідження продовжують підтримувати думку про те, що зоряні системи не так ізольовані, як ми досі вважали. Тому у Сонячній системі є багато міжзоряних приблуд.
Раніше ми повідомляли про те, що астрономи помітили двох привидів, які танцюють серед зірок.
ІА "Вголос": НОВИНИ