Давня мрія російського "Газпрому" зробити підконтрольною всю газову інфраструктуру України при нинішньому уряді Януковича може перетворитися в абсолютну реальність.
Саме призначення на посаду міністра палива й енергетики Юрія Бойка, який раніше очолював НАК "Нафтогаз України", є знаковим у тому розумінні, що цей "кращий менеджер" (такого ж титулу від Кучми ще удостоїлися лише Тулуб і Кирпа) минулого режиму, ще тоді відрізнявся рідкою ініціативністю в справі передачі під контроль магістральної газотранспортної системи України. І тільки скандал, що розгорівся у зв'язку із цим і зміна влади не дозволили Україні втратити управління над стратегічним об'єктом.
Нині Юрій Бойко міністр всього енергокомплекса країни (за деякими даними, ще також є одними зі співвласників горезвісної "РосУкрЕнерго"), а тому мислить також "стратегічно", заявляючи, що українська ГТС все ж залишиться у власності держави. Однак все інше, він, з радістю, готовий пустити на потік, поховавши саму ідею енергетичної незалежності України.
Так, у середині серпня з'явилася інформація, що скандально відома компанія "Райффайзен Інвестмент", що належить на паях Дмитру Фірташу та російському "Газпрому" і, що є з тим же "Газпромом" співзасновником "РосУкрЕнерго", уже приступила до переговорів із двома великими власниками облгазів про можливий їх продаж. Переговори ведуться з компаніями "Континіум" (контролює частину пакетів акцій газорозподільних компаній "Львівгаз", "Волиньгаз", "Рівнегаз" і "Чернівцігаз") і "Газтек" (контролює "Житомиргаз", "Миколаївгаз", "Хмельницькгаз" і "Тисменицягаз"). Одночасно з "Континіумом" у тих же облгазах є пакети акцій і якоїсь структури ТОВ "Поліінвестгруп".
Одночасно, сам російський "Газпром" висловив зацікавленість напряму придбати держпакети семи облгазів ("Закарпатгаз" (6,34%), "Волиньгаз" (23,42%), " Івано-Франківськгаз" і "Запоріжгаз"(50% плюс одна акція), "Львівгаз" (27,55%), "Чернігівгаз" (38,25%) і "Чернівцігаз" (56,721%)).
Разом з тим, російський олігарх Вексельберг уже скупив контрольні пакети акцій таких структур, як "Донецькгоргаз", "Криворіжгаз", "Харківгаз" і "Дніпрогаз". І як стверджують аналітики газового ринку, купив їх він не для себе, а саме за вказівкою Кремля. Синонімом цього символу Росії з деяких пір є "Газпром".
Такий розвиток подій (тобто перехід під абсолютний контроль Росії регіональних газових компаній) повністю схвалює міністр паливенерго Юрій Бойко. Стосовно цього він заявив: "Ми сьогодні пропонуємо Росії абсолютно цивілізований шлях для того, щоб вийти на кінцевого споживача – це придбання пакетів "облгазів", тобто придбання роздрібних мереж із продажу газу. У відповідь ми пропонуємо, щоб цьому СП були надані права на розробку нових родовищ. У такому випадку СП мало б і ресурс газу, і можливість його транзиту, і збуту в Україні".
Створення СП і надання йому права на розробку родовищ – це з області ненаукової фантастики. Але от продаж облгазів – повна реальність. Саме для цих цілей Юрієм Бойко було пролобійовано призначення заступниками НАК "Нафтогаз України" "солодкої парочки" Володимира Якубенка та Вадима Українського, які мають безпосереднє відношення до таких структур як "Газтек", "Поліінвестгруп" і "Політрейд". У свою чергу, ці фірми через ряд афілійованих компаній контролюють значні пакети акцій уже у дванадцяти газопостачальних компаніях. (схему можна побачити тут)
Як проходив процес встановлення контролю, описала у свій час журналістка Оксана Романюк.
"Спочатку в Києві було створено ТОВ, невибагливо назване "Газтеком". Відповідно до інформації інформагентств, сфера діяльності ТОВ "Газтек" – юридичні послуги, послуги бухгалтерського обліку та оподатковування, а також консалтингові послуги з керування. Сайт ukroіl.com.ua повідомляє також, що "Газтек" працює на ринку торгівлі цукром і має ліцензію на постачання природного газу за нерегульованим тарифом.
Менеджери "Газтека" – досить молоді енергійні люди, які досягли певних професійних висот. Це висококласні юристи, аудитори, керівники, які відмінно знають вітчизняне законодавство з усіма його прорахунками. Але не це головне. Злі язики стверджують, що основною родзинкою діяльності фірми є наближеність її співробітників до високих політичних сфер.
Інакше, чим пояснити батьківське заступництво скромного товариства з обмеженою відповідальністю з боку, тепер уже колишнього голови правління НАК "Нафтогаз України" Юрія Бойка? Того самого Юрія Бойка, який під час президентських виборів виявляв крайній ступінь відданості кандидату Януковичу і у відомстві якого (стопроцентно державному і безпосередньо підпорядкованому Кабміну) розгорівся післявиборчий скандал стосовно примусового голосування співробітників НАК за відкріпними талонами.
Не меншу турботу про "Газтек" виявив і Владимир Якубенко, який був головою Ради директорів дочірнього підприємства НАКу – ДК "Газ України", член спостережних рад всіх облгазів. А також його радник Андрій Карпенко.
Кажуть навіть, що прокуратура та податкова адміністрація теж були ланками цього ланцюга за старої влади. Але спершу – про саму схему отримання газопостачальних підприємств.
...Спочатку в облгазі з'являється представник прокуратури і знаходить цілий список будь-яких порушень. Вони хоч і дрібні, але прокуратура шукає їх дуже ретельно і знаходить у великій кількості, тому справу за фактом порушень обов'язково порушує. Керівника починають запрошувати у високі "силові" кабінети. Рідна правоохоронна машина йменувала це розслідуванням, у народі процес називається простіше – "пресуванням".
На тлі порушеної кримінальної справи та широкого розголосу про цей сумний факт, поруч із будинком облгазу відкривається офіс фірми "Газтек", на якому вивішується оголошення про те, що ТОВ з радістю придбає в членів трудового колективу акції. У самому колективі таємничим образом починають поширюватись чутки про те, що акції у зв'язку із правоохоронною нестабільністю стають низьколіквідними і їх треба швидше скинути, поки вони зовсім не того...
Так, потихеньку, ТОВ "Газтек" стає щасливим власником досить пристойного пакета акцій, викуплених у працівників підприємства і на вільному ринку.
Високі заступники в Києві теж не сиділи склавши руки. Антимонопольний комітет України методично дозволяє "Газтеку" здобувати більш ніж 50%-й пакет акцій того або іншого облгазу.
От одне із традиційних повідомлень інформагентства на цю тему: "Акціонери ВАТ "Хмельницькгаз" переобрали спостережну раду та ввели в нього двох представників ТОВ "Газтек" (володіє великим пакетом акцій ВАТ), представника Асоціації ділового співробітництва підприємств газового ринку і фізичну особу. У спостережній раді залишилися два представники НАК "Нафтогаз України" і один представник трудового колективу "Хмельницькгаз". Всі інші представники трудового колективу зі складу наглядацької ради були виведені".
Схема заходу проста, як усе геніальне. Спершу, документом за підписом заступника голови правління НАК "Нафтогаз України" Ігоря Вороніна призначається виконавцем обов'язків голови правління облгазу нова людина. Він починає одноосібно розпоряджатися коштами підприємства. Через якийсь час призначаються загальні збори акціонерів, де обирається (точніше, продавлюється) новий голова правління. Причому, в деяких випадках, новопризначений сполучає новий пост із посадою в НАКу.
На порядку денному зборів неодмінним є ще один пункт – про додаткову емісію акцій, внаслідок чого статутний фонд підприємства збільшуються, а вартість державного пакету акцій фактично зменшується в 5-6 разів. Що й дозволяє приватній структурі перехопити контрольний пакет акцій у держави і фактично за безцінь придбати стратегічно важливий державний об'єкт.
Саме в такий спосіб, не відоме широким масам українців товариство з обмеженою громадськістю тихо і наче, ненав'язливо, зайшло на 12 підприємств з газопостачання і газифікації, серед яких – відкриті акціонерні товариства "Житомиргаз", "Запоріжгаз", "Луганськгаз", "Миколаївгаз", "Рівнегаз", "Хмельницькгаз", "Черкасигаз" і деякі інші.
За випадковим збігом обставин, під час заходу ТОВ "Газтек" на "Житомиргаз" був жорстоко побитий і вмер від побоїв головний інженер підприємства. У Кіровограді під час поповнення рядів акціонерів облгазу представниками "Газтека" успішно і якось дуже швидко пішов на пенсію його керівник, якого змінив на пості представник ТОВ "Газтек"...
"Газтек" об'єднав під одним дахом і контролює фінансові потоки 12-ти облгазів, чого робити ніяк не можна. Приватний бізнес допустили у святого святих – до державного майна, оціненого в набагато більшу суму, ніж вартість придбаних цим приватним бізнесом акцій. І представники цього бізнесу з подачі своїх заступників спокійно змінили керівників облгазів на "своїх" людей, головних бухгалтерів теж, і тепер, через електронну бухгалтерську базу мають доступ до величезних грошових потоків держави. Сама ж держава фактично відсторонена від управління – навіть там, де воно ще тримає контрольний пакет акцій" – журиться фахівець-газовик.
Таким чином, під контроль комерційної структури повільно, але впевнено переходять облгази з газопроводами, що транспортують у рік 70 мільярдів куб. метрів газу на суму 14 мільярдів гривень. Стан газопроводів увесь час погіршується. І надія на те, що іноземний капітал захоче інвестувати кошти в їх реконструкцію, поки що бореться зі страхом цього самого капіталу перед всеосяжною українською корупцією. Яка завжди вміла вишиковувати ланцюжок зі забезпечення доступу до тіла вітчизняної економіки".
Непосвяченому може здатись, що справа не варта виїденого яйця, з огляду на борги облгазів як перед бюджетом, так і перед кредиторами.
Однак, аналіз ринку свідчить про велику привабливість облгазів у найближчій перспективі: споживання газу росте – при тому, що територія в країні газифікована поки далеко не повністю; також є перспектива збільшення промислових поставок газу.
Для того, щоб краще розуміти, про які ресурси йде мова, треба засвоїти головне – кожен облгаз має на балансі два види майна. Перший – зріджений газ із відповідною інфраструктурою, включаючи газонаповнювальні станції. Балансова вартість цього майна коливається в різних облгазах від 2 до 20 мільйонів гривень, і діяльність на цій ділянці є збитковою в силу слабкого попиту на зріджений газ, що, у свою чергу, обумовлено низькою платоспроможністю населення при високій ціні на даний вид палива.
Другий вид майна – природний газ, що надходить газопроводами зі своєю системою газопостачання області. До речі, ця частина включена в список об'єктів, що не підлягають приватизації. Балансова вартість газопроводів – від 1 до 3 мільярдів гривень, і саме вони – та курка, що несе золоті яйця. Зрозуміло, що героїв вітчизняного "дерибану" цікавила саме вона. Досить сказати, що за рахунками практично кожного облгазу в день пересувається в середньому до мільйона гривень.
От таке господарство нинішній міністр Бойко через своїх підручних в "Нафтогазі" Якубенка та Українського намагається продати росіянам. І нікого нині не бентежить, що Якубенко та Український, які знаходяться на державній службі торгують акціями підконтрольних їм підприємств на шкоду енергонезалежності країни. Це просто "бізнес": користуючись положенням вигідно продати свою власність заодно з державної. Втім, цей "бізнес" має й інше визначення - корупція в чистому вигляді.
Тому ще раз змушені повторити слова прем’єр-міністра Віктора Януковича, сказані ним 5 серпня з трибуни Верховної Ради: „Серед пріоритетів, які Уряд закладає в свою програму – дуже важливі політичні, економічні та соціальні реформи. До їх числа, в першу чергу, входять заходи з викорінення корупції, як основної причини гальмування економічних реформ. Ми будемо створювати прозорий інвестиційний клімат у державі. Ми побудуємо реальну і прозору податкову політику і зробимо незалежною судову владу. Створення прозорої економіки – ось одне з найголовніших завдань, до виконання якого ми приступаємо”.
І ми знову змушені констатувати, що все це поки залишається пустими заявами, доки в українською енергетикою заправляють такі люди як Бойко, Якубенко та Український.
ІА "Вголос": НОВИНИ